Ось тримайте знимку замкових споруд!
ВЕЛИЧЕЗНЕ дякую! Лесикові, що зберіг і
http://forum.zamki-kreposti.com.ua/ що надали.
Давайте розглянемо. Фото досить цінне. Взяте воно звідси
Ян Лешек Адамчик, «Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku»:
Найбільше питання для мене полягає у тому, чого рисунок підписаний як "мапа" розташований не як всі карти (зверху північ), а (зверху захід)???
Якщо то справді кусок якоїсь старої карти, то чому повернуто і то повернуто не Адамчиком бо написи теж повернуті?
То ж будемо сприймати не як карту, а як план-схему.
Що вона нам показує?
Вона чітко показує таке:
1. Дуже ймовірно, що вже в 1787-му році була рядна забудова центру. Ми можемо її бачити і на фото з початку ХХ ст. та і на яву, бо один ряд де "Основа", "Любава", "Хлібна хата" все ще існує.
Відповідно то була площа-ринок із рядною забудовою жидівських будинків.
Ну і з цього припущення випливає інше. Раз було так багато будинків, значить цвинтар на Загробищі вже тоді мусів бути, хоча б невеличкий. Тим більше, що є у неті фото, на яких є розшифровані дати на надгробках (не можу зараз відшукати той закордонний сайт) і вроді там були дати кінця 18 ст.
2. Чітко видно, що на території школи був фільварок (з трьома будинками і великий сад, підписані як Follwerk i garten )
3. Убийте не можу розшифрувати, що написано лівіше саду. Назва з двох слів.
4. Маємо позначені церкви. Ті ж і там само, що у Міга.
5. Якщо план намальовано хоч приблизно зі збереженням масштабу, то можемо сказати, що костел тоді був значно менший ніж тепер. Ймовірно вівтар був там де і зараз, а от вхід до костелу був ближче до вівтаря десь на половину від теперішнього.
Церква на дорозі на Загір'я намальована більшою за ту, що за Веселкою. Це дивно, бо про неї взагалі мало де згадується і вона на той час точно не була головною, що ще раз змушує ставити під сумнів точність плану, або точність дати його складання.
Про те саме свідчать і розмиті обриси міських укріплень. Зате малюнок підтверджує описи, бо вали найбільші таки від сходу і заходу, а з півночі де за описом був паркан з дашком і з півдня де за описом був просто паркан намальовано менше.
6. Можемо прийняти, що панський будинок (палац) розташовувався зі сходу на захід (хоч я думав, що навпаки з півночі на південь). Розміри відповідають описам (вузький і довгий, приблизно 14х60 метрів. Він позначений з прибудовою на північ, а західне крило примикає до мурованого укріплення. Видно міську браму з кімнатою для охорони і скарбників та браму від саду, але шо цікаво не показано дорогу до саду, а лише браму з виходом на дорогу.
7. Ще є 3 будівлі. Треба їх ідентифікувати. Одна між костелом і палацом. Одна ліворуч менша і одна ліворуч більша.
Щось із них то є будинок старости, а щось їдальня. Зараз ще почитаю опис і можливо доповню. Пишіть свої спостереження.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 09:59:51
Від самої Струкової гори розташовані дерев’яні будинки на зразок замку, розплановані в квадрат, під ґонтами. Вони не мали якихось особливих укріплень, лише в куті від церкви знаходився зруйнований курган на зразок бастіону.
На плані якраз в куті від костелу є єдиний показаний бастіон. Видно там був той курган. Не думаю, що люди фон Міга малювали карту з уяви, чи "як би воно могло бути". Мабуть Калуш був змальований ще десь у 1760-х роках, а до 1787-го вже встигли багато розібрати і розкопати. Прийшла нова австрійська влада, яка хотіла аби не було повстань, а був розвиток "капіталізму" і наказала розбирати міські укріплення, бо загрози від орди вже не було, а замки могли лише підривати владу Відня.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:06:22
Споруда панської резиденції (100 х 24 лікті, лікоть львівський – 73, 2 см) з ознаками руйнування стояла на кам’яному підмурівку. До неї вели двоє дубових сходів, увінчаних великими круглими банями у формі веж. До цього будинку прибудовaний ґанок. Вхід до резиденції був у двох місцях.
