На самому початку В.Радецька повідомила, що незабаром Калуська ЦРЛ матиме сучасне відділення гемодіалізу з дванадцятьма штучними нирками. Сьогодні, наголосила вона, хронічна, а також гостра патологія нирок — це дуже серйозна проблема для Калуша і району. 34 хворих на цю недугу один раз у дві доби проходять процедуру гемодіалізу. Існуючі п’ять штучних нирок цілодобово працюють в одній кімнаті реанімаційного відділення ЦРЛ. Це величезне навантаження і на медперсонал, і на пацієнтів. Динаміка збільшення кількості хворих з нирковою патологією постійно зростає. За даними на 2010 рік, на обліку в кабінеті нефрології перебуває ще 1396 осіб. 37 із них вже на рівні п’ятої стадії хвороби, які в будь-який момент можуть потребувати гемодіалізу. Решта — в групі ризику, і навіть перенесений банальний ГРВІ може значно погіршити їхній стан аж до четвертої-п’ятої стадії хвороби.
Зараз наявні штучні нирки функціонують у не зовсім пристосованому для цього приміщенні. Показники якості очистки води залишають бажати кращого. А якісні фільтри і система очистки — це найважливіше у проведенні гемодіалізу. Наскільки він якісніший — настільки довшим і якіснішим буде життя пацієнта. Саме тому медики терміново стали шукати шляхи виходу з цього становища. Довелося, — наголошує В.Радецька, — поїхати в Київ і провести переговори щодо поставки систем очистки з шведською фірмою, яка поставляла штучні нирки в Калуську ЦРЛ. Адже сьогодні в ЦРЛ система очистки води іншої фірми, вона працює неякісно, часто виходить з ладу. Шведська фірма виставила дуже великі рахунки. Крім того, на поставку цих систем очистки потрібно було від двох до шести місяців на проведення тендерів. У зв’язку з цим довелося скористатися порадою івано-франківського медика і звернутися безпосередньо у шведську фірму з проханням про допомогу. Це було зроблено. І ось 28 квітня до нас надійшла інформація, що шведи, враховуючи ситуацію в Україні і нашому місті зокрема, а також наше бажання допомогти хворим, готові подарувати нам сім штучних нирок і чудову систему очистки на дванадцять нирок. Як сказала В.Радецька, це, напевно, найбільший подарунок у її житті. Вона також продемонструвала наказ, підписаний головним лікарем Калуської ЦРЛ Іваном Красійчуком, про створення в ЦРЛ міжрайонного центру штучної нирки.
Після цього В.Радецька прокоментувала публікацію газети «Західний вісник» за 29.04.2011 р. (до речі, день її народження) з приводу конфліктної ситуації, що склалася в Калуській ЦРЛ. Вона підкреслила, що «будь-які новації, зміни, які торкаються якихось приватних інтересів, якихось функціонерів, зрозуміло, призводять до стану емоційної нестабільності і йдуть всупереч потребам жителів Калуша». Тому, незважаючи на будь-які публікації, проблеми, у нас є основне завдання. Це створення дитячої реанімації, реабілітаційного центру, удосконалення роботи хірургічного відділення та ін. Словом, роботи багато і відволікатись на статті просто недоцільно.
Невеличкий екскурс в недалеку історію зробив голова Калуської РДА Василь Дзундза. Він зазначив, що ще у 1999 році у нас було утворене ТМО. Медицину міста і району об’єднали для того, щоб краще було для людей. Але тоді не було Ігоря Насалика. Не було коштів, які сьогодні завдяки йому з’явилися у Калуші. Зараз всі бачать, що у медичній сфері справи поліпшуються. Але не все так просто. Проводяться якісь заходи, перестановки. Люди телефонують. Інколи доводиться виїжджати на місце, розбиратись. Ось нещодавно 33 людей підписали листа з проханням якнайшвидше поліпшити роботу відділення гемодіалізу — життєво важливої для них процедури. І, схоже, таки вдасться це зробити. Сприяння буде всім змінам, які робитимуться задля покращення медичного обслуговування людей. — Мене вразила публікація у «Західному віснику», — додав також В.Дзундза. — Головне, аби від критики була користь. Щоб медицина ще краще розвивалась. Якщо є якісь непорозуміння, то потрібно їх вирішувати у вузькому колі. А не помиляється лише той, хто нічого не робить. Головне — щоб не страждала від усіх цих непорозумінь справа.
Перше питання журналістів, адресоване В.Радецькій, стосувалося того, чому вона як державний службовець не спілкується українською мовою, і чи не має вона наміру вибачатися перед медиками і калушанами загалом за свої висловлювання, опубліковані у «Західному віснику». На це В.Радецька зазначила, що взагалі вона спілкується українською мовою, але перед прес-конференцією попросила дозволу у присутніх спілкуватися російською, на якій їй легше оперувати медичними термінами, і не отримала заперечень. Щодо написаного в газеті, то, на думку заступника міського голови, на парканах теж пишуть. І додала, що кореспондент, який написав статтю, повинен був зустрітися з нею і одержати відповіді на питання, які його цікавлять. Інакше можна про будь-кого написати будь-що. Крім цього, В.Радецька сказала, що вона українка, її мати теж українка, а батько — родом із Західної України. Тому, згідно з елементарною логікою, вона не могла такого сказати.
Про забезпечення хворих медикаментами у стаціонарі журналістам докладно розповів головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук. А керуюча справами міськвиконкому Наталія Бабій, продовжуючи тему конфліктної ситуації, наголосила, що радикальні зміни, можливо, не завжди популярні, але влада змушена вдаватися до дій, що не подобаються людям. За її словами, вона на власному досвіді не раз у цьому переконалася. І тому не вірить, доки не почує, не переконається.
І ще одне запитання В.Радецькій стосувалося приватної клініки патології легень. Оскільки її існування у матеріалі «Західного вісника» теж викликало певний сумнів, її попросили показати документи, які б пітверджувати наявність такої установи. В.Радецька на це повідомила, що клініка патології легень нова, ліцензія на діяльність видана у грудні 2010 року. Роботу почала у січні 2011 року. Медики, які приїжджають у Калуш, це висококваліфіковані спеціалісти, які першу половину дня працюють у науково-дослідних медінститутах, а другу (законодавство це дозволяє) — у приватній клініці патології легень. Усі документи, які підтверджують її слова, якщо потрібно, вона надасть.
Олександр Зуб