Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[DVania]

 

[Yana]

Відповідь від: 09 Травня 2013, 15:29:38
Відповідь від: 09 Травня 2013, 15:32:29

[DVania]

+ Вам за собаку.
А оті улюблені живі істоти з першого фото,не стануть з часом улюбленими стравами?

[Yana]

А оті улюблені живі істоти з першого фото,не стануть з часом улюбленими стравами?

Вас це хвилює? Тільки купили вчора.............Побачимо

[DVania]

Колись як я був малим ,у баби в селі був гусак.Ми з ним якщо так можна сказати подружилися .І коли одного разу його зарізали я його відмовився їсти.Бо друзів не їдять!

[Сонечко+]

І коли одного разу його зарізали я його відмовився їсти.Бо друзів не їдять!

Я на все життя запам"ятала, як у моєму дитинстві батьки купували живих курей і потім різали їх у туалеті. То справді була справжня трагедія для мене. Де я лише тих куплених курочок і півників не ховала  - і під диваном, і під столом(але їх все одно знаходили, а потім картина: туалет в крові і курка бігає без голови ). І смачна курочка в горло не лізе. Краще вже б не економили і купували мертвих, щоб на дитячу психіку не впливало.

А оті улюблені живі істоти з першого фото,не стануть з часом улюбленими стравами?

Так їх для цього ж і купують. Це ж не декоративні домашні свинки, а саме на відкорм. Але, незважаючи на те, що знаєш їх долю наперед можна їх любити...поки живі...А потім любити як м'ясо

[yurko]

Бачу таки нічого не сталося

Краще вже б не економили і купували мертвих, щоб на дитячу психіку не впливало.

Але, незважаючи на те, що знаєш їх долю наперед можна їх любити...поки живі...А потім любити як м'ясо готовий вислухати Крейзі

[Yana]

В кожного набереться з десяток таких історій.....Про психологічні травми в дитинстві.
Особливо вразливим і зараз не раджу про таке думати
Але ми, українці, спокон віків займалийсь як землеробством, так і тваринництвом....Для нас природньо  виростити й вбити ту ж курку чи козу. Є купа землі. Вона стоїть мертвою....Заростає . Але ми всеодно бідні й без роботи! Є руки в кожного. Працюймо.

[Сонечко+]

Остання фраза моя - то іронія. Але, таки ти правий - ставалося лише тоді в дитинстві - я не могла їсти - мені перед очима виринала курка без голови, яка в агонії бігала по коридору... Зараз їм . Поки що. Було б добре знайти у собі сили стати вегетаріанкою, але поки що то для мене заважко.

[DVania]

Було б добре знайти у собі сили стати вегетаріанкою, але поки що то для мене заважко.

Аналогічно,навіть пробував.Не вийшло.Просто з моїми доходами доступніше м'ясо купляти чим вегетаріанську їжу.Я маю на увазі таку повноцінну вегетаріанську їжу,а не просто якісь тільки салатики.Дорого у нас бути вегетаріанцем і особливо взимку.

[Отаман]

та чо..бульба-макарони-городина..-так і  скажи що не канає.
хто не їсть мнєса-зелений як те що він їсть.а ми -те,що ми їмо
[smg id=4247] людям потрібні всі вітамінні елементи.і коли їх нема-нема відповідного процесу.
 хто хоче стати вегетаріанцем-попробуйте не спати з жінкою з півроку.чи витримаєте(головне як жінка витримає ) і чи піде вам то на користь.так само і то 

[Сонечко+]

Киця красуня.
А на рахунок вегетаріанців - ВСІ кого я знала були сильними і здоровими людьми. У них вдома навіть термометрів немає, не то що стільки ліків як у декого з нас(у мене наприклад). Ми  - те, що ми їмо - згідна, тобто поки що - трупіки, мертвечинка всяка і її інформація болю і страху. Хоча, якщо уміти забирати ту інформацію з убієнної їжі - то вона уже не матиме того негативного енергетично-інформаційного впливу на організм.

