Я з тобою згідна, в тому сенсі що ситуація насправді з нашою мовою дуже важка, я також не бачила утисків російської мови які набули такого ажіотажу, зате бачу неабиякі утиски української
Враховуючи, що наші діти читають книжки російською, дивляться море передач на ТБ російською і навіщо гріха таїти в Києві вони спілкуються майже усі російською на перервах і українською на уроках.
Є один момент у мові - він делікатний... Ніхто з захисників російської мови, чомусь не згадує утиски української мови за часів СРСР чи ще раніше ополячення...
Мене лякає зараз ще один момент, сподіваюсь, що мені вдасться адекватно його пояснити...
Відразу скажу, що я маю на увазі ті регіони, які ніколи не вважали українську своєю , причому настільки, що в них навіть не виписували українськимх газет які "киснули" у кіосках, не дивились українського телебачення і досі його дивляться рідко, це такі наприклад як Крим, Луганськ, Донецьк... Для них те, що ми називаємо справедливим захистом національної мови - є несправедливим утиском, бо вони вважають, що взагалі не повині вчити українську, бо ж спокійно розмовляють російською яку знають усі...
Вони спокійно можуть виписати документ на державному бланці, наприклад Свідоцтво про шлюб і зробити там купу помилок, мовляв я ж стараюсь мені то повинні вибачити
Вони на виборах вулицю "Воровського" перекладають як "Бандитську" і при цьому не вважають винними себе, що зробили це електронним перекладачем, а не запросили принаймі в таких справах вчителя укр.мови, а відразу звинувачують "цю кляту державу" яка бачите має наглість їх заставляти робити те що вони не хочуть..
Це люди які дивляться українські новини на каналі РТР...
Не раніше ніж вчора отримала з Криму Позовну заяву, яку мене попросии захистити в суді, перше, що я прочитала "Позовна заява про стягнення
довгу"
Це та сама ідеологія росіян яка себе проявляє коли вони в зарубіжжі, наприклад чому анкета про в'їзд у Єгипет не перекладена російською, або при звертанні офіціанта в Каїрі з проханням сплатити за колу, істерична реакція з криками "ты что не можешь мне сказать по-русски?!?!?!"
Тому зрозуміло що незважаючи на те, що люди які живуть на Україні зневажають державу в якій живуть, не ідентифікують себе з нею, потрібно мову захищати в нашому випадку через Закон
Але з іншого боку є притаманний людям дух протиріччя...
Те що ти описуєш з Білик теж містить цей принцип
"Ляпас суспільній думці" з її сторони типу ага це не можна тому я буду діяти навпаки...
Я впевнена, що процес усвідомлення тими людьми які не відчувають себе українцями може проходити
лише м'якими методами, наприклад спілкуванням дітей у таборах на прикарпатті з дітьми, що живуть на цій землі і в них немає проблем з усвідомленням того хто вони є...
Це той самий Океан Ельзи пісні якого з задоволенням співають у Луганську і т.п., але основан ангрузка то на Карпати і Київ, які перетирають усі агресивні настрої і таки перемлинають усіх іроблять щось однорідне але українське.
Я поки не написала про табір пластунський, але для мене то найяскравіший приклад метаморфози на прикладі моєї дитини...
Рік назад коли вона черговий раз приїхала з Криму після 3 місячного відпочинку у бабусі вона сказала фразу яка мене збентежила до глибини душі і яскраво показала стан речей
Звучало то приблизно так "Мама что у нас все на украинском, я ненавижу, мне не нравится" ...
Чоловік пояснив дочці якій на той момент було 7 років. Ти взагалі зрозуміла, що ти образила маму - для неї українська то рідна, а розмовляє вона зі мною російською, через те що любить...
Зараз як не дивно і думаю не в останню чергу через революційні події 2004 року більший патріот ніж деякі українці що виросли і живуть на Україні...
Другий аргумент був приблизно такий
"Мову не можна не навидіти, ти лише одна зі своїх подруг з Сімферополя знаєш українську, тому можеш спілкуватись і з тими і з тими, ти знаєш більше пісень які можеш проспівати на концертах у дворі, якби ти знала, ще одну мову то могла б спілкуватись з дітками з якими познайомилась на відпочинку ( з Литви)"
Мала вже ввечері після того як я і для ефекту і від шоку не розмовляла з нею весь день прийшла і вибачилась"
Через місяць ми записались у ПЛАСТ, де спілкування виключно українською мовою... І коли вона цього року приїхала з Калуша - вона розмовляла чистою українською мовою з задоволенням....
Тому що це було природньо вона була у середовищі, що було до неї лояльне і дружнє
Але був момент, коли це могло тріснути по швам і він був грубий і психологічно невірний...
Їй голосно з агресією одна з мамочок зробила зауваження, що ти маєш розмовляти українською не тільки на заннятях..
Дитина була ображена і наказним тоном і агресією і могла лише з принципу через емоції і образу ( а вона в мене хоча і маленька, але дуже вперта і коли на неї кричать вона мовчить і навіть може засміятися в обличчя через несправедливість) прирпинити ходити на ПЛАСТ
Я як завжди не змогла стисло викласти думки, тому хто терплячий і дочитав сподіваюсь зрозумів мою думку...
Щодо співаків не згідна з тобою, що то показник популярності мови.
Усі співаки яких ти перерахував швиденько почали співати російською, бо поставили за мету завоювати російський простір... Вони мають ширшу професійну можливість у Москві нажаль ніж в Києві... у випадку з Лорак це Кіркоров і його продюсерство, Кароль - Кобзон і його протекторат, Тая Повалій - постійно з цим ідіотом Басковим і т.п. Їх перехід на російську то лише данина коньюнктурі, як на мене. Тобто вони припинили писати українських пісень бо їх публіка у Россії...Бо українські продюсери - бездарні, або масштаб для цих співаків став замалий...А Пономарьов і Кузьма просто ніколи не претендували на той простір тому і продовжують співати для своїх, бо визначились, що їх масштаб то Україна... Хоча сказати що Кузьма співає українською теж важко