Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

Тарас Прохасько

3 (3.6%)

Світлана Поваляєва

3 (3.6%)

Ірена Карпа

11 (13.3%)

Софія Андрухович

5 (6%)

Тарас Андрухович

5 (6%)

Таня Малярчук

3 (3.6%)

Наталка Сняданко

2 (2.4%)

Юрко Іздрик

5 (6%)

Володимир Єшкілєв

1 (1.2%)

Віктор Неборак

2 (2.4%)

Олександр Ірванець

2 (2.4%)

Ірен Роздобудько

7 (8.4%)

Любко Дереш

7 (8.4%)

Анатолій Дністровський

2 (2.4%)

Марія Матіос

6 (7.2%)

Оксана Забужко

5 (6%)

Олесь Ульяненко

2 (2.4%)

Сергій Жадан

6 (7.2%)

Всі вар’янти

0 (0%)

чЕтаю журнали "наталі" і "оддохНІ"

6 (7.2%)

Всього голосів: 17

[arheeP]

отже ділимося враженнями від уже прочитаного й розмовляємо про уже прочитане 
( обговорення авторів тут - http://forum.kalush.info/index.php/topic,1829.0.html )

[Кітка_Проня]

поваляєву хочу перечитувати купу разів, алЕ не можу знайти час.. навіть, шоб читати шось нове
Прохасько навіть татКу сподобався)) трохи
Сняданко "синдром стерильності" читаю шче від липня шматочками.. мрію дочитати. один трабл - час.
карпА.. ноу коментС
ну до "флєшки" іздрика ніяк руки не долізуть.. пам'ятається тільки його карТина, яка належить інтер'єру хати андруховича+))))))))))))))) поЦ-модернізМ+))
о... 

[arheeP]

карпА.. ноу коментС

ну не скажу шо у захопленні від її літературних здобутків, але всетаки із задоволенням прочитав всі її книги окрім нової "Добло і Зло".
від книги "50 хвилин трави" отримав величезне задоволення. звісно трішки утопічно, але максимально наближено до реальності

[arheeP]

нещодавно вдруге за життя прочитав інший формат з юрієм іздриком і хочу з вами поділитися досвідом читання цієї книги.



якщо коротко то це бесіда двох людей юрка та прохаська.

але коли такі люди знаходяться у радіусі кільком метрів чи навіть кількох десятків сантиметрів та й ще розмовляють, поготься уже заманливо вислухати їх, від початку до кінця.
сама книга, ні книжечка є мініатюрною, якщо точно то розмір її 15,7х15,4х0,5 у сантиметрах, 57 сторінок, важить мабуть не більше тридцяти грам, але слів, думок і щирості вмістила у собі більше чим достатньо.
якщо її просто погортати то відкривається сорок одна складова книги. кожна з частин починається із тьох крапок, три крапки починають діалог. потім у "гру" вступає пан юрко, відповідаючи на запитання, адже три крапки втілюють саме запитання. і нам, читачам відкривається можливість замінити ті крапки на власні запитання, і я впевниний що кожен поставить вірне запитання, ми опиняємося немов б на одному краю стола з тарасом, а перед нами на іншому боці сидить іздрик, звісно ж, що біля поставлених на стіл рук розміщений певний об’єм якогось алкоголь і попільничка. тарас незмінно палить червоні прилучи, читач на вибір може курити, а може відмовитися.
наш співрозмовник відкриваєсть.
сама розмова нагадує локомотив, який щойно вирушив з якої не буть станцій і повільно, але стало набирає швидкість, а ще розмова  у готовому вигляді, топто вже у книжці є ніби неповною і знову ж таки читат може зловити великий кайф уявивши, що перед тим як віддати книгу на друк він, юрко та тарас вибрали якісь там надто душевні, глибокі уривки з розмови і не дозволили їх надрукувати, такий собі кусочок таємниці..

після прочитання, коли читач дійде до останньої сторінки і дочитає її то напевно, що у нього винекне відчуття розлуки. немов би скажімо прохасько сідає на потяг до делятина, іздрик до львова, а сам читач залишається у калуші чи франківську чи запоріжжі чи взагалі де-небудь, залишається чекати нової зустрічі "старих колєґ".