[Отаман]

Сьогодні страуси, завтра — крокодили![smg id=4260] Візитною карткою Закарпаття є не тільки прекрасний краєвид та свіже повітря, а й новаторство у   гармонійному поєднанні природи та бізнесу. Представники   туристичного сектору часом приймають неординарні рішення для приваблення нових відвідувачів не тільки з інших областей, а й з інших країн. Страусина ферма Василя Перeця — прекрасний цьому приклад.



«Ви чорнобильських курей не бачили?» — саме так жартома пан Василь зустрічає гостей. Ферма зі страусами розмістилася на околиці   міста Хуста,   якщо заїжджати з села Іза. Африканські страуси за походженням проживають на колишній свинофермі з 2002 року, спочатку їх було всього п’ятеро, завезених із Голландії. Сьогодні ж на фермі 56 дорослих страусів, 20 «підлітків» та понад 60 малюків-страусенят. На одного страуса-самця припадає двоє самок.

Хоча дев’ять років тому розведення страусів викликало скептичну усмішку, зараз створення подібних ферм зростає, у Закарпатті страусині ферми є ще і у селі Онок (Виноградівський район) та у селі Холмці (поблизу Ужгорода). Проте хустський фермер не боїться конкуренції. «Страусині ферми є і у Києві, і у Івано-Франківську, але «малят» купувати приходять до нас, — каже Василь Перець, власник екзотичних птахів. — Був у мене знайомий, котрий купив 15 малих страусів з іншої області, то 4 чи 5 з них загинули. А ще його обдурили, продавши 7-місячних страусів за річних». Тому пан Василь не надто переживає через конкурентів, адже у нього вдосталь постійних клієнтів і, за його словами, страусиний бізнес в Україні заповнений всього на 2 %. За словами господаря, ніяких ліків чи щеплень страусам не дає. «Це сильні птахи, проте треба докласти певних зусиль для того, щоб вони акліматизувалися на новому місці. До 3 місяців на новій території страус може бути слабким, потім він сильнішає». Страуси не вибагливі до їжі та особливого догляду не потребують.

Незвичне заняття для нашого клімату і наших людей, за словами пана Василя, приносить практичний заробіток. «Яйця страусів важать від 1,5 до 2 кг, їх купують переважно для випічки та господарства. Одне коштує приблизно 150 гривень. Також можна придбати шкаралупу з яйця, нещодавно жінка з Івано-Франківська замовила таку для писанки». Під час екскурсії власник хизується чобітьми та паском зі страусиної шкіри з-за кордону, адже для нас це дорога екзотика. Основним джерелом прибутку є продаж яєць та маленьких страусят. Вигідніше купувати малих страусів, тому що вони коштують приблизно 150 євро, а дорослі — 700—800 євро. М’ясо цих птахів має смак яловичини, але в Україні це поки що делікатес і недешеве задоволення (у Європі кілограм страусиного м’яса вартує приблизно 25—35 євро). Проте пан Василь споживає його майже щодня.

До розведення страусів Василь Перець протягом тривалого часу   був у нафтовому бізнесі. Проте відмовився тримати заправки, після того як у країні почали скуповувати нафтопереробні заводи, і вирішив щось змінити. Одного разу, почувши, що страус їсть вп’ятеро менше за свиню, а м’яса у нього стільки ж, не на жарт зацікавився цим. Господар не приховує, що ідея заснування такого типу бізнесу була ризикованою, і зізнається, що створення страусиної ферми вимагає одразу великих капіталовкладень. Він уважно слідкував за розведенням цих птахів, побував у Бельгії, Голландії, Швеції. «Коли побачив, як у Данії страуси бігають снігом у мороз, зрозумів, що на будь-якій території України для них буде рай».

Власник ферми на страусах не хоче зупинятися, його новий задум — крокодили. Ця ідея шокує всіх, хто чує про неї, окрім самого пана Василя. Після розмови з ним став зрозумілим його принцип — є ціль, нема перешкод. Хоча ця справа є складною: спочатку потрібно створити рибник, щоб харчувати крокодилів, облаштувати територію огорожею, забезпечити тварин теплою водою та усіма необхідними умовами.

