Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[yurko]

По моєму нет вже себе вичерпав. КАЛУШАНИ!!! Викладаємо чорно-білі фото з сімейних архівів!

Якщо є старовинні - супер!
Якщо не надто, але на них є міські споруди, вулиці, визначні місця чи видатні люди - теж давайте.
За 20 років то буде такий же раритет як тепер воєнні фото.

[enkala]

Філія товариства Зоря в Калуші

Хор читальні Просвіти м. Калуша
Відповідь від: 08 Травня 2010, 22:18:32

[cgr]

тут фото здається вистачить на цілий музей Калуша Посмішка
 А у Вас такий є?

є - краєзнавчий

[yurko]

http://kalush.info/modules.php?name=Pages&go=page&pid=23

[enkala]

Ливарня дзвонів

Fotografia ze zbiorуw rodziny Moїdїanуw

Дзвоноливарня

[yurko]

Стаття-пояснення до фотографій 
Два століття служіння Церкві

Приховано: Показати

Цьогоріч дзвоноливарня Фельчинських відзначає 200 років свого існування

Історія родини Фельчинських розпочинається з Міхала Фельчинського. З родинних переказів зрозуміло, що він походив з центральної Польщі, до Калуша потрапив, ймовірно, з німецькими колоністами. В 1808 році Міхал Фельчинський започаткував фірму, яка займалась відливанням дзвонів. Багато років робив це „кочовим” способом: їздив від парафії до парафії і на місці відливав дзвони. Постійний заклад у Калуші відкрив його син, теж Міхал, в 1854 році. Пізніше родинну фірму перебрав син Міхала – молодшого — Францішек, а пізніше — четверо синів Францішка: Людвік, Міхал, Ян і Каетан, які керували вже спілкою Odlewnia Dzwonow Bracia Felczynscy Kalusz („Дзвоноливарня братів Фельчинських у Калуші”). Перед І Світовою війною успішно конкурували з німецькими фірмами по відливу дзвонів, які мали значні державні пільги.

Калуш на той час був типовим провінційним галицьким містечком, яке населяла багатонаціональна громада: українці, поляки, євреї, німці. Фельчинські швидко зайняли місце серед провідних громадян міста. До прикладу, у 1938 році на похорон Міхала Фельчинського з”їхалась чи не вся околиця. Були римо-католицький і греко-католицький священики, рабін, а похоронна процесія тяглась через ціле місто – згадує Валерія Фельчинська, на той час студентка Львівського Університету.

Вироби фірми були настільки популярні, що перед ІІ Світовою їх ...підробляли.

Перед І Світовою найстарший із братів, Людвік, разом з ще двома компаньйонами відкрив дзвоноливарню у Перемишлі, фірма отримала назву Odlewnia Dzwonow Bracia Felczynscy Kalusz-Przemysl. Містилась вона на вулиці Борельовського у Перемишлі.

Обидві дзвоноливарні існували до „золотого вересня” 1939 року.

У Калуші червона армія-визволителька відразу реквізувала дзвоноливарню. Катажину Фельчинську з дочками Іреною та Ядвігою вивезли в Сибір, де вони перебували до 1946 року. Дзвоноливарню у Перемишлі закрили нацисти. Брати Каетан і Ян переїхали до Людвіка у Перемишль. Під час окупації утримували слюсарну майстерню, робили кінські підкови.

Після війни Людвік Фельчинський поновив виробництво дзвонів, але найскладніші випробування, як виявилось, були ще попереду. У 1955 році все майно було конфісковане, і дзвони з 1956 року знову відливали, як на початку існування фірми — у дерев’яній шопі.

Сучасне виробництво було створене тільки у 1971 році, в Острові під Перемишлем, його розширення здійснював Януш Фельчинський, випускник Краківської Політехніки.

Історія стосунків Фельчинських та польської служби безпеки заслуговує на окрему публікацію. Коротко можна це виразити так: дзвоноливарня в соціалістичній Польщі була найгіршим з усіх можливих видів бізнесу, а дзвони іноді бували „під арештом”. Але, попри все, продукцію Фельчинських продовжували купувати парафії в Польщі, інших країнах Європи, Африки, Австралії, Південної та Північної Америки. Нові дзвони відливались на кожний візит папи Івана Павла ІІ до Польщі.

Після розпаду СРСР перед фірмою Фельчинських відкрились нові ринки збуту. Почали замовляти дзвони парафії з країн колишнього соціалістичного табору та колишніх радянських республік. Особливу цікавість викликають на фірмі замовники з Калущини. Мабуть, сентименти.

За матеріалами www.felczynski.pl підготувала Уляна ПАНЬО, головний зберігач фондів історико-краєзнавчого музею Калущини.

[enkala]

[Tandylight]

ЦЕ родове дерево тих ливарів?

[enkala]

ЦЕ родове дерево тих ливарів

так

[yurko]

Будинок ливарні зберігся досі.
Але.
На фронтальній стіні було шикарне панно чи фреска, не знаю як правильно назвати. Його вже за моєї памяті комуністична влада позбулася заклавши невиразними керамічними плитками, що зображають троїстих музик.
Фото того панно мабуть не залишилося 
Відповідь від: 08 Травня 2010, 23:11:24Хоча ні. Мусить десь бути. Звідкись же Гаталевич намалював цю акварель.

[enkala]

[yurko]

 
Відповідь від: 08 Травня 2010, 23:20:55Де взяв?

[enkala]

Де взяв

десь тут була на наших сайтах

Відповідь від: 08 Травня 2010, 23:34:38
Mates Ziegel 1891 Galicia Business Directory Kalush

Avraham Glanz was born in Kalush in 1837

[gaar]

Може уже була?

