"Юноша! Ты молод и глуп!" але тобі простимо, як жертві ЗМІїної пропаганди.
Я обіцяв, що МАРАЗМатичну критику таких "знатоків" буду ігнорувати. Але в правилах бувають виключення, тому відповім.
Якщо в тебе ще не повна амнезія, а лише невеличкі проблеми з пам"яттю, то нагадаю:
Відповідь #151 : 10 Жовтня 2010, 00:00:19 в темі
Чи будемо ми господарями в себе вдома? http://forum.kalush.info/index.php/topic,670.msg87855.html#msg87855Не достатньо? Ну то підемо далі:
На жаль багато кому запудрили мозок, спробую дещо прояснити:
Про безплатні квартири:
мої батьки родом з села,отримали квартиру в Калуші через 2 роки, як пішли працювати. І всі їхні знайомі, котрих я багатьох знаю, які захотіли перебратись з села в місто також отримали безплатні квартири. Якщо провести опитування, хто і коли став калушанином, то значна частина відповість, що в 70-і роки, більшість з них перебрались в місто з села. Така тенденція була тому, що основні продукти харчування були тоді дешеві, квартплата теж копійки коштувала, а в місті було більше розваг: парк з атракціонами: качелями і "чортовим колесом", більярдним залом, кінотеатри, будинки культури "Мінерал", "Юність", були самодіяльні художні колективи, що їздили за рахунок профсоюзу виступати по всьому Союзу на різні фестивалі народної творчості, танців, хорового співу і т.д. Були ресторани "Ільмень", "Веселка", безплатні бібліотеки і т.д. Вибирали кому що до вподоби і по своєму культурному рівню.
Про трудодні:
"Трудоднів" за Брежнєва вже не було. Якщо тебе непокоять давніщі часи, то згадай і про те, як в ті часи жили в інших країнах світу, яке життя було в США після "Великої депресії"(як ілюстрація підійде фільм "Нокдаун" з Расселом Кроу), чи в фашистській Італії з Мусоліні, чи в Іспанії за часів Франко (для ілюстрації фільм "Лабіринт Фавна")? Ось лише один такий момент: в Іспанії за франкістські часи було засуджено до розстрілу вдвічі більше людей в процентному відношенні до загальної кількості населення, ніж в Радянськім Союзі за всю епоху Сталіна. Але ніхто в Іспанії тепер не посипає голову попелом і не рве на собі волосся, щодня згадуючи Франко і його режим, так як це роблять деякі псевдопатріоти у нас, бо хотять на контрасті з тими давніми бідами і горем "наварити" собі політичний капітал. Про 70-і і першу половину 80-х років згадувати не хочуть, бо порівняння буде не на користь 90-х і "нульових".
Про суботники:
пам"ятаю, з школи ходили ми, прибирали сміття по місту, дерева білили. Може ми не для себе це робили, а для кого тоді? Для Москви? Блін! Це ж мене угнітали!
А, точно, і на збір буряків, моркви, бульби... теж виїзди були (ілюстрація цього, фільм "Баламут") Теж угнітали! І безплатною вищою освітою угнітали, ще й стипендії платили.
А які ціни були на ті овочі? 7 чи 9 копійок! за кілограм!
А скільки заразце все коштує відносно зарплати?
Іще такий момент згадав: на "Хлорвінілі" в столовах стояв стіл з овочевими салатами безплатно,
робочий відходив від каси з підносом, і накладував собі звідти салатів яких і скільки хотів. Так угнітали нас!
Про пенсії:
Мій дід заробив в колгоспі пенсію 120 радянських рублів, на "хімії" така ж була, у кого стаж великий був. За ці гроші з такими цінами на основні продукти можна було не погано жити. А потім Горбачов со товаріщі пєрєстройку замутили з всіма витікаючими наслідками. Після чого дідова пенсія "похудала", а грошові вклади в Ощадбанк розтанули.
Хоч я добре пам"ятаю, як в кінці 1991-го Кравчук при переході на купони закликав народ всі гроші віднести в Ощадбанк, і обіцяв по телевізору, що вклади будуть проіндексовані і повернуті.
Але не "прошло и полгода", як той же Кравчук уже в якості президента України толерантно "послав" народ, він сказав: "Ми маємо, те, що ми маємо."
Далі народу пудрили мозок і розповідали байки про "золото Полуботка", і що скоро всі ми будемо жити в шоколаді на проценти, який нам буде сплачувати банк Британії.
На зарплату в радянські часи можна було купити значно більше ніж на теперішню. На 120 рублів з тодішніми цінами.
Це про мізерність зарплати, де і коли.
Потім "незалежний" народ "Обирав своє майбутнє", Кучму тобто. Зарплата на "хімії" тоді була від 130 гривень у слюсаря, 150 гривень у майстра.
Саме в ті "незалежні" часи "кучмізму" був прем"єр Павло Лазаренка, старший соратник Юлії Тимошенко в боротьбі за добробут, якщо не всього народу України, то по крайній мірі певної "Громади". Тоді на "хімії" платили всього по 50 гривень, а все решта йшло в заборгованість (на благо "Громади") А німецькій фірмі "Linde" за кожен день перебування їхнього фахівця на "хімії" виплачувалось 900 німецьких марок. Порівняйте 50 гривень в місяць і 900 марок в день.
Це був кінець 90-х. Вже далеко не радянські часи.
Загазовки були, дійсно, і в 80-х і з настанням незалежності в 90-х. Може то "рука Москви" їх влаштовувала? Був у нас такий борець за екологію Роман Прокопович Захарія, а зараз Михайло Михайлович Довбенчук. Вони б більше розказали про загазовки, зливи і викиди.
Ось уже 20 років ми по інерції котимось на тому, що залишилось в спадок від Радянського Союзу: заводи, фабрики, соціальна інфраструктура.
Ось, якщо пригадали Верхню, то запитайте людей, який був колгосп, яке господарство, скільки сотень голів корів було, яку там школу, будинок для вчителів, садочок, будинок культури, будинок побуту для людей збудували за державні і колгоспні гроші. Були тоді господарники.
А за 20 років незалежності що?
Нічого.
Колгоспу вже нема. Церкву, і ту будують вже другий десяток років, скидуються з пенсій і зарплат по кілька раз на рік всім селом.
Радянська система освіти вивчила фахівців, які будували космічні ракети, рівень освідченості і культури був значно вищий, ніж зараз, можна довго називати здобутки кіно, мистецтва, культури тих часів.
А за 20 років після того, як Україна ніби-то "незалежна" чим похвалитись можна? "Україна має талант"?
Автор
Тема: На рахунок всього Українського. Українська державність. Нація. Куди ідем. Наше місце в світовій геополітиці (Прочитано 352030 раз)