Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[yurko]

Біля господарських споруд – шпіхлер (зерносховище. – І. Т.) типу возівні, зведений із дерева під ґонтами. Навколо цих будівель виростав сад, був облаштований італійський парк, але останній уже запущений.

Це підходить під опис фільварку. Але тоді мало би писати біля замку господарські споруди (і далі за текстом) Можливо якщо правильно перекласти оригінал то так і вийде. Можливо у перекладі опису є і інші неточності і тому він не збігається з планом.
Будемо копати далі
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:47:25

Дивно за описами загірську церкву збудовано в 1792 а план датується 1787.

Ну по церквах нема чого дивуватися. Як вже бачимо за картами і описами церкви будувалися за принципом наступництва. тобто нову церкву старалися будувати на намоленому роками місці. Також у описах часто згадується, що ту саму церкву перебудовували у зв'язку з пожежами, набігами, реконструкціями і просто відбудовами через старіння деревини.
Згадайте теперішній костел і який він був до 1920-х років. А перед тим він же був дерев'яним. Тобто наш костел мінімум 1 раз перебудовували і раз реконструювали.
Те ж саме було з церквами.
Відповідь від: 16 Грудня 2014, 10:52:13

Старий цвинтар стоїть на кургані
вот ето поворот  Шокований
Але ж як люди копаючи могили нічого не помічали і не знаходили ?

Ну але ж Ти сам писав, що за століття наростає шар землі. У випадку з курганами ще інакше, бо тоді земля наростала мало (бо люди мало впливали) але сам то курган насипався над похованням. Тобто робили могилу і насипали над нею гору з на 5 метрів висотою. За 300-500 років та гора ставала нижчою і пологішою. Тож коли люди зробили там цвинтар то копаючи на 2 метри вони не докопувалися до старих кісток. А взагалі то може десь і докопувалися, але хто на то зважав. Ну викопали якийсь уламок кістки і якийсь кусок кераміки...
 Зате археологи докопувалися, бо вони спеціально шукали.

[Ben]

Щойно заради цікавості спробував перекласти написи на плані. Спочатку думав, що то на польській написано але виявилось, що на німецькій.
Так от слово яке написано біля так званого панського маєтку, я його прочитав як schlop а перекладач мені вибив, що то schloss німецькою це замок.
І ще дивно що в описі 1693 року який досить детально описує все місто не згадується про сирітський будинок який побудував Ян Собеський приблизно в 1672 році після перемоги над турками, тай на плані якось схожих будівель не видно.

[yurko]

Щойно заради цікавості спробував перекласти написи на плані.

А чогос сі просто на спитав? 

[Ben]

Самому перекласти цікавіше

[yurko]

Та я жартую. Питай наступного разу, не встидайся. Прямо тут у темі. То ж корисно. Кожен може помітити на карті щось, що інші не помітили, або помітили але не надали уваги 

[Ben]

Ей голова вже від тої історії пухне 

[Amateyr]

Термін "Schloss" в класичному його розумінні - це не замок, а скажімо так - садиба чи палац, більш репрезентативне споруда, ніж суворе оборонне укріплення. "Schloss" - це може бути і палац, перебудований із замку, або просто палац, який не має оборонного минулого.

[Richi]

Происходит от польск. sklep «свод, подвал, склеп, лавка».
Так ще в давнину називали магазини.

[Ben]

Ні ну магазин це наврядче хочаб тому, що в Калуші був ринок для таких потреб

[yurko]

Про що взагалі мова???

Schloss  (нім.) - це замок. А замок то лише у нашій мові сприймається як переважно середньовічна оборонна споруда.

Я вже колись десь на форумі писав, що у Німеччині так називають якраз то, що Amateyr написав.

А склеп (пол.) то магазин. А магазин (пол.) - то склад.

Тому у насмагазин називали Гамазея або по польськи  Склеп.
Відповідь від: 17 Грудня 2014, 09:54:37Ринок був, але були і магазини, особливо з ХІХ ст.

