Батьківщиною тату арабські історики та етнографи називають древню Месопотамію. Нещодавні розкопки свідчать, що вже в V тисячолітті до Р.Х. на території сучасного Іраку жінки-шумерки малювали на своєму тілі „вічні малюнки” – так тоді називали татуювання.
В епоху Аккадського царства (III тисячоліття до Р.Х.) татуювання серед жінок набуло масового характеру. Не залишались в стороні і чоловіки, хоча одні та інші вкладали в татуювання різний зміст. Слабка стать прикрашала себе тату, щоб захиститися від порчі. А чоловіки розглядали татуювання, як атрибут фізичної сили, мужності та стійкості.
Окрім цього татуювання були знаками племені, роду, вказували на соціальний статус та наділялися магічною силою. До цих пір на території Іраку збереглась традиція наносити на тіла немовлят сімейні або племінні знаки. Раніше їх випалювали, а з часом почали робити тату. Згідно їхніх вірувань, якщо дитині нанести сімейне тавро, її життя буде в безпеці.
Досліджуючи пам’ятники Древнього Єгипту, вчені прийшли до висновку, що в цій державі татуювання могло бути відомим біля 3 000 року до Р.Х. Доказом цього є знайдена мумія Амеут – жриці богині Хатор, фрагменти татуйованої людської шкіри, знайденої на одному із кладовищ Нубії, фігури чоловіків, увіковічених на гробниці фараона Сеті І, руки і ноги яких прикрашали візерунки та символи богині Неіт.
Як не дивно, але одна з перших згадок про татуювання, що зафіксована в письмовому джерелі, знаходиться в Біблії. В книзі Левит 19:28 сказано:
„І не зробите на тілі своїм нарізу за душу померлого, і не зробите на собі наколеного напису. Я Господь!”.
Подібне негативне відношення ізраїльського народу до тату різко вирізняло їх на фоні язичницьких народів. Потужне Боже благословення, міцні сімейно-родинні стосунки серед євреїв, політичне та економічне процвітання були потужним ударом по системі поганських вірувань, які склалися навколо культу тату.
Проте не лише в монотеїстичному Ізраїлі панувало негативне ставлення до татуювань. З розвитком цивілізації багато імперій розглядали подібну практику, як прояв відсталості та аморальності. Наприклад, відомо, що в Древній Греції жоден з вільних громадян не наносив собі татуювання. Геродот розповідає про подібну практику лише серед фракійців та кочових племен. Також тату або мітки розпеченим залізом древні греки, а пізніше і римляни, ставили на лоб збіглим рабам.
Голосування
18 (45%)
Автор
Тема: Татуювання (Прочитано 43981 раз)