Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Рибка]

альпи гора кельштайн 1855м ходив один

але ти відважний, не страшно одному?

[yurko]

Бажано ще крім фото і розказати хоч щось.
Я був на горі Теґельберґ біля Фюссена.
Висота 1880м,  фоток тоді не робив на жаль.
знайшов пару в неті


тут вебкамера на висоті 1730 м. http://livecam.feratel.at/cam/fuessen/3025/index.jsp?design=standard4&ID=3025&bgColor2=312C6F
О. Тут гарно видно. Вершина ліворуч. Там де хрест. А десь там межи деревами ми присіли пообідати 

[Tandylight]

Певне почну закінчувати розповідь про Каїр і як я вже згадувала, наступна наша зупинка то були ті довгождані Піраміди…
Перше незабутнє враження (нажаль в мене немає фото, щоб Ви могли відчути, бо ми якось, навіть, трохи дезорієнтувались від нежданки) то був якраз контраст того, що ми бачили з вікон автобусу, а це канал, що йшов крізь місто майже повністю завалений сміттям, роздовбана дорога… і того, що з'явилось на горизонті

То були обриси тих самих Пірамід (нагадаю, що у той день, справді була піщана буря, просто як у фільмах про Клеопатру чи Мумія ) і вони настільки велетенські, що ніби справді,  як інопланетні створіння височіють над містом..
Коли ти під’їжджаєш ближче вони виглядають немов з листівок, тому хвилювання ніби трохи спадає…
Якщо гарно придивитись, то у лівому куточку видно поліцейського на верблюді, уявляєте яка та Піраміда, що поруч з нею вони разом лише точка


Тут більш менш видно весь комплекс Пірамід і Сфінкс, що їх охороняв


Відповідь від: 03 Липня 2009, 00:27:33Древність ще нас бентежила недовго, але купа народу, що  вешталася у різнобарвних національних костюмах не давала нам зосередитись на «вічному».

Ось тут дуже гарно видно тіточок з ЮАР у їх костюмах 

До речі те що Каїр – «туристична Мекка» дуже відчувається, оскільки на панорамній площадці неймовірно багато людей усіх націй

 і місцеві школярі на подив доброзичливо, навіть я б сказала грайливо відносяться до туристів, залюбки обступають тебе для історичного кадру і позують для фотографій, навіть кудись зникає та ортодоксальність мусульманського світу ( до речі Рибко , ці не просили бакшиш, бо були дуже інтелігентні школярики  )

На цій світлині, юні єгиптянки сидять на панорамному майданчику де ввечері проходить лазерне шоу направлене на Піраміди, але його зручно відвідувати, коли береш дводенну екскурсію до Каїру, тоді ти зупиняєшся у готелі поблизу Пірамід ти можеш подивитися це шоу, а наступного дня тебе везуть до Олександрії, де колись було ще одне чудо світу -Олексанрійський маяк, то місто, що створив Олександр Македонський, пам'ятаєте? Але ми на жаль приїхали до Каїру з одноденнимнеофіційним візитом



Відповідь від: 03 Липня 2009, 00:40:55Навіть наш екскурсовод зустрів там свого сина, що теж прийшов з екскурсією (як для 17 мільйонного міста, то воно й ніби прикольно, випадково зустрітись)

Багато про Піраміди розказувати не буду, бо вже дуже багато про них сказано.
Лише може скажу про те, що недавно, років 10 здається тому місцевий верблюд провалився у якісь пустоти і поки його бідненького діставали, випадково знайшли корабель, що був похований з якимсь фараоном, для того, щоб останній міг з фурором перепливсти на інший берег Нілу, бо на сході сонця жили живі, а на заході була країна мертвих. Один з наших екскурсоводів, пізніше у Луксорі (що колись були Фіви – перша столиця Єгипту) назве її «Страна мйордвых» (ця фраза й досі викликає у нас, що називається «гомєрічєскій хохот», але нажаль це не передасиш на письмі)
Ось тут між Пірамідками видно павільйон з цим човником 