[ББА]

Когда умру (а это неизбежно, знаю),
Коньяк хороший положите в изголовье.
Вдруг археологи когда то откопают -
Так сядут, выпьют за моё здоровье!

[Ben]

Користуючись нагодою перебування в Калуші і тим що сьогодні хороша погода я здійснив таку собі вилазку на хотінську водокачку щоб подивитись що там до чого тай не кормити себе марними надіями.
І от що я вам скажу. Замок там однозначно був і сліди його існування там доволі добре збереглись. Нажаль фото я не зміг зробити оскільки телефон у мене розрядився тай камера там не найкраща. На карті звичайно ж є помилка оскільки судячи з того що я там бачив замок розташовувався на місці теперішньої водокачки а не в полі як ми це бачимо зрівнюючи карту і гібрид.
На даний час там дуже чітко простежується один з кутових бастіонів з північно східного боку та вали самого замку. Нажаль я не знайшов слідів муру а бо уламків цегли тільки каміння оскільки вали були насипні, цеглу можливо розібрали люди для своїх потреб, а можливо вона знаходиться під шаром землі, але ці вали мені нагадали золочівський замок де вони також були насипні і тільки верхня частина та бастіони були муровані.
Також чітко простежується один вал за замковими мурами з східного боку (його можна побачити і на гібриді у вигляді півкруглої смуги чагарнику) спочатку я думав що о якесь додаткове укріплення, але зрівнявши карту з гібридом можу припустити що то русло річки sowienka.
Я був дещо обмежений в часі тому все добре роздивитись не встиг. Думаю варто би було зробити ще одну таку вилазку але вже не тільки мені одному 

[yurko]

 
МОДНО!!!

[Ben]

Була б тільки погода добра для такої вилазки 

[Ben]

Шукаючи якусь інформацію про Олександра Бидловського (власника хотінського замку) я набрів на ось таку от цікаву інформацію про визвольну війну України і зокрема про повстання на калущині http://www.ursr.org/jovten/88/06/html/21.html.
Там чи не вперше згадується ім'я Івана Коритка якого в нас називають Іваном Габівським (тому, що з Грабівки), і також згадується Бидловський, тут сказано що він був не просто багатим паном а ротмістром.
Ще з одного історичного джерела я дізнався, що ротмістр Бидловський загинув під час облоги легендарного міста Буша в 1654 році.
Поки більше ніякої інформації нема ні про самого пана ні про рід Бидловських.

[yurko]

Мабуть від тих часів гора називається Височанка. І зрозуміло, що влада тої назви не визнавала і не любила (бо ж то були повстанці) тому на картах вона ніколи так не називалася, а в пам'яті людей назва збереглася до нині, хоч практично ніхто вже й не пам'ятає чого. Ще правда майже всі вулиці з "козацькими" назвами теж саме на Височанці. Мабуть таки історики повпливали .
От тільки чого ще третина "композиторські" то для мене загадка 

[Ben]

Ну композиторам теж треба щось виділити 

Здивувало що Калуш тут названий "столицею повсталої Бойківщини", а ще більше те, що в Коритка стало десять хоругов війська, а в кожній хоругві по 1000 вояків. Не хиле таке повстання вийшло, а про полковника зараз нагадує тільки меморіальна дошка на площі де він як Грабівський записаний.

[yurko]

Здивувало що Калуш тут названий "столицею повсталої Бойківщини", а ще більше те, що в Коритка стало десять хоругов війська, а в кожній хоругві по 1000 вояків

А що, тепер у школі на уроках Історії України вже тото не вивчают???   

