Я хотіла б закінчити серію, про Єгипет і про останню подорож до Луксору ( древня столиця Єгипту, єгипетська історична назва - Фіви)
Я обіцяла і вже скоро приїде дочка з канікул, то дописати не буде часу. Тож поїхали
Відверто кажучи, стара столиця Єгипту має якусь іншу атмосферу ніж наприклад Каїр чи будь-яке курортне місто.
Воно затишніше, не є таким густо заселеним містом як Каїр і доволі чистим, я б навіть сказала - просто чистим.
Крім туристів, які сюди з’їжджаються «автобусними караванами» тут можна помітити й інших, яких не стільки цікавить море, пальми пляж, а тих, які явно віддають перевагу індивідуальному віждпочинку… Видно, що багато з них насолоджуються містом по-своєму, їх помітно, то європейці, що їздять вуличками на велосипедах, або люди пенсійного віку, що спокійно гуляють парами по набережній Нілу..
Саме місто знаходиться недалеко від дельти Нілу тому, ця територія незвично зелена, саме тут є тросникові поля, пальмові плантації і т.п. не характерне для більшості території Єгипту.
У Луксорі на набережній, стоянки з гарними яхточками та яхтами, по зеленим вуличкам катаються люди у каретах з урочисто вбраними конячками…
Якщо я колись знову повернусь в Єгипет то до цієї екскурсії підійду з усією серйозністю, бо взяти з неї інформативно багато не вдалось через ряд причин… хоча ці негативні моменти дали простір для інших вражень і зараз я вже усе згадую лише з задоволенням…
Відповідь від: 28 Серпня 2009, 22:48:47
Це захід сонці в Луксорі
А тут видно гарні карети для прогулянок і конячок
Тут видно яхточки, хоч і з спущеними вітрилами
Туту видно як маленький потяг везе тросник, ми вперше бачили залізницю у Єгипті
( на задньому плані він перекрив нам шлях)
І для контрасту хочу показати які різні райони у Єгипті від пустині та гір і до пальмових гаїв...
Це все знімалось з автобусу, і на фото, бачите, прямо серед пустелі дерево? То той самий Анчар, про який я розповідала, що Бідуїни орієнтуються на нього коли шукають місце з водою
тут Ніл на під'їзді до Луксору
Відповідь від: 28 Серпня 2009, 23:44:49
Але все по порядку... Ми виїжджали з Хургади десь о 9 ранку, у Луксорі ми були близько 13-14 години, то достатньо пізно для екскурсій, тому що сонце в самому піку і навіть в лютому це відчутно... Нас посадили в автобуси і запропонували, що як хто хоче може їхати або з російськомовною або з англомовною екскурсією.. Відразу вийшли з автобусу Балти ( вони зараз краще знають англійську ніж російську
за ними, французи та німці, і залишились ми та наші брати росіяни..
Хочу вам показати декілька деталей (я не пам'ятаю чи підкреслювала це у попередніх розповідях) але цікаво, що дороги у єгиптян не розділені як у нас білою лінією, а між полосами просто по всі дорозі виритий маленький рівчачок, що не дає водіям фізично можливості обганяти
, - не довіряють власті сумлінню своїх громадян-водіїв
Ось подивіться:
дорогою до Луксору ми відпочивали на спеціальнихх таких зупиночках на кшталт цієї:
Де нас могли розвести добрі люди на бакшиш за фото або ми могли попоїсти морозива
Десь на під'їзді до Луксору до нас в автобус підсів дуже колоритний гід і з того як він почав розмову, стало ясно, що це щось на кшталт торговця з базару, який? знаючи пару слів російською, як і усі в Єгипті став "великим екскурсоводом", бо то дає можливість заробити, пихнути якісь свої побрякеньки таким самим базарним російським туристам (тут я маю на увазі не тільки росіян а й українців, бо для них ми усі на одне лице і дуже часто ми й справді ведемо себе однаково, вибачте на слові "по-бичачи", протягом дня він тебе підганяє бо по програмі ще заїзд на такі собі фабрики папуірусів та масел...
Ці деталі, зважаючи на те, що за годину поки ми їхали до Карнакського храму ми чули лише про такі собі підвісочки, (я вже не згадаю, як вони вірно називаються) які можна замовити для себе і рідних з викарбуваними єгипетськими ієрогліфами, що означають твоє ім'я, достатньо дратували, але коли ми підїхали до одного з храмів, все стало веселіше...
Наш Гід, використовуючи свій базарний шарм, вишикував нас і оголосив, що з цих пір ми група "Фараона Рамазеса" ( мовою оригіналу), він підняв догори вирізьблену з дерева палицю на кінці якої була голова кобри і сказав, що ця палиця є дороговказом і орієнтиром, оскільки в храмі ми можемо загубитись
Тож нам роздали вхідні квитки, домовились про усілякі екстренні ситуації і впустили до руїн Карнакського храму
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 00:17:53
Відразу скажу, що будівництво цього храму планувалось настільки грандіозне, що так і ні один фараон не зумів його завершити, тому храм від самого початку можна вважати руїнами. але все рівно...наскільки вони неймовірні...