Відповідь від: 03 Липня 2009, 00:48:27Єгиптяни вірили у те, що людина знову повертається на землю, тому і з дуже великою турботою відносились до зовнішності померлого, звідси їхня пристрасть до муміювання і маскування. Вважалось, що якщо зовнішність буде якимсь чином зіпсована, то ця людина не зможе повернутись до світу живих, тому якщо живі хотіли «насолити» своєму ворогу і на щастя пережили його, то вони просто відколупували носа його копії, як напрклад Сфінксу.
Видно хтось його дуже боявся, бо вирішили вже дуже гарно над ним поглумитися, хоча так він виглядає дуже мужньо 


Я здається почала про корабель, а закінчила за упокой. Отже вони його (корабель тобто) легенько розкопали, звісно, і побудували над ним скляний павільйон, куди почали запускати туристів. Фото було вище.

Відповідь від: 03 Липня 2009, 00:55:48Думаю там багато чого можна було б ще розкопати, якби було кому, адже англійці, французи, німці та американці, більше не займаються тією "святою справою", а єгиптяни зараз зайняті лише поверненням того, що накопали інші на Батьківщину…
Далі буду викладати лише фото, може ще щось «по дорозі» згадаю, то відкоментую
Ось це наприклад та страшна істота-ненажера, що знищила половину героїв у фільмі Мумія

До речі, я якось у Львові бачила рекламу салону краси, що видно тоді тільки відкрився під назвою "Скарабеї"  , це ж ще потрібно було здогадатись так назвати перукарню  . Я б не ризикнула піти до майстра, що має таку яскраву фантазію. уявляєте собі слоган "скраб тєла от Скарабєєв"
А це декілька картинок з камери подібної до тієї де лежав фараон, хоча тут як нам пояснили була жіноча камера поховання...
  

І ще декілька видів на Долину Гіза, де знаходяться Піраміди
Усі Піраміди, потрібно сказати, спочатку були гладенькими і гарненькими, як вершина на цій Піраміді, але за однією з версій - араби, що взяли Єгипет розтаскали те оздоблення і зараз Піраміди голі і нещасні, а матеріали з них використали на будівництво тієї мечеті та палацу завойовника, що ми бачили коли в'їхали у Каїр.

тут просто яскраво видно кут нахилу




Але найбільше з усього комплексу Пірамід, я була закохана у Сфінкса - він виглядав дуже мужньо і якось відважно одиноко

Це я про того, що на задньому фоні 
Бо того, що на передньому я попросила прочитати мою розповідь, і він саме зараз мав дійти до цього місця 

Відповідь від: 03 Липня 2009, 01:40:15Наступного разу, моє шановне панство я розповім вам історію про неймоірні лагуни та коралові рифи, де живуть мирні лимонні велетенські риби? страшнючі їжаки та злі зміюко-риби Мурени, а також про острів Гіфтунг та нашу одноденну прогулянку морем, що привела нас у почуття після Каїру і додала натхнення для наступної подорожі у Фіви (сучасна турецька назва - Луксор).
Щиро Ваша, Шахеризада Володимирівна 

[syddia]

Читаю розповіді Tandylight і ниби сам в той час перебуваю у Єгипті.

[Tandylight]

Дякую syddia  , моя друга половинка сказав, що ти куплений критик  ...
А я йому сказала, що мої фанати чекають продовження моєї історії 

[yurko]

Я власне на таких дописувачів і розраховував, створюючи тему. Адже не показують же у "Клубі мандрівників" лише фотки місць де були. Значно корисніші цікаві і змістовні коментарі. Дякую Tandylight. Супер!

[Рибка]

я як не куплений критик, кажу що це просто суперові історії +1

[Tandylight]

То насправді був жарт, це я так наривалась на компліменти
Дуже дякую 

[Tandylight]

Ну що поїхали далі?
Таким чином пройшли наших три дні у Єгипті.
Назад з Каїру ми повертались вже не Public Buss, а маленьким затишним бусиком, що збирав пасажирів на якійсь заправці.
Це забігайлівка на заправці де ми чекали на свого бусика...До речі бензин на той момент у них коштував 1 фунт (курс долару був такий самий як унас біля 5 фунтів, тобто якщо порівнювати з гривнею то 1:1), а у нас бензин коштував тоді десь біля 5 гривень

