Де перебувають душі померлих до часу воскресіння мертвих?
Згідно з Словом Божим (Лк. 16, 23), душі праведних перебувають у сяйві Божому в покої й радості. Це вже є початком вічного блаженства. А душі грішних в протилежному стані, бо бувши осквернені гріхом, вони не можуть наблизитися до Бога (Лк. 16, 19-31).
Але повна нагорода або кара настануть тоді, коли приведеться Правда вічна в день Страшного Суду Христового, як каже апостол: «... тепер готується мені вінець правди, якого дасть мені Господь, Праведний Суддя, в той день, і не тільки мені, а й усім, хто полюбив явління Його» (2 Тим. 4, 8 ).
«... бо всім належить явитися перед судищем Христовим, щоб одержав кожний за те, що в тілі содіяв, чи добре, чи зле» (2 Кор. 5, 10).
В якому стані перебувають до часу воскресіння душі тих людей, які померли, в добрій вірі, але не змогли принести плодів покаяння?
Вони далеко від Бога через гріховність і мучаться, але їм допомагають молитви живих рідних, милостиня за їх душі, а особливо молитви Церкви з принесенням за них безкровної Жертви на Божественній Літургії.
Віра в те стверджується безперервним церковним переданням, починаючи з часів апостольських. Бо молитви за померлих завжди були невід`ємною частиною Святої Літургії, починаючи від Літургії св. апостола Якова.
Святий Кирил, патріарх Єрусалимський, так каже:
«Превелика буде користь душам, за яких приносяться молитви в той час, коли перед нами лежить Свята і Страшна Жертва» (Тайновод. повч. 5).
Святий Василій Великий (IV стол.) в молитвах у день П`ятидесятниці (Святої Тройці) каже, що Господь сподобляє приймати від нас молитви умилостивлення й жертви за тих, що перебувають у пеклі з надією для заспокоєння для них, полегшення й звільнення.