Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Tad]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=IAjRWwgQZgM" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=IAjRWwgQZgM</a>

А все-таки варто послухати мудрого професора - iсторика який опираеться в своiй позицii на реальнi документи 

[ББА]

14 липня 1897 року народився український та канадський письменник, реемігрант МИРОСЛАВ ІРЧАН, страчений у 1937 році у Сандормосі. Він був одним із тих, хто добровільно повернувся з Канади до України, повіривши гаслам комуністичної влади та прагнучи зробити внесок у розбудову УСРР. І поплатився за це життям, як і більшість реемігрантів.

Мирослав Ірчан (справжнє ім'я Андрій Баб'юк; 14 липня 1897, село П'ядики, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської області — 3 листопада 1937, урочище Сандормох) — український поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець, журналіст, історик, видавець.

Народився поет на Галичині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, потім 6 класів Коломийської гімназії, 1914 року — вчительську семінарію у Львові.
Під час Першої світової війни служив у Легіоні Січових Стрільців і був редактором газети «Стрілець». Тоді й видав свою першу працю «Махно і махновці». У лютому 1920 р. разом із Першою Галицькою бригадою УСС перейшов на бік Червоної армії та вступив до КП(б)У. До кінця війни був на фронті як голова редакційної колегії і комісар агітпоїзда, редагував «Більшовик».

Потім опинився на еміграції. У 1922-23 рр. навчався у Карловому університеті у Празі. У жовтні 1923 р. виїхав до Канади. Там він друкувався в місцевій лівій пресі, редагував українські журнали «Робітниця» та «Світ молоді», був секретарем заокеанської філії Спілки пролетарських письменників «Гарт». Загалом Ірчан показав себе в Канаді переконаним комуністом і водночас досить успішним автором - у Канаді та США вийшло 8 його книжок.

У Канаді, де лівий рух в українськосу середовищі був досить потужним, він почував себе цілком добре. Однак влітку 1932 р., повіривши закликам більшовиків про українізацію та щиро прагнучи допомогти розбудовувати комуністичну Україну, повернувся до Харкова, де очолив літературну організацію «Західна Україна», написав п'ять п'єс, активно друкувався в газетах і журналах.

Але вже 28 грудня 1933 року Мирослава Ірчана заарештували. У приміщенні ЦК КП(б)У після тривалої розмови з Павлом Постишевим. Його звинуватили у належності до націоналістичної української контрреволюційної організації. Рівно через три місяці, 28 березня 1934 року, судова «трійка» і колегія ГПУ засудили письменника на 10 років концтаборів. Покарання письменник-реемігрант відбував у виправно-трудових таборах Карелії та в Соловецькій тюрмі. Тут разом із Лесем Курбасом він брав участь у роботі над виставами.

9 жовтня 1937 р. «трійка» УНКВС Ленінградської області засудила М.Ірчана до найвищої кари в сфабрикованій справі на 134 «українських буржуазних націоналістів», які нібито створили на Соловках контрреволюційну організацію «Всеукраїнський центральний блок» і підлягали розстрілу. Вирок було виконано 3 листопада 1937 року.

Мирослава Ірчана реабілітовано посмертно 3 квітня 1956 року. В Україні на його честь відкрито два пам'ятника - у рідному селі та Коломиї.

Приховано: Показати

https://www.facebook.com/history.diaspora/photos/a.516538005518814/911018492737428/?type=3&theater

[yurko]

А я знаю Любу з П'єдиків 
на морі були разом 

[ББА]

[Tad]

Це едина фотка в вишиванках , потiм iх всiх вiдправили за це до лягерiв , а там всiх розстрiляли , три рази 

[Tad]

https://birdinflight.com/ru/novosti/20200720-gay-cossacks.html
В Украине завершились съемки короткометражки о геях-казаках на Запорожской Сечи

В основу картины лег инцидент, произошедший в Запорожье в 2013 году. Тогда местные гомосексуалы объединились в организацию «Гей-Форум — Сечь», что оскорбило современных запорожских казаков. Режиссер Евгений Коршунов уверен, что историческим и культурным достоянием Украины могут пользоваться все желающие независимо от пола и сексуальной ориентации. «Приходилось слышать и читать, что за гомосексуальные связи на Сечи наказывали. А раз за них наказывали, следовательно, они там были. И я считаю недопустимым, что ряд людей правых и традиционалистских взглядов пытаются запретить другим гражданам Украины ассоциировать себя с казаками», — рассказал он Bird in Flight.