Перед від’їздом ми ще заїхали на “фабрику масел», і хоч воно нам сто років не було потрібно, але ми хотіли зробити послугу нашому гіду бо зрозуміло що від того, що він привозить туристів, а ті обов’язково що небудь там купляють ( ми не виключення) йому йде якийсь маленький бонус…
На фото наш гід і наша маленька групка біля тієї фабрики масел

Бусиком їхати було дуже приємно і ми навіть зупинились ще у якомусь курортному містечку де спробували місцевого пива… не фонтан, але так для порівняння варто було

Коли ми приїхали до готелю нам навіть залишили вечерю і сказали, що у столовій на нас чекають, хоча вже було близько дванадцятої. Дрібничка, але приємно 

Відповідь від: 03 Липня 2009, 22:54:44Вранці ми зайшли до туристичної агенції у якій брали екскурсію до Каїру щоб трохи заспокоїти їх, бо вони хвилювалися через той прокол з автобусом.
Ми їм усе розповіли, а заодно спитали чому на усіх блокпостах, махають рукою, коли водій говорить що у бусі "Русі", там вони і пояснили, що вони вважаються місцевими, бо багато з них мають у Хургаді нерухомість...
До речі нерухомість у Хургаді, то окрема тема.
Ціни на Віли, а вони з себе представляють будиночки на 2 квартири  становили близько 50-75 тисяч доларів (одна квартира не менше 75 метрів - коштувала 25 тисяч доларів).
Для порівняння двокімнатна хрущівка, загальною площею 45 кв.м. у Києві на той момент коштувала близько 135 тисяч доларів 
Зараз викладу фотот такої Віли, думаю Ви не повірете 

Я ще біля року не могла зрозуміти, за що нам у Києві такі ціни на нерухомість і чи не емігрувати мені на пляжі Єгипту 
Те що у Хургаді 30% вихідців з СНД більше не здавалось дивним
Відповідь від: 03 Липня 2009, 23:27:18Четвертий день у Єгипті був останнім для наших друзів, вони спеціально відклали гроші для морської екскурсії з підводним плаванням без скафандру, просто з масками...Прощальну тобто
Звичайно ми  були також не проти, тим більше, що на самому морі ми були лише декілька годин, а весь інший час… ну ви знаєте, де ми були… Крім того ми відразу замовили екскурсію до Луксору ( Фіви) через день з виїздом вранці, хоча більшість також відїжджали вночі, але цього разу нам Бог дав розуму відмовитись 
Поїздка морем то було неймовірно! І хоч я щоразу так говорила, але це було неймовірно принеймовірно  . У мене немає на жаль фото з підводного світу але деякі картинки з надводного я зможу показати …
Крім екскурсії нам презентували карти міста, які нам стали пізніше у нагоді…
Екскурсія була запланована на 14 годину дня, тому у нас залишився лише час забігти взяти купальники і пообідати

Відповідь від: 03 Липня 2009, 23:42:22Човник відпливав з причалу, що знаходився у центрі Нового міста Хургада.
Нас підвезли бусом агенції до причалу де нас зустріли і відвели на кораблик. Програма мала бути наступна: Ми пливли на острів Великий Гіфтунг де мали відпочити годинку другу на пляжі.
Потім ми відпливали у море, де кожен кораблик знав місце, грубо кажучи, де йому закріпитись за якийсь камінчик, але про це далі
У морі знаходився ланцюг коралових рифів зі своїми мешканцями
У Хургаді рифів біля берегу не так багато, на відміну від Шарм аль Шейху де рифи, як нам говорили і є береговою лінією і ти можеш зпуститися з маскою прямо з пляжу.
Один з небагатьох рифів у Хургаді був якраз на нашому пляжі і у перший день наш друг показав де він, я дуже об ті рифи тоді подряпалась ( до речі ці ранки заживали декілька місяців) не справилась з течією
Потім після плавання мав бути обід на кораблі і знову плавання біля іншого рифу  а потім назад в порт 
тобто ми повинні були встинут повернутись до вечері
 Це ми відпливаємо
 
