Карта злочинності в Україні: На Прикарпатті – злочинців менше, але хабарників - більше
На сайті ZLOCH.IN.UA в меню обираєш рік і вид злочину – карта показує ситуацію по регіонах України. Зеленим, жовтим, оранжевим, червоним позначені області за рівнем зростання злочинності. Із заходу на схід і південь карта червонішає. Автор зазначає: на заході, та й там, де розмовляють українською, злочинів вчинюють менше. Мова, мовляв, - як синонім успіху. Про це інформує Gazeta.ua.
Так, 21-річний студент Роман Мельник із Червонограду, що на Львівщині, переміг у другому конкурсі-хакатоні SocialBoost: Open Data, темою якого було створення соціально корисних веб-проектів. З кількома приятелями-програмістами він склав кримінальну карту України.
Лідерами за цим показником є Крим і Севастополь, їх наздоганяють Запорізька та Дніпропетровська області. Донеччина не належить до п'ятірки за жодним із основних показників. Але це офіційні дані. Не переконаний, що всі злочини реєструють.
Найбезпечніше жити в Тернопільській та Івано-франківській областях. Водночас там один із найвищих рівнів хабарництва. Можливо, захід менш криміногенний, бо багато людей виїхали за кордон на заробітки. Також там більше сіл, а міста невеликі.
На заході й у центрі крадуть у півтора-два рази менше, ніж на півдні та сході. Найменше - у Франківській, Чернівецькій і Тернопільській областях. Лідирує Крим, особливо Севастополь, який у 20 разів криміногенніший за Тернопільщину. На Франківщині крадуть усемеро рідше.
Крадуть часто через безробіття. На заході люди, якщо не мають грошей, емігрують або працюють на городах. Мешканці південних регіонів - пасивніші, заганяють себе у рамки, коли вкрасти чи напасти – виправдано. Захід межує з європейськими країнами – є з чим порівняти, є куди тягнутися. Можна заробляти на прикордонній торгівлі. Склалася міграційна традиція: хтось із родичів був чи є за кордоном. У мене кілька дядьків у Сполучених Штатах, двоюрідна сестра і хрещена – в Італії, рідний брат – у США, найкращий друг до Лондона виїхав. Якщо запитати мого однолітка на cході країни, думаю, він такими міжнародними зв'язками не похвалиться.
На сході люди важко працюють, але їм треба, щоб хтось гарантував зайнятість. Західняки заповзятливіші. І ще грають роль заздрощі та рівняння на когось. Мій дядько в селі хоче бути не гірший за сестру, за сусідів, і це стимулює багато трудитися.
Кількість крадіжок корелює з картою голосування: «помаранчеві» — «сині». Зелені регіони на моїй карті – ті самі, що були «помаранчевими» на карті голосування під час виборів президента і парламенту. Ті, що в нас помаранчеві й червоні, на електоральній карті були «синіми».
Галичина і схід-південь «дружать» у категорії «злочини у сфері службової діяльності». Тамтешні чиновники однаково жовті, тоді як у центрі й на півночі країни – зелені. Там менше дають хабарів.
Тернопільська й Чернівецька області - останні за показниками злочинів, а за рівнем хабарництва – червоні. На Буковині міліція зловила на цьому в два з половиною рази більше людей, ніж у Києві. Однак це може свідчити про небажання боротися з хабарниками у столиці і промислових містах.
За кількістю злочинів, скоєних неповнолітніми, рекорд побила Житомирщина: на 100 тисяч населення – 36, на Кіровоградщині – 35.
Найменше ґвалтують на Тернопільщині. Пояснюю це високою релігійністю та відсутністю індустріальних міст.
Там, де більше розмовляють українською, менше злочинів, і навпаки. Кажуть: це тому, що схід урбаністичний і промисловий, а захід живе в селі та на заробітках. Я на калькуляторі вирахував середню кількість злочинів на тисячу осіб у Воронезькій і Ростовській областях Росії, які межують із Луганщиною та Донеччиною. Позаторік Ростовська область мала 13,2 злочину на тисячу осіб, Воронезька – 11,8, Донецька – 12,7, Луганська – 12,9, Запорізька – 13,9. Схід України в цьому аспекті є продовженням Росії. Воронезька та Ростовська області - менш промислові, ніж Донбас, а рівень порушень такий самий. Кількість злочинів на тисячу осіб на Львівщині – 6, Тернопільщині – 4,6, Івано-Франківщині – 4. Отже, мова таки має значення.
На Тернопіллі найбільша частка українців з-поміж усіх областей – 97,8 %, за даними останнього перепису населення. Далі йдуть Прикарпаття, Волинь, Рівненська та Вінницька області, за ними Львівщина з часткою українців 94,8 відсотка.
Кияни російськомовними будуть іще довго – таке у мене враження. Але 2030-ого року більшість, думаю, спілкуватимуться українською. Вона поширюватиметься зі зростанням заможності. Коли виникне асоціація: «Україна – це моя держава, і ми рухаємося вперед», тоді українську сприйматимуть як синонім успіху. Мова стане силою, через яку можна себе усвідомити, а зараз це лише елемент культури. Доки не підіймемо економіку, масові мовні зміни нереальні.
Вирішив зробити ще карту Києва: показати, в яких районах безпечніше. Даних по місту на офіційних вебсторінках міліції не було. Я прочитав Закон «Про доступ до публічної інформації» і подав запит до Міністерства внутрішніх справ. Попросив буквально все: о котрій годині скоюють злочини, кількість правопорушень, прив'язку до вулиць, розбивку по районах. Здивувався, що Троєщина – не найкриміногенніша. Станом на січень-квітень лідирував Печерський район. Тут на тисячу жителів 19,6 злочину, а на Троєщині – 9,1. Печерськ – це офіси, впливові люди, дорогі авто і квартири. Є що красти. На Голосіївський та Шевченківський райони припадають по 15 злочинів із гаком.
Хочу визначити проблемні вулиці. Патрулі розкидані по районах Києва однаково, а криміногенна ситуація всюди різна. Пости, які в центрі міста охороняють адміністративні будівлі, доцільніше перекинути у спальні райони. Можна визначити зв'язок між відсутністю освітлення і кількістю злочинів. Або: чи кіоски з продажу алкоголю, розбиті дороги, наявність парків та сміття впливають на рівень злочинності на конкретних вулицях, перехрестях, околицях. У Лондоні подекуди є таблички: «Обережно, тут крадії, замикайте дім». Це може відлякувати злодіїв.
За статистикою правоохоронців, більшість злочинів – майже чверть добової кількості – скоюють о першій ночі. Їх уп'ятеро більше, ніж о 24.00 і 2.00. Говорив про це з адвокатами. Вони припускають, що перестає працювати метро, а люди з роботи повертаються, розходяться вуличками – на них легше напасти.