 

[Tad]

https://uaua.top/24853/?fbclid=IwAR0R7ek_GQoDBPrZZocPDsD-JBFdpu7l-ezwNVPzoY7JPrGIcc2PBJwM62M
Вчіть історію , бо так і будете наглосаксам поклонятись

[ББА]

Вчіть історію , бо так і будете наглосаксам поклонятись

угу . щоб ти не писав дурницю - я поясню . данскіє казакі ваєвалі на сторонє любімого брата сраліна па фаміліє гітлєр . І взагалі не мали до наглосаксів ніякого пакланєніє і відношення - якраз в той момент сралін і савки отримували від наглосаксів зброю , сировину , матеріали , продукти і тд , тобто згідно твого базару - савки пакланялісь наглосаксам        Так що ти уже раз обісрався .

А другий раз твій обсер видно в тому , що хотіли чи ні - але наглосакси виконували повністю всі домовленості з сраліним  , бо вони не тупі кацапи і не брешуть як чергове хйло кремля

[Tad]

Велика різниця між впевненим в собі і самовпевненим
Козак-патріот 

[ББА]

для рюцкє ваньок іцконніє рюцкє кізяки таки в натурє підари     


В ставропольской станице кавказец изнасиловал казака: жители вышли на митинг.

цікаво що хочуть жітєлі ? щоб їх теж оприходовалі ?       

[ББА]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=wJOvAB3xYpw" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=wJOvAB3xYpw</a>

Іван Мазепа та Петро І: хто кого зрадив? // Історія без міфів

[ББА]

Український павільйон на Всесвітній виставці в Чикаго, 1933.

Попри протести Москви, Україна, якої тоді не було на карті держав світу, отримала свій павільйон. Кошти зібрали спільнокоштом, висилали українці з цілого світу. Павільйон відвідали 1 800 000 людей.

Павільйон “Україна”, який яскраво вирізнявся серед інших павільйонів - був єдиний, який не спонсорував уряд (адже України не існувало). До слова, сусіди українців - поляки - тоді не змогли організувати свій павільйон через економічну кризу.
Для української діаспори цей період був ще важчим - крім Великої депресії, в Україні лютував Голодомор і діаспора намагалася всіма засобами допомогти своїм співвітчизникам.

Йшлося про шалену на той час суму – понад 20 тисяч доларів лише на будівництво, і це під час Великої Депресії, коли зарплатня людей не перевищувала кількадесят центів!

Для збору коштів українська громада Чикаґо поширила світом таке оголошення:
“Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю!
Усі цивілізації світу проявляють себе. Український нарід мусить показати свою національну жит­тєздатність. Це він може осягнути тоді, коли візьме участь у Всесвітній виставці. Ми хоть без власної держави, але американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не долучилися до цієї події"

Люди висилали, хто скільки міг по долару і кільканадцять центів, але гроші зібрали.

Наперекір обставинам, в тому числі і протестам Москви, українці Чикаго зробили все можливе і неможливе, щоб використати виставку для представлення України та щоб нагадати цілому світові про існування українського народу, його історію та культуру.
Всесвітня виставка була чудовою нагодою для цього - український павільйон відвідали 1 800 000 людей. Вхід коштував п’ятдесят центів, але у вишиванці можна було зайти безкоштовно.

«Замало показати шаровари і малюнки на зразок "Козак коня напував". Зі всього світу приїдуть люди мистецтва, і для них павільйон мусить щось дати,» – каже редактор діаспорного часопису "Свобода" Лука Мишуга

У павільйоні були зали, присвячені українській історії та культурі, відбувалися концерти, вечорниці, із неймовірним успіхом там виступили національний хор і танцювальні колективи. Також можна було відвідати персональну виставку скульптора Олександра Архипенка. Автора ідеї рухомих білбордів.

