"Коли суспільство опиняється на межі революції, його завжди цікавлять другорядні питання — кому помститися за катастрофічну ситуацію в країні, як подолати очевидні ганебні явища, яка соціальна група (клан чи партія) прийде до влади. Цим зазвичай революція і обмежується в ситуації, коли нема кому пояснити, в чому глибинні причини катастрофічної ситуації, ганебних явищ та в чому водночас головна ідея можливої революції."
http://www.uis.kiev.ua/_other/hvylya/ideas_of_revolution.htmВідповідь від: 11 Червня 2012, 13:19:07
"В Україні катастрофічна ситуація склалася через повне небажання еліти впроваджувати складні інновації, бо вона зазвичай вміє впроваджувати лише прості інновації, дуже часто при цьому на користь крупному бізнесу. Катастрофічна ситуація в країні є наслідком відмови еліти від самостійного здійснення інновацій та примусового епізодичного та обмеженого здійснення інновацій через зовнішнє управління країною, яке породило постійно зростаючий суверенний борг перед МВФ та повну залежність від Росії в структурно-економічних питаннях. Якщо жодна частина еліти не готова до складних інновацій та до виходу з режиму зовнішнього управління, то ТОДІ РЕВОЛЮЦІЯ ЖОДНОГО СЕНСУ НЕ МАЄ".
Відповідь від: 11 Червня 2012, 13:20:09
Культурна революція в умовах фрагментованої країни є надзвичайно складною, і вже ніколи не призведе до створення цілісної культури. Мова може йти лише про той чи інший рівень фрагментації культури в світовій мережі. Тобто цілісність культури після її втрати, на відміну від політики, економіки чи соціальної структури, є невідновною.
Водночас фрагментація країни дасть можливість здійснювати такі речі в культурі, які сьогодні здаються мало ймовірними, оскільки їх можна буде здійснювати не повсюдно, а як експеримент в деяких фрагментах. Наприклад, стане можливою повна заборона споживчої реклами від виробників по телебаченню, зберігаючи при цьому організоване місцевими громадами інформування про товари споживання за спеціальною структурою: порівняльний аналіз товарів за споживчими якостями та ціною. Також можна здійснити повну заборону споживчих кредитів від усіх юридичних осіб (банки, магазини і т.д.), запровадивши натомість споживчу кооперацію самої місцевої громади з функцією безвідсоткових споживчих позик. Але найбільшою інновацію очевидно може бути фінансова революція — розділення функцій грошей та обмеження можливостей використання значимими економічними суб’єктами лише деяких функцій грошей — наприклад, уряди країн зможуть тільки інвестувати (купувати товари та послуги корпорацій, як вони зараз це роблять, буде неможливо), а банки зможуть лише давати кредити юридичним особам, а от давати споживчі кредити чи використовувати деривативи банки не зможуть. Розділення функцій грошей між різними економічними суб’єктами принципово змінить фінансову систему.
"Освітня та наукова революції всередині споживацької культури принципово неможливі. Вони стануть можливі тільки після припинення дії споживчих мотиваційних компресорів таких як споживча реклама від виробника та споживчий банківський кредит. Деякі ідеї освітньої революції висвітлені в написаній спільно з В.Нікітіним статті «Изменения через образование»
http://www.uis.kiev.ua/_other/pravda/changes_through_education.htm Деякі ідеї наукової революції описано автором в його роботі «Онтологизация науки и выхода за ее пределы»
http://lit.lib.ru/d/dacjuk_s_a/text_0030.shtml#_Toc246133925Все це принципово не є політичними ідеями. Очевидно вони будуть мало зрозумілими для людей, свідомість яких зайнята змістами української політики. Жодну з цих ідей не можна пропонувати на жодних виборах. Це ідеї не політики. Це ідеї суспільної дії.
Все, що вище описано, є дуже складним, потребує велетенських інтелектуальних та організаційних зусиль. Набагато легше влаштовувати демонстрації на майданах, вулицях та під владними будівлями. Але це і є революція. Справжня Революція."
Автор
Тема: На рахунок всього Українського. Українська державність. Нація. Куди ідем. Наше місце в світовій геополітиці (Прочитано 350369 раз)