На зупинці "Журавлик" є магазин м'ясоковбасні вироби, Іванковецькі ковбаси, якщо не помиляюсь. Підприємець Мельник Іванна.
Склалося так, що ми з чоловіком стараємося не вживати купованих ковбас, дуже рідко, наприклад при святі і купуємо дорожчу на базарі у перевірених виробників. А сьогодні йдемо попри цей магазин, а чоловік каже "щось я хлібець захотів", зайшли.
- Добрий день!
У відповідь нуль емоцій.
Підійшли до вітрини - вибираємо.
В цей час, продавчиня говорить по телефону. Ми чемно почекали 10 хв, але вона так і не думала нас обслуговувати.
- Пані, обслужіть нас і продовжуйте свою розмову по телефону. Вона на нас взагалі не реагує. Я ще раз повторила голосніше.
- Я зайнята, я роблю замовлення
- Тоді закривайте магазин, і робіть собі замовлення
- Добре, вийдіть, допобачення
Прошу кнагу скарг, не дає. Прошу пояснити причину, мені кажуть піти геть.
В результаті мусіла сама зайти за прилавок і взяти книгу, бо дискусія про книгу виглядала "дайте - не дам" і зайшла в глухий кут.
******
Я тепер зрозуміла, чому брендові магазини вимагають вищої освіти при влаштуванні на роботу. І чому на базарах і в продуктових крамницях таке бидло
працює.
Їм всім глибоко наплювати на якість обслуговування, адже будучи голодними, люди всеодно підуть купувати їжу.
Ось так ми наїлись хлібця, був дуже смачний