Під час Всесвітньої виставки в Чикаго також відбувся світовий конкурс краси накшталт сучасного конкурсу “Міс світу”, а перемогла на ньому українка – Марія Любас.
Крім того Мерією міста Чикаго було проголошено Український тиждень (з 14 по 20 серпня), а 19 серпня – Український день.

Історію про цей - без перебільшення - подвиг закордонних українці варто пам’ятати і поширювати. Особливо в часи коли «нет ні какой разніци», «нужен хазяйственнік, которий нас паведьот», «навесті парядок» і під шумок карантинів ми знову стаємо на шлях поліцейської диктатури і повного знецінення прав і свобод громадянського суспільства.

Фото зробив у кольорі для кращої передачі тогочасної атмосфери.

Автор - ‌Максим Залевський, https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=3609070919121102&id=100000546872193

[Tad]

Карта розселення українців у світі, видана у 1920 році

[ББА]

[ББА]

Коли діалект ще був мовою... | Перепублікація

У своїх статтях я часто торкаюся теми рідної мови. Для мене - то однозначно є галицький говір, галицька мова. Аби краще зрозуміти проблематику питання, можна прочитати статтю "Проблема «мова чи діалект»". Я та Микола Лесюк незалежно один від одного говоримо про те, що власне мова Галичини є більш правильною, відповідною до традицій розвитку слов'янських мов та саме галицький варіант правопису мав би бути основним. Пан Микола захистив з того питання дисертацію, а результати моєї праці - ще попереду. Правда, його праця - се чергова перемога моїх поглядів.

Приховано: Показати

https://borys-javir.livejournal.com/184611.html?fbclid=IwAR3g_WyVx09qSkeZEosvI3O-EnU3aoMc_m8Or0bDYBhb1eQTFnygLmPOGf0

[ББА]

[Tad]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=2i0gTt2xjvI" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=2i0gTt2xjvI</a>

[ББА]

ну таки в натуре тупий ватнік . він би ще в церкву зайшов і там наробив фоток на калєнях . якщо для нього віддання останньої шани загиблим героям уже вважається рабством - то йому краще стаять перед своїм хйлом на калєнях ( як це роблять 140 млн кацапів ) па старіннай рюцкє традіціє .

ось правда чомусь про кацапів на калєнях перед іцконно рюцкє героєм кадировим він в натурє забув     саупадєніє ?   


=========================

Колінопреклоніння або Стояння на колінах — людська поза, що означає смиренність. У деяких культурах має принизливий відтінок, в інших сприймається як висловлення повагу до того, кому вклоняються.

На коліна ставав посвячуваний в лицарі.

У багатьох релігіях, зокрема, в християнстві, ісламі, індуїзмі прийнято стояти на колінах під час молитви в знак покори перед Богом.

У багатьох католицьких і протестантських церквах перед лавами розташовані спеціальні підставки для колін, щоб ті, що моляться, могли вставати колінами на них, а не на підлогу. У католицькій церкві віруючі встають на коліна під час причастя, а також під час миропомазання єпископом. Під час рукоположення в священики посвячуваний також стає на коліна перед єпископом або архієпископом. Ті, що каються, також можуть ставати на коліна перед священиком під час сповіді[2][3].

У православній церкві вставати на коліна зазвичай не прийнято. Однак посвячуваний в єпископи встає на коліна перед вівтарем, йому на голову кладуть Євангеліє і читають молитву. Також на коліна можуть ставити батьків і хрещених під час хрещення.

[Tad]

Для мене - то однозначно є галицький говір, галицька мова

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=5qUmpnXfdIE" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=5qUmpnXfdIE</a>

[yurko]

Висосана кацапами з йуха пальця "проблема", для консервації і використання при потребі для дестабілізації ситуації в Україні.

Для особо обдарованих хромосомами нагадаю, що ще менш ніж 100 років тому всі галичани називали себе (і поляки так називали) русинами, а мову русинською.
Бо, як відомо навіть з кацапської історіографії, Галицько-Волинська держава була наступницею Київської Русі. І так, ми українці - русичі.
На відміну від кацапів, які чудь, мокша і татари (які є цілком нормальні народності, але ніякого відношення ні до слов'ян, ні до спадкоємців русі не мають).

Так що хлєбайте щі лаптями!