Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Ben]

Як і обіцяв, фото розкопу



І результати наших походеньок з металошукачем

[yurko]

Капець! 
Та тут виявляється повна земля скарбів 

Я не дивуюся хотінським. Ями ви нехилі нарили.   

[ББА]

Ями ви нехилі нарили.

В випадку війни уже може були одиночним окопом 

[yurko]

Треба за собою закопувати. тоді і з місцевими менше буде проблем. я їх прекрасно розумію.
Відповідь від: 14 Червня 2015, 17:11:53Але цей "реформатор" таки вирішив нам довести, що ми камікадзе   

Приховано: Показати

http://minprom.ua/news/186749.html

[Ben]

Закопали б якби робота була закінчена, а так на пів дороги не хотіли зупинятись.

[newroman]

На місці теперішньої церквс Св. Михайла стояла церква Преображення Господнього, освячена 1640-го року, перебудована в 1740-му.

Юрко, поділись, де ти найшов назву тієї стародавньої церкви бо я ніде не міг найти.

[yurko]

Та певно з книжки про церкву Михайла 
Відповідь від: 20 Червня 2015, 23:03:24Зара вже не знайду, бо ніч 

Що головне - на кольоровій карті фон Міга, видно, що там була церква в кінці ХVІІІ ст. (на чорно-білій теж вона звісно була, але я не помітив).
А вже як вона називалася то треба перевірити. 
Відповідь від: 20 Червня 2015, 23:06:34Так. "Історія церкви Св. Архистратига Михаїла в Калуші". Андрій Костишин. ст. 13 і поч 14. 

Там є ще про одну, що стояла на галицькому передмісті. Чесно кажу - не уявляю, де вона могла бути, бо основна ж церква і найстаріша - була за Веселкою, тому точно на теперішній Бандери не була, бо нашо там дві.
Але є у мене думка.
Вул. Фельчинських колись називалася Галицька. Вона виходила фактично якраз коло стіни замку і мабуть далі дорога йшла як по Ковжуна тепер, на Галич. І видно то тоді була більша дорога і важливіша, ніж тепер Бандери. Тому мабуть церква була десь в районі того трикутника, що між Ковжуна і Височанка. Десь у радіусі 200 м. звідти. Так я собі уявляю.
Відповідь від: 20 Червня 2015, 23:17:10Треба ще на карту Міга подивитися.

Ну і є ще така капличка, як йти до "Вибору", ліворуч за тою хатою, що недавно буревій з неї дах зривав. Та капличка ,чи церква теж є на карті Міга. От теж цікаво, що там за храм був?

[yurko]

У Франику теж копають прості люди, під орудою одного археолога 
І прикол у тому, що нарили куби землі, а знайшли наші хлопці певно більше 

[yurko]

бо я ніде не міг найти

Фактично то з Грабовецького, ст.98

[newroman]

Ну і є ще така капличка, як йти до "Вибору", ліворуч за тою хатою, що недавно буревій з неї дах зривав. Та капличка ,чи церква теж є на карті Міга. От теж цікаво, що там за храм був?

А де то є, щось не можу згадати?

[yurko]

Вибір? Як йти на Загір'я. З вул. Грушевського, на вул. Гірника.

[newroman]

знайшов 

"Матірна церква Різдва Христового, за описом візитатора, стояла з другої сторони замку в самому місті на грунті, давно посвяченому".
З цією церквою все вроді ясно, на її місці пізніше була збудована деревяна церква Михаїла. І на карті чітко видно.

"Єпархіяльний візитатор дав опис і другої церкви, що стояла на Львівському передмісті, за брамою. Вона була споруджена з дерева і накрита ґонтами."
Якщо я правильно зрозумів, то церква, яка знаходиться з північного боку, тобто та де зараз храм арх. Михаїла. На карті також є.

"Третя церква, Христа Спасителя, стояла на передмісті, за Галицькою брамою. Вона була дерев'яна і дуже старовинна — збудована і посвячена ще перед Хмельниччиною — в 1640 році. На 1754 рік церква вже занепала, струхлявіла. Біля неї стояла стара дзвіниця з 4 дзвонами, поруч був цвинтар."
Тоді це та церква, що з південного боку на карті. Хоча є сумніви, що там Галицька брама. Якщо то не вона то значить  Міг її на карті не показав.

[yurko]

Бачиш, практично все Ти правильно вловив

Було мінімум 3 церкви. Тут де зараз Св. Михайла - була Преображення Господнього, побудована в 1640-му. Перебудована і знов посвячена в 1740-му. Цілком можливо, що перед тим вона могла носити іншу назву, але важливим є факт успадкування місця (навіть, якщо не ремонтували стару, а будували нову - то на місці старої). 


Та, що ззаду Веселки (мабуть була найстаріша бо її називали матірна церква), і яка потім після перебудови 1771-го, була названа Св. Михайла, перед тим називалася - церква Різдва Христового. В описі сказано, що вона була "з другої сторони замку" бо з "першої сторни" був костел. Тобто тут де зараз СБУ і сквер "Івасика Телесика" - був замок. На північ від нього - костел, а на південь була якраз ця церква Різдва Христового. Опис робили у 1740-му і той, що описував написав, що "церква якраз будувалася", "на ґрунті давно освяченому". Тобто ще десть в районі XV ст. (14ХХ-ті роки) ймовірно була зведена маленька але гарна дерев'яна церква (Різдва Христового).

 Дослідники не зрозуміли, чому при люстрації 1771-го року не згадується церква Різдва Христового, але є Преображення Господнього і Св. Архистратига Михаїла. А вся справа у тому, що на місцяі Преображення Господнього постала Св. Архистратига Михаїла, якраз в 1771-му закінчена.

