Олена Білозерська Прес-конференція перед арештом Миколи Коханівського
Сьогодні, 26 березня 2010 р. в УНІАНІ відбулася прес-конференція з приводу репресій нової влади проти українських патріотів. Її провели Микола Коханівський, якого на сьогодні разом з адвокатом викл,икали до слідчого, адвокат Сидір Кізін, голова ГО «Люстрація» Олег Осуховський і нардеп Степан Хмара.
Приводом для прес-конференції було переконання адвоката, що Миколу сьогодні візьмуть під варту, що й справді відбулося двома годинами пізніше.
Коханівський, Кізін, Осуховський і кілька журналістів, серед них і я, поїхали до слідчого у територіальний відділ міліції Шевченківського р-ну, (вул.Баумана), де Миколу було заарештовано.
Начальник слідчого управління Шумейко Дмитро Олександрович дати коментар журналістам відмовився, порадив звертатися до прес-центру МВС (де відповіді після надіслання офіційного листа треба чекати 10 днів).
Тепер про прес-конференцію.
Олег Осуховський розповів про випадки переслідування українських патріотів (або невтручання правоохоронців там, де треба було втрутитися). Згадав і «справу ясногородських рейдерів», і переслідування Коханівського, і затримання студентів, які роздавали листівки проти Табачника – в той час, як одіозний Марков спокійно ходить на волі, і всі кримінальні справи проти впливових політиків-злочинців були закриті.
Якщо так піде далі, скоро буде не помаранчева, а народна революція, на яку виходитимуть не з прапорами, а з вилами і косами.
Адвокат Сидір КІЗІН сказав, що це такий механізм репресій: за допомогою провокацій і наступного кримінального переслідування. Він захищає Коханівського ще по справі руйнування ним пам’ятника Леніну. Статтю «за пошкодження пам’ятки національного значення» було знято, оскільки було доведено, що цей об’єкт нею не є. Залишилось звинувачення, що цей вчинок було зроблено з хуліганських мотивів. Кізін обіцяє довести в суді, що мотиви були патріотичними.
17 березня помічник Табачника і, за деякими даними родич, який особисто знає Миколу Коханівського (а Табачник неодноразово згадував Коханівського в пресі і вимагав його посадити) вчиняє провокацію, через яку міліція порушує кримінальну справу за тяжкою статтею - 296 ч. 2, за яку передбачається позбавлення волі на термін до 5 років. На слідство чиниться тиск з тим, щоб обрати запобіжний захід утримання під вартою, що буде політичною розправою.
Можливо, це останнє інтерв’ю Коханівського перед арештом.
Слідчий робить порушення – зокрема, не прийнято показів 10 свідків, які говорять про те, що Воронін спровокував Коханівського, не дається постанова про порушення справи, щоб не можна було її оскаржити. Слідчий навіть не відібрав пояснення у самого Коханівського.
Микола КОХАНІВСЬКИЙ розповів, як усе було: «18 березня КУН пікетував адміністрацію Президета з вимогою зняти Табачника. Все пройшло мирно. Закінчуючи промову, я подякував міліціянтам, за те, що підтримували порядок. Потім друзі запропонували мені піти під Міносвіти з тими самими вимогами. Коли я прийшов, там були якісь дуже молоді люди, скоріше за все, ПТУшники, з плакатами і вже немолода особа з георгіївською стрічкою і плакатом «Украинские наци, руки прочь от Табачника». Хтось у нього запитав: «А хто тут українські наці?» Він відповів: «Всі, хто прийшли вимагати відставки Табачника». Ну, я підійшов, забрав у нього той плакат, бо я не вважаю українців, які виловлюють свою думку, нацистами. Ця людина кинулась на мене ззаду, повисла на мені, метрів 2 я його тягнув за собі, почала бити, щось кричати. Зрештою, його з мене стягли.
Він вирвався, знову підбіг до мене... Я чоловік. Відбулося те, що відбулося – я його вдарив. Він тоді заспокоївся, але почав волати, що бандерівці його вбивають.
Впевнений, що ця справа політична. Наші стосунки у віртуальному просторі з Табачником тягнуться давно. Я заявляв через пресу, що Табачник – брехун. Це він пустив чутку, що Ленін занесений до ЮНЕСКО.
У відповідь він розразився величезною статтею у «Газеті 2000», де ображав мене і хлопців.
Йому дуже дорогі Ленін і його племінник, який намагався мені щось довести, тому він вважає, що я маю бути покараний. А я для себе давно визначився:
моя держава знаходилась в стані внутрішньої окупації. На сьогодні цей стан легалізувався. Придушення національної думки і волевиявлення почалося.
Всім українським патріотам настав час для боротьби. Хтось закликає дати їм шанс – вони, мовляв, ще нічого поганого не зробили... У них був шанс – 10 років кучмівського періоду. Чим вони відзначилось відомо. Зникнення журналістів, вбивства патріотів, патріоти сиділи за гратами.... Я особисто їм шансів надавати не буду.
Я український націоналіст, я біле називаю білим, а чорне чорним, і кажу, що Янукович, Азаров, Табачник – це банда, з якою треба боротися.
Якщо посадять, рано чи пізно вийду на свободу і продовжуватиму боротьбу. І рано чи пізно відбудеться визвольна революція під червоно-чорними прапорами.
Степан ХМАРА сказав, що призначення на стратегічну посаду міністра освіти відвертого українофоба і покидька – образа всієї України і кожного українця. Це переходить політичні рамки і має розглядится в морально-етичній площині. Влада має негайно його звільнити і вибачитися за морально-етичну помилку.
Про те, що зараз відбувається, Хмара сказав, що це ще не репресії («я не став би нагнітати ситуацію»), а залякування. У відповідь на це залякування громадяни, особливо студентська молодь, мають згуртуватися і дати гідну відповідь, і не допускати цього. Ситуація з Коханівським - це зондування українців, наскільки вони вміють себе захищати.
Ще сказав, що Німеччина стала успішною через те, що пройшла шлях денаціфікаціїі. «Неможливо, щоб там десь зберігалися памятники Гітлеру. Окупаційна короста занечищує наш простір памятниками цим бандитам».
ОСУХОВСЬКИЙ додав: завтра і проти нас можуть сфабрикувати кримінальну справу - за те, що захищаємо Коханівського, і закликав людей до самозахисту і громадянської непокори цій владі.
Я писала прес-конференцію на відео, найцікавіші уривки згодом викладу.