Це відстань до води з другого поверху

Це ми підпливаємо до пляжу острову і як бачите, таких корабликів туди прямувало достатньо


Так виглядає пляж

Вода 

Зірки на воді 


Відповідь від: 04 Липня 2009, 00:34:31Ми не могли від води відірватись, бо не знали, що через годину не будемо знати куди від неї дітись
Коли ми таки виходили на пісочок, то просто не могли награтись кораловими гілочками, що просто прибивало хвилею до ніг, і хоча того робити не можна було, але ми пару гілочок взяли.Взагалі то не можна було їх нищити, але ці викидало прямо до ніг
З острову ми поїхали на рифи, а там сила силенна кораблів відпливало від берега і в кожного просто серед води біля рифів, було якесь визначене місце для того щоб зачепитись, бо кидати якір було небезпечно, щоб не зашкодити коралам. Тому з корабля у воду пірнає матрос і за щось чіпляє мотузку
Тут видно скільки човнів одночасно зупиняється біля рифів з туристами

Тут видно як туристи пірнають у воду для підводного плавання

Для нас на човні піготували маски і ласти, але краще мати свої, бо деякі з масок і трубок погано працювали, що дратувало бо ти не міг довго бути під водою.
Але в будь якому випадку коли ти пірнаєш і під тобою неймовірної краси корали, серед яких поруч з тобою плавають рибки, яких ти тільки в мультиках бачив, то це важко передати
Дещо повинна сказати про інші відчуття...
Як Ви бачили човнів дуже багато і я особисто боялась, що загублюсь і повірте то було дуже легко, бо я зовсім не вгадала де наш човен, просто поруч був чоловік, а він завжди гарно орієнтується...
Ще потрібен деякий час, щоб адаптуватися і вирівняти дихання, бо наприклад я ніколи до цього не плавала в масці з трубкою... мені наш друг спеціально в перший день дав можливість щоб я потренувалась, бо він знав що то таке
Це відчуття небезпеки загубитись і взагалі перед стихією, не дозволяло в повній мірі насолодитися рибками... Після першого запливу ми повернулись на човен, вже був готовий обід і ми з задоволенням накинулись на їжу
до цього видно непогано поласували рибкою і чайки


Відповідь від: 04 Липня 2009, 01:11:40Про таку адаптацію видно знали організатори, бо після обіду вони знялися з "якоря" і попливли до іншого рифу, де знову запропонували нам попірнати.
Ми спочатку від втоми не дуже активно відізвались на пропозицію, але наша національна риса (прошу вибачити, але дуже влучний вислів) "Всрамся а не дамся!"  нас врятувала і дуже добре, бо то було неповторно.
По перше ми вже трохи адаптувалися і навчилися дихати, по-друге цей інший риф був ще кращий.
Мої пірнули раніше, а я трохи затрималася на човні, а потім все таки теж надягнула маску і ласти і пірнула...
Перше що я побачила під човном то була стрічка що звивалася у воді, якби то було на суші, то думаю був би "Великий конфуз"  , але я ще й збагнула, що тільки но побачила змію (то пізніше я зрозуміла, що то була Мурена, коли побачила її на карті Червного моря і продавець пояснив мені, що вона на раз відкушує різні органи  ). Крім того, що то була змія, яка рухалась від мене, я ще зрозуміла, що мої далеко по переду і перелякано попливла до рифу де вони пірнали, поділитися враженнями.. де й поділась та втома
Риф біля якого вони пірнали був прсто вражаюче гарний і там спокійно плавали гігантські риби лимонного і якось електричного кольору і я їх бачила, зовсім поруч...
Ми повні вражень повернулись до міста, зайшли до ресторану з якоюсь морською кухнею, але нам не сподобалось...
Ми провели друзів, які о 9 вечора відлітали і провели вечір за коктейлем і кальяном у барі Big Brother, що знайшли у перший вечір...