Третя, та, що стояла за Галицькою брамою, споруджена в 1640-му і розібрана (бо можливо згоріла) десь між 1755м - 1770м роками - була Христа Спасителя.

На Карті Міга показано лише костел, Св. Архистратига Михаїла, на півдні, на одній лінії з костелом, Преображення Господнього  і ще одна церква, якраз там де я написав зараз є капличка, як йти на Загір'я. Дуже ймовірно, що то була маленька церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Церкви Христа Спасителя на карті не вказано, бо карту малювали в кінці 1770-х і очевидно її тоді вже не існувало. тому місця мабуть не знатимемо. "На передмісті за Галицькою брамою" то могло бути де завгодно на трикутнику зе зараз сади першої школи і кулька і самі ті заклади. Самої брами на кариі Міга вже нема. Але чи вона була на Бандери, чи на Ковжуна - церква мусіла бути не надто близько до міста (оборонного міського замку).
Правда тоді було правило, що коли хтось купляв землю, де колись була церква - то в купчій на землю вказувалося, що на тій землі не можна будувати щось невластиве, як то корчму чи ще якийсь бордель...

[enkala]

Цвинтар знаходився на місці підземних туалетів. Він був розкопаний при будівництві. Там певно і була церква.

[yurko]

Чому мене наштовхнуло на думку, що церква Христа Спасителя могла бути десь в районі трикутника на Ковжуна, Височанка, Ломоносова - то в описах сказано, що біля неї був цвинтар. Якщо уявити, що потім на його місці, чи біля нього зробили теперішній "старий цвинтар" то все логічно. Правда між тим цвинтаром і цим, що є зараз - 200 років проміжку, але... все може бути. До речі на карті Міга цвинтар вроді позначений (хоч і не чітко зрозуміло, чи то цвинтар, чи могила.
Чому могила? Бо тих могил у Калуші тих часів було певно більше 5-ти. То ще древні люди тут по всій горі від Калуша до Войнилова чогось собі некрополі насипали. Через то мені дивно з істориків, що уявляють, що Калуш був селом до 1549го року.
Типу товклися тут люди біля 1000 років і всьо село, село, а тоді раз - і місто.

Думаю тут було поселення (назвемо його так, бо міст тоді тут взагалі було Галич, Дрогобич ну і потім Львів і Коломия) вже так в роках 1200-тих. Але потім видно татари то все понищили і не було як відновлювати, поки на силах не зібралися вже аж поляки в XV-му столітті.

А підтвердити чи спростувати то могли б лише розкопки.

[newroman]

Дослідники не зрозуміли, чому при люстрації 1771-го року не згадується церква Різдва Христового, але є Преображення Господнього і Св. Архистратига Михаїла. А вся справа у тому, що на місцяі Преображення Господнього постала Св. Архистратига Михаїла, якраз в 1771-му закінчена.

Тут я знову не зрозумів
1771р. збудована деревяна церква Михаїла на місці церкви Різдва Христового, а на місці церкви Преображення вже постала мурована церква Михаїла аж 1913р. Чи не так хіба?

"Попередній дерев'яний храм з з цією назвою зведений у 1771. Він знаходився на вулиці Станіславській (тепер вул. С. Бандери)."
Це з тої брошури про ц.Михаїла

[yurko]

Там певно і була церква.

Яка?

Не в'яжеться ані з передмістям, ані з Галицькою брамою.

Цвинтарі, правду сказати, тоді були коло кожної церкви. А якшо згадати про епідемії і турецькі навали, то можете собі уявити, скільки людей було позакопувано довкола.

І от що я собі тепер думаю. Та капличка, що зараз є на Гірника, можливо і не стоїть в історичному місці, а зміщена. Тоді місце "біля туалетів" цілком могло бути цвинтаром, біля церкви показаної на карті Міга і дорога тодв могла йти туди попри туалети, а не як зараз по Гірника. Але то ніяк не церква  Христа Спасителя, а  мабуть Різдва Пресвятої Богородиці.  
Бо ще раз кажу, по перше - то не Галицьке передмістя, а по друге, на час коли малювали карту - церкви Христа Спасителя вже не було.




Відповідь від: 21 Червня 2015, 20:22:06

Чи не так хіба?

Та ні, все ти зрозумів. Просто Костишин у своїй книзі пише, що у описі  1771-го року (королівській люстрації), згадується лише церква на Львівському передмісті. І він робить припущення, що Різдва Христового і Христа Спасителя вже були або розібрані, або згоріли. Що правильно, але чомусь потім він у книзі пише окремо про церкву Св. Михайла (стару, на Бандери/Станіславській), окремим розділом і незрозуміло виглядає, що то вона спадкоємиця старої церкви преображення. Ну принаймні мені незрозуміло було написано, але потім зрозумів.

[newroman]

добре, а тепер про церкву Різдва Богородиці на Гірника.
Значить на карті Міга то і є вона. А церкви Христа Спасителя нема.
А є джерела, в яких про неї згадується, що саме так вона називалась?

[yurko]

Іще одна думка. Тоді було мало людей. В описах написано, що церква на Галицькому передмісті мала АЖ 40 парафіян, а на Львівському - 20.

Також відстань між Різдва Христового та Преображення раптом якихось 500-600 метрів, а до ймовірної Різдва Богородиці  взагалі з 250-300. Тому
Христа Спасителя не могла теж бути сильно віддалена від замку. Думаю не далі лінії вул. Височанка.

[newroman]

Також відстань між Різдва Христового та Преображення раптом якихось 500-600 метрів, а до ймовірної Різдва Богородиці  взагалі з 250-300. Тому
Христа Спасителя не могла теж бути сильно віддалена від замку. Думаю не далі лінії вул. Височанка.

Ну так, там і місце гарне на висоті і по при дорогу на Галич, на березі якраз.