Юрко, влучно пожартували у 95 кварталі - "У Італії мафія безсмертна, на Україні - недоторкана".
Відповідь від: 02 Червня 2009, 18:30:47
Люсю - сумніви? А що мені залишилося, коли більшість із вас не здатьні адекватно сприйняти думку іншої людини лише тому, що вона виказана російською мовою.
На Ваше твердження про застосування місцевого діалекту, я дозволила собі відповісти Вам з точко зору російського шовінізму тому, що добре ознайомлена з їхніми позиціями - а НЕ тому що то була моя власна точка зору (передивіться оте моє звернення), й за текстом далі є зрозумілим, що я й НЕ поділяю таких поглядів. Адже який російський шовініст чи імпериаліст стане закликати вас, вельмишановні, до використання літературної української мови, спозбавленої русизмів у побуті задля відродження та укоріненя її на території України, на те аби не згинула наша мова, а із нею держава вцілому.
Комплекс по відношенню до російської держави я також відношу до загальних (Коли не погоджуєтеся, тоді поясніть мені повсякчасне бажання порівнювати себе із ними та таке упереджене ставлення до носіїв російської) - тому й використала "МИ", але в тому що це усвідомлює загал - сумніваюся й написала:"Вам же зрозуміло було сказано - Україна не Росія. Української мови це також стосується." Чому? А тому, що наша мова була "законсервована" й не одержувала належного розвитку у часи стрімкого індустріального прогресу (то я маю на увазі радянські часи, а до радянщини? скільки років було заборонено друкувати українською? навіть назви музичних творів у нотних збірках!), що несе за собою з'яву новітніх понять які потребують назв та визначень у кожній із мов, й спризводить до природньої еволюції мови та є нармальним для кожної із них. Українська була спозбавлена такої можливості. (Мені обгрунтовувати цю свою думку?)
Отож, я особисто вважаю недозволенним для кожного свідомого українця спілкуватися діалектами задля рятування мови у цілому. Ще й тому, що таке поняття як діалект в нашій країні надто розмивчасте (так само власна думка), чи є діалектом мова що сповнена визначенями запозиченими із іншої мови в той час як у власній є рівноцінне визначеня та не використовується? А послухайте жителів Хмельничини, чи Київщини, чи Одещини - мені язик не повернеться назвати їхню мову діалектом, бо нажаль, оте не діалект - а невтішний результат радянського володарювання. На мій погляд ми не можемо дозволити собі роскоші спілкуватися діалектами - задля рятування мови.
То є моя думка, котру я намагалася донести до загалу, з одним невеличким АЛЕ... російською мовою.
Й завдяки чому мені вдалося розкритий власний погляд на одну із складових проблеми - "Російська мова - проблема реальна чи надумана?", вона на мою думку полягає в тому, що українці які послуговуються українською мовою (чи вважають, що послуговуються такою і на цьому я наполягаю) й мають певні націоналістичні погляди не завжди здатні адекватно сприймати носіїв російської мови. Хіба я цього не довела Вам та тутешньому загалу - зверніть увагу - дослідним шляхом?