Видно "Великий брат" подобався і братам нашим меншим


Відповідь від: 04 Липня 2009, 01:42:48Наступного дня у нас була запланована Барбекю паті з національними танцями у барі на території нашого готелю, пляж і прогулянка містом...
На сьогодні все, бо здається я вже плутаю букви
До завтра

[yurko]

Якби той Єгипет був трохи ближче, то там би лише русі і жили 

А взагалі на рахунок нерухомості. У Болгарії за 25-35 тисяч можна купити невеличкий особнячок біля моря і що прикольно, згідно їх законодавства, той має там нерухомість має право на громадянство. Ще трошки і лише ліниві залишаться "будувати Україну" 

[Tandylight]

Та ні бачиш, ще рік назад, з тією халявою на кредитування, можна було б купувати будиночок у Болгарії чи Єгипті.
Тепер і в Києві однокіматна  (щоправда не будиночок) коштує 40 тисяч, то це вже хоч якось ближче до правди.
Усі сторони тих відносин стали розуміти, що можна і навидавати кредитів і навіть набратися їх, але потім ані тим, ані іншим не краще, як у теперішній ситуації.
Мої друзі, до речі, так і збиралися купити будиночок біля моря у Болгарії і навіть їздили в розвідку, але вирішили почекати ще з рік, а  теперь вже й кредитування припинилось.Хоча у них хоч була нормальна логіка - вони з болгарською кров'ю.
Я коли про це думала то вирішила, що жити потрібно там де є робота і твоя культура.

То американська мрія - "Бери в кредит - умри в долгах". І коли передачі тієї самої Опри йшли серіями, як виговтатися з боргів, ми їх дивились і думали: "От дурні американці і як вони повлазили там зі своїми кредитними картками  у такі борги" , але як кажуть, "П****ц подкрался незаметно" , і у нас це встигло набрати достатньо обертів, з точки зору споживання, але не такого рівня лояльності банків до клієнтів..
Хоча зараз і вони вчаться вийти з  дурної ситуації хоча б з мінімальними втратамиі і спускаються майже до справедливих відсотків за кредитами...
Ціни стали на той рівень який і повинні були б бути, тобто квартири що коштували біля 150-200 коштують,  зараз від80 до 100 тисяч, а це так на секундочку в крединому еквівалентні думаю тисяча дві доларів з кожного щомісячного платежу...
Але вибачте, бо це здається зафлудила, так?

[Tandylight]

Привіт! Я продовжу
На п’ятий день ми планували пройтись вуличками міста і дістатися до центру.
Замість цього ми пройшлись однією вулицею нашого району  де знаходились готелі, ризикуючи напитися чаю, що найменше у 20 крамничках і більше нічого не встигли.
Але я викладу тут фотки з нашого походу у місто, що відбувся у останній день...
Цього ж дня - ми знов зайшли до агенції, уточнити деякі деталі нашого від’їзду до Луксору (Фіви) і ще за проханням одного з менеджерів, який вивчав російську щоб пояснити йому якісь речі.
Потрібно сказати, що нас українців вже не плутали на вулицях з росіянами….

Бо путали або зі словаками або з поляками...
Коли відповідали, що з  України, починали кричати, «Хохол заходи» або «Разом нас багато» «Ющенко Так» або «Ющенко брат» або ще чомусь «У мєня дєвушка с Днєпропєтровска» 
Ми не стали їх розчаровувати, що з Ющенком  все вже не зовсім  «Так» і якщо не враховувати «Хохол»,  то власне усе це було досить приємно чути...
Підозрюю, що вони про це здогадувались, бо ми починали посміхатись, втрачали пильність і тоді вже нас тепленьких починали частувати каркаде і ми виходили зчергової крамнички з повними руками унікальних масел від самої цариці Клеопатри.

Хоча треба сказати, що ми теж використовували ці моменти і пояснювали, що слово  «Хохол» наступного разу може відвернути  від їх крамнички покупців, і що  краще вже закликати «козак», пояснювали, що хохлами називають українців «русі»  , з метою образити   і тоді краще кричати росіянам «кацап» або «москаль», то буде правильніше (жартую звичайно  )
Це крамнички де ми шукали таку собі тюбетейку для брата і арафатку для тата.


