По причині служб\причастя у Володимира у зручний для мене час почала відвідувати греко-католицьку церкву. І все наче було чудово поки на сповіді священник не вияснив, що батько давно був сповіданий і не причащався цього року. Тому по ньому потрібно замовити Григорянку. Вияснив, що не працюю бо була по догляду за престарілим і що не маю чоловіка і назвав поблажливу суму у 2000-3000грн з поясненням, що може треба буде позичити гроші, щоб спасти батькову душу. Навіть у Львові вона не вартує більше тисячі гривень. Так от тут я відчула наскільки ближчі до Біблії і Бога нетрадиційні церкви (баптисти, євангелісти,...). Там беруть у місяць з людини десятину як у Біблії сказано і не чула, щоб вимагали більшого ніж хтось має. А у католицьку церкву за григорянку я мала б дати 300% свого місячного доходу. Тобто влізти у борги не для того, щоб вистачило на їду дитині і мені, а для того, щоб священнику оплатити його працю (знову ж у Біблії про це чітко сказано - щоб вистачало на харч і одяг, а не для надлишку брати з віруючих і ніде не читала що на подаяння церкві\за служби треба зичити). От так відбувається у деяких наших церквах - щоб помогти іншій душі я маю стати на паперті з табличкою "подайте на григорянку для мого новопреставленого батька" чи задуматись над тим де ж насправді Бог і спасіння душам - у традиційних ритуалах, що давно стали бізнесом чи у щирих молитвах "нетрадиційних", які малозабезпеченим стараються ще й допомогти, а не те, що ввести для спасіння у борги
. Звісно, що відмолюю його душу сама, бо чомусь не вірю у щирість молитви за великі гроші і звісно, що замовлятиму служби у православному храмі на відповідні дати(у них нема григорянки) і далі (бо батько був православним)...і знову замислююсь над тим який же тип церкви є "вузькими воротами"...хоча розумію, що церква тут майже не причому - Бога-то в душі своїй шукати треба, а думки траурні, бо період такий і ситуація "дивна" для мене(((
Голосування
17 (54.8%)
Автор
Тема: Молимось за померлих (Прочитано 156598 раз)