[yurko]

Дійшов до "Анатомії Мерлін Монро", дочитав певно лиш до половини, але поки ця новела мені сподобалася найбільше.
Гарно, просто і дуже реалістично.
Відповідь від: 23 Листопада 2008, 22:07:21Курва!!!
Той шо сканував схалявив. І я не зміг поняти чим скінчилася та новела. Думаю далі був текст пісні Марлен Дітріх, німецькою, через то його не розпізнало при оцифровці.
Але я зрозумів задум автора. Досить цікаво.
Відповідь від: 23 Листопада 2008, 22:24:52Так чікаво переплітаються автором деталі. Зовсім різні новели, про зовсім різні речі, а у новій новелі повторюються деталі з попередніх:
Полярний вовк, меч, сепука, Мох, Окря, ботаніка, п'ятий поверх, обирання зі шкірки помідорів, пролітання повз вікна.

[arheeP]

невеличке запитання. а можна тут на форумі у повідомленнях робити вкладки із літературою?
ну із зазначенням видавництва, для ознайомлення якщо так можна сказати. маю дуже багато сучасної літератури у вигляді електронних книг. може комусь буде цікаво, то що кому закортить почитати, міг би виставити

[yurko]

Звісно ж можна.
Самі книги кидай на аплоад, а сюди посилання, подібно як з фотками 

[arheeP]

ну тоді чекаю на "замовлення". у мене самого є звісно, що не все. але багато, плюс у колег є теш багато отож думаю, що знайдеться те, що комусь буде потрібно

[arheeP]

пропоную трішки жадана, три вірші і один невеличкий прозовий твір.

пластунка N – це один із двох моїх найулюбленіших, найшикарніших віршів. такий простий, що цією своєю простотою переростає у щось надзвичайно глибоке, навіть неозоре. вірш про 14..

Переваги Окупаційного Режиму – наведу до прикладу один куплет:
4
Сколовши босі ноги об стерню,
старенький Перебендя коло тину
ячить собі, що, скурвившись на пню,
лукаві діти в цю лиху годину
забули встид, просрали Україну,
забили на духовність і борню
і взагалі творять якусь фігню.

уявлення не маю, чому дуже багато людей бачить у цьому вірші пагони націоналізму, заклики до чогось маштабного. особисто бачу у рядках цього твору опис кінця минулого століття, з жалем, але аж ніяк не з закликами до чого-небудь, хіба до думання.


СКРОМНА ПРИВАБЛИВІСТЬ БУРЖУАЗІЇ. читаючи впевнений, що будете протягом тексту сміятися, дещо згадувати і час від часу дивитися на стіни. рекомендую, якщо будете читати те, що тут от виставив,  почати саме з цього і хочаб в одному реченні, дуже прошу написати критику/якусь асоціацію/думку, що завгодно про скромну привабливість буржуазії..


DONBASS INDEPENDENT, цей вірш дуже нагадую прозу сергія, зображення такої собі мініатюрної перебудови (нічого спільного із теоретично-політично реформами минулого століття)




http://upload.com.ua/direct/900562219/тов. Жадан.zip

[Лалія]

Скачала. Почала читати як і було рекомендовано  з "СКРОМНА ПРИВАБЛИВІСТЬ БУРЖУАЗІЇ". Мене не вразило, інші твори читати, бажання не було. Але осилила  "Пластунка", "Переваги окупаційного режиму" "Донбас" -  , щось і не смішно мені, і не захоплює. 
Може ще є чиясь творчість з вище поданого списку 
Щось простіше  , бо чЕтаю журнали "наталі" і "оддохНІ"

[yurko]

СКРОМНА ПРИВАБЛИВІСТЬ БУРЖУАЗІЇ. читаючи впевнений, що будете протягом тексту сміятися, дещо згадувати і час від часу дивитися на стіни.

Ну...
ну...
я не знаю...
Я б не сказав, що мені надто сподобалося. Я б замінив відверті матюки на щось лояльніше і включив у обовязкову шкільну програму. Чому? Бо Задорнов того вже так багато наговорив, що згодиться для молоді, яка його не слухає, щоб повірили і зрозуміли, що то, що він розказує еасправді справді існує.

