Для тих, хто пише чи цікавиться поезією!!! Є пару гарних сайтиків, де можна і на людей подивитись і себе показати )))
Ось два з них
http://maysterni.com/contest.php, та
http://sevama.uaforums.net/index.php?sid=470a0697ceaeb2eb1920d67b1dedd24aреєструйтесь і творіть на здоров*я )))
Відповідь від: 06 Березня 2010, 04:31:59
А це так, ліричний відступ )))
Синиця в небі.
Зачепило струну невідому,
нізвідки впало
стиглим яблуком
з гілки слів
на траву.
Колись
не лелека крильми
той кришталь неба
розрізАла,
а синиця в руках
легесенько
дзьобом в ніс:
"Не-забудь, за-синай,
над-вечір-ній-серп-анок
місяць
хай налиє
вина-вини
по-над-повен-край."
Раз ковток, ще ковток -
і-навІдліг-душа-по-вінця,
третій - густо вливає
у світ
сурогатний рай.
Я хмільна тим Едемом,
я п*яна і...
БожеВільна.
Тіло стрічкою Час
заплітає собі в уста -
розкришилось хвилинами:
ВІйни-Свобідна-Сильна,
та завжди однакОві згори
у вогнях
міста.
Я танцюю, бо сумно.
На заході дні і ночі
зустрічаю,
розплівши коси,
на зло вітрам.
Та-танцюй-не-танцюй,
але виїли сльози очі
за синицею в небі і:
"Я тебе не віддам!"
28.09.2009р.
______________________
Чорні троянди.
Свічка гарячими краплями скапує, тане,
Плавиться віск від вогню, як у домені сталь.
Чорні троянди, мов кров’ю запечені рани,
Плаче сонатою місяця білий рояль.
Сонце осіннє в вікно заглядає знадвору,
В променях зломлених склом розлітається пил.
Мов з давнини Балтазар і Гаспар з Мельхіором,
Бачу зорю. Чи дійти мені вистачить сил?
Золото, ладан і миро - дари ці для тебе,
А на столі жде квиток в бік один в Марракеш.
Знаєш, пілот уже поглядом міряє небо.
Знаєш, літак я спиню, але ж ти не прийдеш.
Байдуже крісло чекало свого пасажира,
Байдуже ілюмінатор дивився на світ.
Сумно і прикро - не треба тобі мого мира.
Чорним на біле спадає трояндовий цвіт.
_____________________________________
Проникаю так глибоко
(Sine loko)
В твої сни, прекрасна панно,
(Sine anno)
(Sine nomine), дві білі
На могилі.
Я – не смерть, а ти – не втрата,
Просто дуже густо ґрати
Сонця диск четвертували.
Ти не спала.
На столі – з кришталю келих
Повний хмелю,
На стіні – бурхливе море
Й сині гори.
Засинай. Я ж в сни глибоко.
(Sine loko).
------------------------------------------------
Sine loko, anno, nomine - без вказання місця, року, імені(лат.)
________________________________________________
Холодні
Пальці
Рукавиці
Кватирка
Ночі
Чорне
Шкло
Крило
Пораненої
Птиці
Ліхтарна
Темінь
Замело
Будинки
Стеля
Білозима
Байдужість
Голкою
В плече
Вишукую
Тебе
Незримо
Іду
По сліду
Сніг
Січе.
_________________________
Фотокарточка - глянцю шмата -
полетить за вітром - не втрата -
крізь залізні грати -
та де там - не спинити
і не спіймати.
Сплата
тільки в касі і лиш за чеком.
Пропускай наперед за віком,
за захеканням і за криком:
"Не стояла ти тут!"
Я звикла
до калюжі серед дороги,
і що ввечері ниють ноги
на погоду, на дощ, на вітер...
на пригоди на завтра...
На сходах
бачу дзеркало чорних мештів
і видихую це: "Нарешті"
із життям із легень я...
"Решту
забирайте. Не мрійте. Йдіть."