Але потрібно віддати належне  продавцям, що торгують у туристичних крамничках вони поглинають усе просто як губки і дуже уважно відносяться до таких пояснень.
Ми також вже на п’ятий день знали трохи слів арабською що вивчили з путівника ( його нам видали просто у автобусі, коли зустрічали в аеропорту після прильоту)
Ігор_О  тут
http://forum.kalush.info/index.php?topic=816.0
дуже детально писав про основних туроператорів. Єгипет не виключення.
Два основних оператора, що займаються туризмом в Єгипті це також TezTour  і TourTess, їх офіційні представництва є у Хургаді.
Отже ми пройшлись по крамничкам, бо шукали ще дещо з сувенірів для друзів та близьких. Менеджер який вивчав російську подарував нам російсько-арабський розмовник і навчив як відмовляти так, щоб це подіяло….
Виявляється потрібно не просто казати «дякую» ( «Шукран» або «Шухран») і вічливо прогинатися у глибокому поклоні,
 а потрібно сказати коротко і ясно «Дякую відчепись!!!»  (Ля а  ШУКРАН) що на ділі відрізнялось одним словом, але на практиці означало «що ти вже не Лох і чаю більше не хочеш !!!»
Це центр міста і дорогою до нього. Ми планували дістатися до центру пішки але коли подивились на карту, що нам подарували в агенції, то виявилочь, що то не так просто, це саме нам потім підтвердив продавець фрешу, якого ми спитали як туди пройти.Тому довелось доїхати до центру "громадським транспортом", знайомство з яким попередні рази обернулось для нас неприємностями.




А ось цей продавець фрешу, навіть вийшов зі своєї апельсинки і провів нас до маршрутки, що везла до центру міста, посадив нас і сказав водію ( наскільки я зрозуміла) щоб взяв фіксовану ціну, і тут ми зрозуміли, що у перший вечір замість 2 фунтів як зараз, наш чудо-водій (той що возив до церкви) намагався взяти з нашої компанії біля 30 фунтів  . З центру ми вже впевнено їхали нормальною маршруткою за 2 фунти, навчились нарешті вгадувати


Це вечірні види на місто і вулицю зі сторони нашого готелю






Відповідь від: 05 Липня 2009, 09:28:12Вечері на нас чекала культурна програма.. Про це згодом

[Tandylight]

Не люблю перериватися на пів ноті, тому дуже коротенько, щоб Вас не напружувати (тим більше влітку)  буду закінчувати розповідь про наш досвід відпочинку у Єгипті.
Відповідь від: 17 Липня 2009, 19:58:43У нас було вільне вікно перед останньою великою екскурсійною програмою до Луксору (Фіви) (не плутати ЛУКсОР з ЛУКОР).
Тож ми звичайно замовили столик на вечірці яку організовував наш готель.
Вона називалась скромно «барбекю паті» і ми трохи побоювались, що може бути якийсь вечір з конкурсами та розводом на спиртне, але програма нам дуже сподобалась.
Перед нами виступав ансамбль народних танців (назвемо його так)
Дівчата виконували традиційні танці живота та т.п. з характерними криками





Відповідь від: 17 Липня 2009, 20:14:53але те що потім нам показала чоловіча частина ансамблю, гідне особливої уваги. 
То були так званні танцюючі дервіші.
Дервіш – в перекладі з перської мови означає «бідняк», чи «жебрак».
Дервіші наступники суфійського ордена. Суфізм це той внесок що турки зробили в Іслам. Такий собі містико-аскетичний напрямок в Ісламі, що мав на меті пошук єднання людини з Богом. В ритуалі цих сект панувала практика музики та танців. Ортодоксальні мусульмани вважали це єрессю.
Танцюристи мають крутились під рівний ритм барабанів і звуки містичної музики, уявляючи смерть і кінцеве єднання Мевляни ( засновник суфізму у Ісламі, послідовниками якого були дервіші ) з Аллахом.
Ось фотки з того як вони крутяться. І потрібно сказати, що один дервіш може без зупинки крутитись біля 20 хвилин і то спокійно без будь якого запаморочення
На цих фотот він крутячись на місці робить усілякі маніпуляції з купою бубенів