Не сміявся, лише посміхався. Головою по стінах зовсім не крутим. Може туплю... але, не фонтан. Іздрик більше заполонює уяву.
Переходжу до інших оповідань.

[Хорс]

а книгу Охоронець Сергія Батурина хтось читав??

[yurko]

 

так наполегливо рвався угору
змучений блюз твоїх менструацій.

Таке враження, що просто рими не знайшлося...
А ще, таке лиш мужик міг видати 

Ну ще б якби написав:
 Так непомітно
стікали роки
змученим блюзом
твоїх менструацій.

ну то би ще куди не йшло, хоч якийсь сенс, для опису безглуздості і нудни життя
( życie jest jak papier toaletowy: długie, szare i do kitu.    пол. )  На жаль не переводиться, бо тратить весь шарм глибини думки    .
Відповідь від: 25 Листопада 2008, 21:18:33Переваги окупаційного режиму

Прикольно. Але якось не тягне на серйозну поезію.

Шкода, що мені не сподобався Бажан. 

Але я вдячний за можливість прочитати.

Давай ще!!! Але когось іншого.

[arheeP]

тоді пропоную прохаська.НепрОсті.
різні покоління. анни. гори. традиції. автобус який їздить навколо ялівця. красиві люди. ковзанка. безкінечні природні театри. безмежні ліси і фотографії. рай біля г.петрос.
і нічого нереального.


http://upload.com.ua/direct/900562459/Taras.zip

[yurko]

Боро плюс Іздрика - супер, супер!!!
Нема зайвих матів, нема надлишкової нереальності. Стосунки описано тонко і гарно.

Прохаська попробую завтра.

[arheeP]

Може ще є чиясь творчість з вище поданого списку

є все, просто скажи, про що саме є бажання читати

бо чЕтаю журнали "наталі" і "оддохНІ"

  сам б почитав, але немає онлай видання

Я б замінив відверті матюки на щось лояльніше і включив у обовязкову шкільну програму.

ну тоді велику прозу жадана не буду пропонувати.
це насправді прекрасно, що одній людині подобається те, а іншій інше. такими ми є, це наші культурні коди.
щодо матюків то вони не є зайвими, так вважаю, це мабуть окрема тема для розмови.
міністерство освіти україни якось включило у шкільну програму один з віршів сергія, на те він на міністерство подав у суд і на процесі сказав щось накшталп такого - сучасна шкільна програма з літератури робить тіки одне, відбиває бажання читати..
доречі, він зараз викладає у якомусь харківському державному університеті літературу.

А ще, таке лиш мужик міг видати

завтра, чи навіть сьогодні запропоную ще до читання світлану поваляєву

Прикольно. Але якось не тягне на серйозну поезію.

імхо, читати потрібно все. адже як можна зробити висновки про щось не ознайомившись з тим щось?

[Лалія]

є все, просто скажи, про що саме є бажання читати

Та мені як необізнаному читачеві все піде. Що буде під рукою, те і пропонуй.

[arheeP]

Що буде під рукою, те і пропонуй.

пропонувати будь яку літературу то якось не є дуже добре. от посидів собі, подумав і вирішив, що варто виставити твір дуже талановитої письменниці софії андрухович такої собі «пурєдної галицької панянки», що має назву "старі люди".
дуже порядна і гарна книга

http://upload.com.ua/direct/900562736/sofiya.zip

[yurko]

Вчора мені спало на думку, що я десь вже зустрічався з манерою, коли у ніби повністю незалежних творах автор протягує якісь однакові моменти (то я про Іздрикову збірку). Пізніше я згадав, що подібне враження на мене справив фільм "кримінальне чтиво.

[arheeP]

коли у ніби повністю незалежних творах автор протягує якісь однакові момент

це ізюминка іздрика, ні у кого так майстерно не виходить як у порівнянні з ним.
синдром любанського, тіки не па'ятаю чи це є літературний чи із галузі психології термін.
бачу ти захопився іздриком.
вечором візьму у колєґі відскановані номери журналу четвер, іздрик там редактор і більше половини журналу займають його дітища, виставлю на аплоад чи деінде. якщо не сьогодні то найближчими днями точно