Закон про мови, прийнятий ще Верховною Радою УРСР в 1989 році, діє в правовому полі 21-й рік, і повинні його виконувати всі громадяни, і впершу чергу у владних структурах. Не впевнений, чи потрібно його міняти, але якщо вже він не відповідає часу, то його ж можна відкоректувати. І не потрібно при цьому видумувати якийсь свій ровер з квадратними колесами. Ми ж копіюємо цивілізований Захід практично у всьому. Достатньо вивчити досвід двомовних та багатомовних країн: Ірландії, Бельгії, Канади, США, Іспанії, і навіть Парагваю. В цих країнах питання щодо використання мов в держустановах дуже просто вирішені, з врахуванням інтересів громадян різних національностей. А на багатьох загальнонаціональних телеканалах глядачі можуть вибирати аудіоряд, який їм до вподоби. У нас же їх досвід не переймають тому, що з цього питання роздмухують страшну проблему, оперують словосполученням "титульна нація", яке повторюють де попало, (як колись Горбачов пудрив нам мізки плюралізмом, новим мИшлєнієм і т. д.), бо розігрують мовне питання, як козирну карту. Роздмухують перед виборами, а потім залишають жевріти до нової передвиборчої кампанії. Треба ж якось приманювати електорат,- віддавати свій голос.
На телебаченні спостерігаються ось такі діаметрально протилежні явища, наприклад: на каналі "Інтер" транслюють новини російською без субтитрів, і навіть на "помаранчевому" 5-му нічні новини ідуть російською, - реверанс в сторону російськомовних глядачів. Допустимо, технічно важко набрати субтитри в цейтноті, але не може кивати на дефіцит часу канал СТБ, ТЕТ та інші, де значна частина програм, деякі піврічної давності, та фільми радянської епохи транслюють повністю російською мовою без субтитрів (які б не зашкодили, адже наша молодь не так добре володіє російською, як в радянські часи).
Протилежний приклад: один з наших каналів вже кілька років транслює російську програму назва якої з трьох букв і цифри 2 (не хочу навіть писати назву цього непотрібу). Клікаючи каналами, іноді попадаю на неї, і звернув увагу, що поверх оригінального аудіо накладено українське переозвучення. Ще приклад: 30 липня на каналі "1+1" о 16.05 показували д/ф "Курортний роман" де зокрема показали інтерв"ю зі Львом Лєщєнко і Володимиром Вінокуром. Було явним перебором крім субтитрів українською ще й українська озвучка. Дуже не природньо відомі артисти "говорили" не своїми голосами.
Як кажуть, застав дурня молитись...
Переклад якогось Гобліна з прищепкою на носі менше дратував колись на піратських відеокасетах. Якщо вже братись за таке, то треба робити на такому рівні, як озвучили українською "Піратів Карибів 2, та 3 (особливо хочу відмітити голоси Фагота з "ТМНКонго" та метра Богдана Ступки). А не вмієте так, краще не витрачайте час та бюджетні гроші.
Адже переозвучення коштує чималі гроші і значною мірою фінансується з бюджету, краще б їх потратили на створення свого якісного телепродукту, перевидання книг наших літературних класиків: Франка, Шевченка, Коцюбинського, Старицького та інших, бо за останні роки друкують їх значно меншими тиражами і значно рідше, як колись в Українській РСР. На це коштів не вистачає, а на переозвучення голосу Лєщєнка є. Цілком достатньо було б на загальнодержавних телеканалах в іншомовних програмах до оригінального аудіо додавати субтитри.
Автор
Тема: Українська мова- проблема реальна чи надумана (Прочитано 422242 раз)