Тут  він дістає білий шарф та буде далі танцювати з закритими очима (він досі не зупинявся)


Називають такі танці або «Дервіш що крутиться» ( У Турції щорічно проводять фестиваль "Дервішів, що крутяться) або «Танець зі спідницями», думаю остання назва  для того щоб не давати танцям релігійного забарвлення, а поставити на служіння новим героям цього часу – туристам.
ось ці спідниці у всій красі



а це він відпочиває після танців

Відповідь від: 17 Липня 2009, 20:50:36Але як ми і боялись на конкурс нас таки розвели 
Ми спробували танець з спідницями і ось що з того вийшло 


 На моїй другій половинці спдниця так і не затрималась.. і добре.. не чоловіче то діло у спідницях танцювати


І обійшлось майже без спиртного 

Тобто свій бакшиш бар у нашому готелі, що влаштував вечірку трішки отримав 
У нас залишилась ще одна поїздка до древньої столиці Єгипту і розмах її храмів та Долини королів вразив нас не менше ніж Каїр, але про це згодом

[yurko]

Ой молодчинка!!!

[Tandylight]

Юрко, ну хто б мене ще похвалив
Дякую 
Відповідь від: 17 Липня 2009, 22:40:17Ви, до речі по замкам їздили, чи не зібрались поки?

[yurko]

Ні не їздили, з багатьох причин. Не остання та, що зараз рибка і по неділях працює. Люди сі женят 
І то доволі масово.

[Ігор_О]

Люди сі женят 
І то доволі масово.

То наші жінки - колеги??   

[yurko]

Практично. Обробляють тих же клієнтів лише у різних місцях 

Вчора така була спека, що мандрів уже не хочу 

Цікаво як там поживає  маленька мандрівниця Tandylight

[Tandylight]

Дякую Yurko, я тобі не можу передати як мені приємно, що ти такий уважний!( Рибко нічого особистого по людськи  )