Теж сходиться з планом. Тобто прибудова у бік костелу то мабуть той ганок. Там певно був один вхід, а інший з середини дитинця.
Раз до входу вели дерев'яні сходи та ще й з банями у формі веж, то можемо собі уявити, що будівля за своїх кращих часів мусіла виглядати досить серйозно!
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:11:08
Вхідні двері до обох сіней на залізних завісах. Підлога в сінях – дерев’яна.
Ну це в продовження. Думаю обидва входи були схожі за розміром і стилем.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:14:17
Їдальня з кам’яною підлогою, простора (24х24 лікті), але була зруйнована, не мала стелі.
Їдальня мабуть була в середині резиденції бо з кам'яною підлогою ,як решта кімнат.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:16:43
Ліворуч від будинку знаходилася стайня (70х15 кроків) з новим ґонтовим покриттям, відремонтована.
Кухня з двох кімнат (16х13 кроків) та мурованим каміном була розміщена навпроти резиденції. Піч у ній пекарська: мурована з цегли. Між кухнею і стайнею знаходилася новозбудована в’язниця. Поблизу будинку кухні – міська брама з хвірткою на завісах із залізним засувом і клямкою. Над брамою є приміщення із залою на поверсі. Вона із двома дверима, під банею у формі вежі, по-старосвіцьки вкрита ґонтами. До зали знизу вели окремі сходи.
Тут з планом нічого не сходиться. Або просто на плані їх не видно. Зрозуміло, що кухня була ліворуч резиденції і недалеко міської брами. Якщо її розміри 13х10 метрів (якщо взяти середній крок як 0,8 м) то з одного боку то була досить велика кухня, але з іншого на плані її і не мало бути видно, бо план (у нас на фото не надто великого масштабу).
Мабуть біля самої резиденції в куті стояла стайня, а кухня була як частина міської стіни. Ну і ота новозбудована в'язниця теж мабуть була під міською стіною, бо між кухнею і стайнею.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:29:38
Праворуч від брами знаходився незакінчений невеликий будинок із сінями, трьома вікнами і двома дверима до кімнати та їдальні, заново вкритий ґонтами. У цьому приміщенні піч зелена.
Замикали замкове подвір’я будинки з пекарнею та резиденцією підстарости, в якій вікна – добротні, піч – зелена. Поблизу підстаростинського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелу. Над брамою – альтанка у вигляді вежі над нею, в якій зберігалися зброя і спорядження.
Праворуч від брами то мабуть як зайти у браму з міста і повернути праворуч. Будинок праворуч був маленький і його на плані не видно.У ньому було лиш кімната і їдальня.
Замикали замкове подвір’я будинки з пекарнею та резиденцією підстарости, в якій вікна – добротні, піч – зелена. Поблизу підстаростинського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелу. Над брамою – альтанка у вигляді вежі над нею, в якій зберігалися зброя і спорядження.І тут взагалі не сходиться з планом.
Як я уявляю, один з будинків на плані ліворуч то точно староство (будинок старости). Згідно планів початку ХХ ст. староство розміщувалося з півночі на південь. Тобто то мав би бути той менший будиночок. Але що тоді було тим великимм???
Можна було б припустити, що кухня була тим великим будинком, адже написано, що вона навпроти резиденції. Але також написано, що вона поблизу міської брами, а по схемі будинок навпаки далеко від брами.
Поблизу підстаростинського будинку є маленька хатина з добрими вікнами й піччю, а біля неї – замкова брама поблизу костелуА це ще більше не сходиться. Замкова брама поблизу костелу ніяк не може бути там де потім було Староство. Згідно опису староство мало бути тим будинком біля костелу.