Тут syddia і справді на лице гігантоманія
(Калуська лікарня яка тебе лякала думаю виглядає собачою будкою в сенсі масштабу, я не про "архітектуру"
)
Я спробую передати, хоч якось ті розміри, але звичайно, що передати відчуття людини ( мене наприклад), коли вона опиняється серед тих колон з каміння, залів де ще збереглась фарба якій 4.5 тисячі років, буде важко.. Тому я буду просто викладати фотки і якщо вийде то трішки прокоментую
Карнакський храм був побудований в честь Бога Сонця - РА (один з головних чи головний Бог у єгипетському пантеоні)
Звичайно якщо фараон був його намісником на Землі, то відповідно, звідси і масштаби Храму...
Це алея перед головним входом
одна її половина
І "друга половинка" ( я маю на увазі алеї
)
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 00:40:18
Переходячи до кожного наступного залу, наш Гід вів екскурсію...
текст екскурсії я вивчила на пам'ять, оскільки вона складалась з наступних я б сказала аксіом:
"Ета ізвєстняга гамень, єму 4.5. тисяч лєт", що в перекладі на людську мову означає приблизно "Це вапняк - йому 4.5. тисяч років"
"Група фараона Рамазеса за мной" - без коментарів
"Ета краска (довга багатозначна пауза, поки усі дивляться на стелю) ей 4.5. тисяча лєт" - переклад за аналогією
Після третього залу, ми накінець збагнули, що нічого нового ми певне не почуємо і пішли гуляти по залам самі і просто насолоджуватись місцем
Потрібно сказати, що від того якої довжини борода зображного на статуях, залежить статус цієї особи. Якщо я не помиляюсь, чим довша борода тим поважніший, але не буду все спрощувати, бо настільки багато цікавого, чого нам не вдалось зрозуміти, що краще не буду коментувати ці деталі...
Але ця статуя одна з символів божественості фараона
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 01:12:18
Тут і справді видно як гарно збереглась фарба, крім того тут зображений древній єгипетський символ у формі ключа - він означає вихід з будь-якох ситуації
А таких обелісків у цьому храмі було два, але один Наполеон вивіз до Франції під час війни, може Flash його там і бачив, він здається виставлений теж десь у Парижі, якщо не помиляюсь то десь в Луврі
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 01:43:54
Все це один храм Карнакський ( бога Ра)
Звичайно, що фото не можуть нічого передати, тому раджу обовязково це побачити
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 01:53:57
Після храму ми пообідали, і на річковому трамвайчику пербрались на інший берег, де розташувалась так звана "Долина царів" та "долина цариць", тобто вони там були поховані...
Наш гід це вимовляв взагалі унікально
Він робив серйозні свідомі очі і вимовляв це так, що через три роки ми памятаємо і повторюємо лише цю фразу, я колись при зустрічі продемонструю, а якщо фонетично , то це певне краще передати так:
"Это Долина МЪЙО_О_О_ОРДВЫХ"
Єгиптяни вірять, що живі повинні жити на сході сонця, а мертвих повинні ховати на заході, тому ця долина знаходилась на західному березі Нілу. На фото саме ця долина. Поховання у скалах. Ми були лише на жіночій стороні цього древнього кладовища
Тут видно що саме в скалах ці поховання
У долині розповіді нашого Гіда, взагалі себе вичерпали і він зміг лише повторювати, що це "Ізвєстняга гамень", тому коли ми ненароком приєднлись до іншої групи, гід якох біля одного з поховань, розказував своїй группі, хто де похований, чому в такому положені, а не в іншому, що відкриття цього поховання дало науці, ми ледь не розплакались
Потім, поки частина групи поїхала на банановий острів за папірусам чи бананми я вже не памятаю, ми вирішили зачекати їх на набережній
там залишався також автобус
Виїжджали ми десь о 20 годиині, тому до готелю дістались пізно.
На насутпних фото з підсвіткою - то ще один музей, так і називається Луксорський
ми в нього не попали
але нічого, наступного разу
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 02:30:39
На останній день нашої подорожі Єгиптом, припадав мій 30 річний ювілей, пів дня якого ми просто проспали, потім вийшли накупили усім сувенірів і відзначили цю подію у нашому улюбленому "BIG brother" де за кальяном і бренді попрощались з усіма хто посміхавсянам усі ці сім днів
Це фото нашого улюбленого бару...
після кальяну
Відповідь від: 29 Серпня 2009, 02:47:39
Дякую всім хто дочитав
Автор
Тема: Наші мандри (Прочитано 261635 раз)