Моя маленька мандрівниця, як і будь хто з нас - хто свого часу був у таборах, змінює настрій в залежності від адаптації
Коли усіх відправляли з Києва, з вокзалу, усі дівчатка прилипли до вікон і в повному ажіотажі щось показували, кричали та намагались показати батькам по семеро біля кожного вікна. Ми в свою чергу по семеро біля кожног вінкна з іншого боку.
Потім зрозуміли що наша від вікна відійшла, вона в цей час пішла у сусіднє купе і подзвониоа нам по телефону типу "Що дурні чого там пригаєте, у мене ж є телефон "
Вранці, коли приїхала у Франківськ і в неї ще не забрали телефон, як справжня жінка, похвасталась що у неї був свій персональний столик та вікно( це вона про бокове місце на проході, що для нас дорослих, зазвичай, гіршого немає ).
Видно поки селились їй все подобалось бо ще не зрозуміла в що втрапила .
Через день в обід повідомила, що знаходиться на 3 поверсі і у кімнаті ще 3 дівчинки є душ і зранку вони вже ходили у ліс, єдине що її дратувало ( в обід то було легке дратування) що їм дають то 3 хвилини для того, щоб перевдягнутись то 5 хвилин ще на якесь завдання "Як я можу вибігти на 3 поверх і за такий час перевдягнутись ".
Ввечері подзвонила на мій телефон і з сльозами на питання "У тебе все добре?" відповіла, що все дуже погано і поки ми передзвонили щоб поговорити в неї забрали телефон, а керівник не відповідав.
Ми ледь дожили до обіду наступного дня ( коли нам дозволено було передзвонювати), чоловік десь до 5 ранку картав себе, що поклав трубку щоб передзвонити , а не дослухав.
Але потрібно віддати належне - правил, що вони встановилиі для нас і для дітей суворо дотримуються і ніяких поблажок...Ми зовсім у цьому не лякана сім'я? тому їй трохи важко, бо вона індивідуалістка і не знає що таке накази чи муштра
Наступного дня сказала, що їй було дуже погано і на запитаня, "У тебе щось болить?" відповіла "Ето мама навєрноє перегрузки"
"що ж то за перегрузки?", виявилось що через накази сестричок готова була останніх розірвати, але нова подія зранку відволікла її від "казні сестричок"
Вони вже ходили на річку..."Ми йшли десь кілометр, а може й більше... навіть метрів 70-80 точно, я тобі кажу  ), а по дорозі ані тіні, ані кущика"
Вона ще не розуміє скільки то кілометр, але для того щоб я відчула масштаб усієї драми і не сумнівалась, що кілометр там був, то вона вирішила пояснити що метрів 70 там було точно. Пожалілась, що побила у річці мізинець і гордо повідомила, що замастила його рятівником, що був у неї в аптечці і заклеїла пластирем (наступного дня тату вже говорила про два побитих мізинця)
Знаю що грали в Київську русь, вона була турком (не знаю чому не татаро-монголом ) і вона виграла, бо взяла приступом Київ 
Записалась до гуртка любителів комах і по телефону проспівала пісеньку про "Жу-жу-жу я з бджілкою дружу" ,сказала, що її хвалять, а сьогодні повідомила, що на річку не ходить бо вона холодна і швидка течія і з кімнати ходить лише одна дівчинка, а вона отримала прапорець за ланкову вмілість ( поки не знаю що то таке  ) і зараз заповнює аж восьму сторінку завдань, а ще вони ходили в ліс де дуже багато різних грибів.
Почала з найголовніших: бліда поганка і поганка, а вже потім сказала про білий гриб і різні благородні грибочки...
Сказала що бачила змію, яка вилізла з одного пенька і залізла в інший і там певне були її яйця, а сама вона була дуже небезпечна 
на питання чи їй вже краще сказала, що їй вже усе більше подобається і вона зробила собі щит з картону, а на стріли вона наклеїть камінчики, що взяла з дому ( уявляю як вони будуть літати , але досвід то святе, хай клеїть стразики на стріли   
Крім того сказала, що хлопчиків до них не пускають і ті кидають їм записочки літачками 
І ще на Раді Отроків ( то певне теж рольова історична гра, певне теж часів Київської Русі ) отримала, якусь відзнаку... Вже приїде щось розкаже...Єдине, що мене бентежить, що моя дитина не жадібна до ласощів, як про подію дня повідомила, що сьогодні за обідом їм зробили сюрприз - то було шоколадне печиво 
Не знаю чи то означає, що їй його не вистачає, чи те що видно це підготували, дійсно, як ще одну загадку в якійсь рольовій грі

 
Що стосується мене то дуже задоволена, що відправила її до пластунів, хоча вона найменша у своєму Рої (це типу - загін)( до речі за іронією долі рій називається "кульбабки"  ) і маленька для табору, але то гарний досвід і думаю ще через тиждень вона не захоче повертатись
Я як справжній зануда, на питання "як справи?" замість вічливої відмазки, справді розповіла як справи
Дуже дякую за турботу

[yurko]

Ой ні. Не зануда. Мені місцями було цікавіше ніж про Єгипет читати. Правда! Я поняття не мав як саме організовані зараз табори. І ще мені чогось здавалося, що вона у вас вже більш доросла і навіть після пояснення 9там де я про ріку говорив) все одно надалі собі її постарив років на 5 

До річки там метрів 300-400, а йти тре дорогою ну і був один день коли було справді жарко. А ріка зовсім не така як Дніпро. Вона гірська, але велика. колись була велика, років 100 тому. Зараз, після тотального знищення лісів у радянські та післярадянські часи ріка обміліла. Колись по ній ліс сплавляли з гір ( тобто глибина була всюди не менше метра). А коли польський король гнав на полюванні оленя і той скочив у Лімницю то його вже не доганяли, бо ні дострілити ні за ним поплисти. От така була ріка. Зараз цілком не те. А взагалі вона то саленьке чудо природи. Один чех що тут був, щиро дивувався. Казав, що то точно так як у Словенії, але річка глибша а вода хоч і швидка, але тепла. І що то треба розвтивати і робити курорт а не дикунсько відпочивати.
Пальчики заживуть, а память залишиться! Якщо пустять - хай ще йде.
Чекатиму на продовдення розповіді з "кульбабкового рою"