Коли бачу, як дітей дошкільного віку водять на сповідь і причащання, і ставлять їх там на коліна перед ксьондзом, то просто шляк трафляє
Коли дітей привчають відповідати за свої поступки, вміти розкаюватись, просити вибачення і пробачати - то вважаю добрим.
Але все-таки згідна з Яро Маєм у тому, що хрещення немовлят є нав"язаною і "липовою" процедурою(спеціально не називаю у даному випадку це Таїнством). Адже, згідно Біблії, хрещення, як і віру в Ісуса Христа потрібно приймати СВІДОМО. Сам Син Божий охристився у 33 роки, а не у 1 чи 10 місяців. Про хрещення уже була окремо мова - це процес свідомий має бути для люди, яка охрищується. Але ми віримо, що таким чином ми надаємо дитині захист...
Може комусь і не варто чекати до 33 років - достатньо до 9 наприклад чи 16
. Чи може наше дитя прийме віру наших предків - ведичну наприклад
, а ми тут йому свій світогляд нав"язуємо. Чи правильно? Дитинку потрібно навчати християнській етиці, але вибір вона мала б робити самостійно і свідомо. Як і вибір професії чи своєї половинки.
Мене зі школи цікавило чому так багато різних віросповідань і чи ведуть вони до однієї і тієї ж мети?
Думаю, заняття якимись духовними практиками, віросповідання є необхідним для виконання нашої місії на цій землі у цьому тілі. Воно вказує шлях до нашого Творця, до Царства Божого, до нашого Начала. Але цей шлях, вважаю, ми також повинні надати право обирати дітям самим. Що підкаже їм їхнє серце, їхня свідомість. Ми мали б,як на мене, їм розповідати, залучати, дати можливість вивчати і приймати участь...але остаточний вибір мав би бути ЇХНІМ. А ми їм цього нав"язаним хрещенням не даємо...От такі думки посеред ночі