[enkala]

Калуш 1934р

[yurko]

Ну що ж.
Треба показувати приклад. Хоч я вже і так мабуть то роблю 

Ото ж нині все по ящику про війну, то і я почну.


Мій дід (мамин тато) у 41 був забраний до армії (бо західняків на фронт зразу не брали). Провів війну за Уралом працюючи. Мало не помер від голоду та малярії. Але на щастя залишився живий.
Ось так ходив на парад 1-го травня. Тоді парад проходив по нашій вулиці (вона була центральна і звалася вул. Леніна).

А то я з ним на пагорбі слави. Фото робив своїми руками, тому якість не надто...


Відповідь від: 09 Травня 2010, 16:31:34Ось ця пані Клава з чоловіком жили у нашій хаті. Це вона казала бабці (татовій мамі):
-Модеста Николаевна, зачем вы ругаетесь?
Це у відповідь на то, що бабця у відповідь на питання куди покласти баняк, сказала:
-На блят поклади.
 



Відповідь від: 09 Травня 2010, 16:44:58А ще був собі такий Дозорський Ярослав Миколайович. Брат моєї бабці.
Тут він на фото у формі. Ні не військовій, а у формі гімназиста.

А тут він у армії (але то було ще задовго до 2 св. війни)

Він мабуть більше любив бути цивільним. Вивчився на музиканта і лікаря і мав приватну клініку у нашому домі (дантистом був).


Але у 41-му він як лікар був призваний і далі доля його невідома. Ймовірно, що був усунений, як незручний.
Ось мабуть останнє його фото



Відповідь від: 09 Травня 2010, 16:53:25Ще 4 фото людей у формі різних армій і періодів. На жаль навіть не знає хто вони 






Відповідь від: 09 Травня 2010, 16:56:05А тепер просто старі чи не дуже фото
Вже було, але маю оригінали двох відкриток присвячених приїзду к-ла Шептицького до Калуша




А це (не точно але з великою ймовірністю) фотки з Пійла. Може хто впізнає і підтвердить
(церква як мені пізніше сказали мабуть не з Пійла а з Підмихайля)



А ці або з Пійла або з Калуша вже
На цій праворуч бабця, посередині її сестра, ззаду її тато Микола Дозорський (про нього ще буде пізніше) і на гойдалці її брат Ярослав (ви вже його знаєте  )

Тут теж знайомі лиця. Додався ще дід (татовий тато). Він з паличкою. зламав ногу вдома, коли послизнувся на хіднику, коли біг відкривати двері жінці, що принесла молоко на продаж. Я ж якось було перекрутив і придумав, що то поранення у першу світову 
Хоча там він теж був і хворів на малярію,  але поранений не був.



Відповідь від: 09 Травня 2010, 17:21:10Тепер про Дозорського (мого прадіда)
де це він і з ким... На жаль загадка.

А ось тут (я вже її колись викладав) він на порозі теперішньої першої школи, з колегами. Чи був він саме тоді директором і чи була то тоді школа чи гімназія на жаль теж не знаю.

[Alexander]

рився в себе по схронах в пошуках старих фото Калуша,дуже старих нема,є 60-70 роки,
знайшов цілий ворох старих за 31-32 роки газетних листів Львівських і напевно Станіславських.
якшо цікаво,то кину в сканер.

[yurko]

Далі завдяки записам на звороті і каліграфії, яка тоді була предметом у школі, я знаю, що зображено на фото.
ото ж по черзі (по роках)
Отож фото

Напис: Передовики і передовички Гуртків Хліборобського Вишколу Молоді. Калуш 1937 року.

Фото


Напис: Передовички і Передовики які покінчили чотиро-дневний курс Хліборобського Вишколу Молоді в Калуші дня 6 листопада 1037р.

фото

 той самий опис лише без числа. 37-й рік.

фото


Опис: змагунки І і ІІ ступеня навчання Хліборобського Вишколу Молоді в Калуші. Матіївка-Калуш дня 22 мая 1938 року.
                  Микола дозорський
                                емерит. управитель школи.

Напис там же боком :  На добру память
                                Вт-іі. Франкови
                                    в Підгірках.
Відповідь від: 09 Травня 2010, 17:39:58Теж там же у той же день то саме


А тут інший


опис: Секція пасічнича повіту калуського зі своїм головою і дир. дозорським Миколою. 1939 року.

то було мабуть влітку, а вже 1-го вересня була війна....
Відповідь від: 09 Травня 2010, 17:45:29Наступне фото буде для вас частково знайомим.


Опис: Яринний і ботанічний город Гуртка юних натуралістів при гімназії в Калуші 1941 р. зі своїм дир. М. Дозорським.

Видно, що то ще не було староство.

А це вже у нас на городі (на задньому фоні вверху справа видно церкву)


Опис: Учасниці городничого Гуртка при українській дівочій Бурсі в Калуші зі своїм директором Миколою Дозорським в яринних городах 1942 рік. (десь серед них можливо є моя бабці, мамина мама)

[Alexander]

дуже цікаві фотографії,дивишся в іхні лиця,а вони навідь не здогадуються яка мясорубка іх очикує через два роки.

[yurko]

І ще одна подібна


Опис: Pybvrf бурсацької молоді в Калуші. Калуш дня 30 липня 1942 року зі своїм дир. Миколою Дозорським адміністраторкою Лідою дозорською (жінка Ярослава) і виховником Стефаном Чекалюком.

А ще стоїть штамп, чорнилом:
                                                        PHOTO KUNST
                                                       JOHANN BILSKI
                                                   ====KALUSH====
                                                       Neben der Kirche

А то вже 52-й рік. Похорон Я. Дозорського



Відповідь від: 09 Травня 2010, 18:03:49Видно нашу хату і видно, що дорога була брукована. Загалом цікаві фото.