Всі потрохи відповідають, дають куски правильних відповідей, але ніхто ще не відповів цілісно і конкретно.
А знаєте чому?
Бо церковнослужителі ігнорують таку річ як проповідь. Немає прямого діалогу між пастором і паствою. Є проповіді, що виголошуються не тому, що це потрібно, а "бо такий порядок, обряд".
Як результат, прихожани не знають, що відповісти на питання, що у них виникають, або ЩО ЇХ ЇМ СТАВЛЯТЬ люди, які зацікавлені у нових вірних для своїх релігійних течій.
Відповідь від: 20 Лютого 2012, 08:54:13
Для себе я вже знайшов відповідь, яка мене задовільняє, яка крім того дає відповіді, щодо упорів інших протестантських течій (адвентисти, свідки Єгови, пятидесятники). Спробую, якщо буде час і натхнення описати ту відповідь словами ввечері.
Зараз же хочу зробити маленький відступ стосовно "Виривання цитат" і "Гріховності пошуку істини".
Найперше, задаватися питаннями - не означає грішити.
Відповідати, чи знаходити відповіді у цитатах - це правильно.
Простий приклад.
Згадайте як Ісус відповідав, коли у пустелі диявол його спокушав.
Він не сказав просто відстань, бо ти не з моєї віри. Він не відповів, що я просто так вірю і все.
Не сказав, що мав видіння, чи голос згори йому так сказав.
Але як звичайна людина, що має віру яка ґрунтується на стійкому фундаменті Святого Письма, відповідав наводячи цитати з Біблії.
Звісно дуже часто маємо приклади, коли свідомо акцентується увага на якійсь цитаті і так людину змушують зациклюватися, промивають мізки і зомбують. Але так вже світ встановлений, що тим самим предметом можна і хліб нарізати і людину вбити. Тим самим предметом "словом" можна і на ноги підняти і в могилу звести.
Відповідь від: 20 Лютого 2012, 09:26:12
Маю вільну хвильку, тому почну зараз. Вже бачу, що виходить кострубато і не натхненно, але не певен, щл буду мати можливість написати краще.
У що ми властиво віримо? Чому Христос прийшов у цей світ? Що означає згаданий вище даний нам "Новий Заповіт".
Без цілісного розгляду цих і ще кількох інших запитань мені не вдалося знайти якоїсь більш менш цілісної відповіді на основне питання баптистів.
То ж я почав думати. Що було головним?
Те, що Ісус народився? Важливо, але не головне.
Те що він пройшов хрещення? Теж важливо, але не то є головним у нашій вірі.
Те що проповідував і навіть творив чудеса. Та теж не це.
Те що прийшов у цей світ, аби віддати своє життя на хресті, щоб відкупити гріхи людства і грішників спасти... Це для нас найважливіше.
Через розуміння, прийняття і сприйняття цього чину ми є саме такими якими є.
Відповідно головним обрядом, який символізує і означує все вищесказане є тайна Євхаристії. Саме через неї ми свідомо приймаємо Христа.
Наведені вище читати, що мали підтвердити правильність хрещення саме дітей може і не є прямими і однозначними, може і немає готових прямих відповідей, але приклад Христа, який говорить про необхідність привести дітей в Його церкву і навчити їх Слова Божого є для мене важливішим і визначальнішим аніж твердження баптистів, про те, що важливішим є провести хрещення саме тоді і саме так, як вони вважають єдиноправильним.
Крім того церква вчить, що хрещення є позбавленням дитини від первородного гріха. І ми як батьки хочемо, щоб на нашій дитині не було того гріха. Хоч ми не питаємо дитину, чи хоче вона його позбавитися, але Адам і Єва теж не питали нашої згоди коли його звершили.
Ну щось типу таке. Воно може і видається надто простим, але відповідає також на питання "А чи не є правильним святкувати саме день суботній?", "А чи не є найважливішим згадувати ім'я Бога, Єгова?", "А чи не є найважливішим той факт, що на апостолів сходив Святий Дух, а чим ми гірші зв апостолів?".
На всі ті питання відповідає розуміння головної причини приходу Христа у світ грішників.
А дуже часто губиться відповідь на всі ті питання, через надлишкову відданість обрядам на противагу відданості вірі, через поклоніння символам на противагу поклонінню Господу, через подвійну мораль священнослужителів.
Саме проти того виступав Лютер. То вже потім була різня Варфоломієвської ночі (не забуваймо хто кого вирізав), то вже потім скориставшись плодами Лютера були створені (і створюються далі) новітні релігійні течії, основною метою яких насправді є не порятунок грішних душ, а вичищення їх грішних гаманців (хоч тим грішать не тільки вони), все то було вже потім...