Я читав статтю з польського джерела того часу, то там Калуш називали столицею опришків. Чому тут саме Бойківщини? Певно тому, що Іван з Грабівки був.
Відповідь від: 10 Січня 2015, 20:52:35І взагалі я б ставився до написаного, більше як до літературного твору, ніж як до історичного.
Відповідь від: 10 Січня 2015, 20:54:50Покажу щось цікаве 

Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:25:12

Пошукові роботи принесли дуже цікаві результати. На найвищих заліснених пагорбах
Войнилівської височини за три тижні у складних топографічних умовах лісової місцевості
віднайдено більше півтори сотні невідомих стародавніх курганних насипів

Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:32:15

На околицях с. Долпотів Калуського р-ну Івано-Франківської обл. виявлено дві групи
курганів (рис. 2). Перша група розміщена за 400 м на схід від сільського цвинтаря, на
задернованому, а колись розорюваному полі, між лісом “Фальчи” з північно-східного боку та
“Бабинським лісом”з південного боку. Тут, очевидно, знаходився великий могильник, сліди
майже непомітних насипів від якого ледь простежуються візуально.
Частково збереглися тільки два кургани, один з яких має діаметр 19 м та висоту до 0,5 м.
За 12 м на захід від нього простежується насип ще однієї могили, розміри якої встановити не
вдалося. Друга група, яка нараховує 11 курганів, локалізується у “Бабинському лісі”, за 1 км на
південь від першої.

Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:36:30
Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:39:19З нашого музею



Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:49:36

Кілька курганів зафіксовано на південно-західному краю Войнилівської височини та біля
її підніжжя в околицях с. Копанки Калуського р-ну Івано-Франківщини. Поблизу найвищої
точки височини (гора “Копанка”) збереглося тільки два кургани (група І) (рис. 2). Один з них
розташований на пагорбі за яром, який оточує ур. “Сролек” від заходу. Діаметр кургану 9 м,
висота 0,4 м. За 640 м на південний захід від нього виявлено другий насип діаметром 16 м та
висотою 0,5 м. На дачних ділянках, облаштованих біля гори “Копанки” для мешканців Калуша,
часто знаходять кам’яні та крем’яні вироби (сокирки, топірці, серпи), які, очевидно, походять з
розораних курганів (рис. 13, 14, 15 ). Цей факт може свідчити про існування тут більшої
кількості земляних насипів.

Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:52:34

Відкриття майже двох сотень стародавніх курганів та городища на заліснених ділянках
Войнилівської височини має важливе не тільки наукове, але й загальнокультурне та освітньо-
виховне значення. Нововиявлені пам’ятки цього мікрореґіону знаходяться поряд з
Національним заповідником “Давній Галич”, окремі з них лежать у межах Галицького
національного природнього парку. Їх необхідно включити до туристичних маршрутів по
княжому Галичу та його околицях, забезпечити надійну охорону та організувати систематичне
археологічне вивчення.

Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:56:05

Відкриття на Войнилівській височині великого комплексу курганів істотно доповнює
карту поширення таких пам’яток на підкарпатських височинах Верхньої Наддністрянщини. Без
проведення археологічних розкопок важко встановити їх хронологію та культурну належність.
Та все ж, враховуючи їх розміри і топографічні особливості розташування, знахідки кам’яних
сверлених топірців поблизу них, значну частину таких курганів, ймовірно, можна віднести до
культури шнурової кераміки. Деякі великі насипи, можливо, походять із середньої доби бронзи
і можуть відноситися до комарівської культури, оскільки епонімна памятка цієї культури
знаходиться за декілька кілометрів на південний схід від Войнилівської височини.

Відповідь від: 10 Січня 2015, 21:56:43Цікаво що кургани в основному настали на найвищих точках, а на Загробищі навпаки рівно. Дуже шкода, що в більшості випадків кургани розкопують і знахідки лежать у когось в підвалі. А було б що показати у музеї. Ну і музею у нас в принципі теж нема. Ще пара років і завалиться то що є.

[лесик]

Юрку, а з якого джерела ця інформація?

[yurko]

Загугли кусок будь-якої цитати і буде пдф файл