Василь Перець є колоритною особою не тільки в Закарпатті, а й в Україні: нещодавно він став учасником нового проекту каналу СТБ «Фермер шукає дружину». Пан Василь найстарший учасник проекту, йому 60 років. Проте язик не повертається назвати цього підтягнутого, смуглявого чоловіка старим. Він обожнює свою справу, любить подорожувати, грати у футбол. Василь — удівець, має троє доньок і п’ятеро онуків. До речі, це нове реаліті-шоу (українська версія британського формата Farmer Wants a Wife), у якому десять чоловіків-фермерів із різних куточків країни, різного віку і соціального статусу шукають свою другу половинку. 12 липня телеканал показав відзнятий відеоролик, у якому кожен із учасників розповів про себе, власне господарство і жінку своєї мрії. П’ять фермерів, які отримають найбільшу кількість листів і звернень від глядячок, стануть основними учасниками шоу. Тоді кожному фермерові потрібно буде познайомитися з 5 відібраними дівчатами і під час спілкуванні обрати 3 учасниць, які й вирушать у його угіддя для спільного ведення господарства. Там проходитимуть побачення, наприкінці шоу 5 фермерів виберуть по одній дівчині, з якою захочуть продовжувати стосунки і розвивjavascript:moreSmileys();ати своє господарство. Ще одним учасником із Закарпаття є 21-річний Антон Бойко.

Цікаво, що Василь Перець не подавав заявку на участь у цьому проекті. «Моєму здивуванню не було меж, тому участь у цьому проекті для мене великий сюрприз. Я розпитував інших учасників: хтось сам писав у редакцію, за когось заявку на участь написали батьки чи близькі. У моїй ситуації ані я, ані мої родичі нічого подібного не робили, а редакція СТБ лаконічно відмовчується і каже, що це секрет». Пан Василь зізнається, що вже має перші листи від шанувальниць. Чи знайде власник страусиної ферми щастя на телепроекті, покаже час.
 страусів парочку й сам б купив.тримав би як курей і годував би з рук.на жаль лише дорослі дають потомство.а яйця кожні 3-4 дні не запліднені-пусті.доросла пара коштує близько 8тисуе. а з крокодилами в нас простіше.можна виловлювати вдень

[ББА]

Киця красуня.
А на рахунок вегетаріанців - ВСІ кого я знала були сильними і здоровими людьми. У них вдома навіть термометрів немає, не то що стільки ліків як у декого з нас(у мене наприклад). Ми  - те, що ми їмо - згідна, тобто поки що - трупіки, мертвечинка всяка і її інформація болю і страху. Хоча, якщо уміти забирати ту інформацію з убієнної їжі - то вона уже не матиме того негативного енергетично-інформаційного впливу на організм.

у мене є пару знайомих вегетаріанців - мерзнуть вони бідні як ті рослини . тому напевне не треба повязувати персональні якості одних людей з якимось видом харчування чи стилю одягу . знаю багатьох і навіть дуже багатьох мясоїдів які взагалі не знають що таке хвороба , але це не значит , что треба їсти мясо , щоб не хворіти

[Рибка]

Для тих хто любить котів
Всі чули вже певно що у нашому дворі кітоферма І шкода тих кіток, але ж вони розмножаються, було троє, потім 10, тепер є 6 дорослих з них 4 чорних, дві полосаті. От в іншій державі, вони б не були дикими, а мали господарів і муркали на колінах. А цих дворових кіток годують всі сусіди, от вони і так живуть. Шкоди від них також чи мало, коцури мітять подвір"я, а ще мені перерили всю грядку.
Ну і фото самої главної кицьки.
[smg id=4270]
[smg id=4269]
[smg id=4271]

[yurko]

То папєрєдніца! 

[Гикач]

мені би сі здала кітка , бо мій пес немає сі з ким мартувати. А то що на перший взгляд кіт із псом несумісні так знайте то не зовсім правда , бо мій собака готовий запліднювати всьо шо бачить , якби йому привести слониху то і її він би оплодотворив

[yurko]

Брому йому, брому!!! 
Відповідь від: 28 Травня 2013, 12:11:59Бо таких старих вже не каструють 

[hacjka]

 кому брому? Гикачу?

[yurko]

Жарт зачьотний 
Але якщо серйозно, то Гичач на таке не страждає.