У Києві завершилися зйомки повнометражного телефільму “Вікно моєї кімнати”.
Це історія дівчини-інваліда, яка вирішила шукати своє кохання через Інтернет. Історія дівчини, яка не втратила віру в життя. Історія кохання. Саме про це нова стрічка молодого українського режисера Дмитра Сана “Вікно моєї кімнати”.
--------------------------------------------------------------------------------
– Я шукав гостру соціальну тему, актуальну, – розповідає Дмитро. –Намагався поставити себе на місце людей, які мають такі проблеми... Кіно має бути, по-перше, цікавим, а, по-друге – про те, що болить. “Вікно моєї кімнати” – це історія боротьби людей з обмеженими можливостями. Людина має фізичні вади, але вона сильніша, ніж та, що фізично досконала.
Виписувати роль головної героїні було непросто, адже для цього треба розуміти психологію людей з обмеженими можливостями.
– Я бачив, як вони пересуваються, як їм допомагають, як на них дивляться, як вони себе позиціонують, як вони соромляться...
На роль головної героїні запросили молоду українську актрису, яка тільки торік закінчила акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, – Марину Кукліну. Дебют одразу в головній ролі – мрія будь-якої актриси. Чи може Марина претендувати на звання нової зірки українського кінематографу – ще не відомо. Зйомки тільки закінчилися, зараз стрічка на стадії монтажу.
До нової ролі Кукліна звикала поступово, психологічно дівчині було важко.
– Я довго вживалася в роль... Я задавалася питанням, чи можна, взагалі знайти в собі сили, приводи для радості, для зацікавленості в цьому житті? Я спостерігала за інвалідами. Не можу обмежитися словом “важко”, це не те слово. Було боляче. Психологічно важко. Гнітить сама атмосфера – навіть інвалідне крісло, у якому я постійно перебувала...
До речі, кастинг на роль молодої героїні був тривалий: переглянули майже півсотні професійних актрис. Та коли Дмитро Сан побачив Кукліну, то одразу зрозумів, що це саме вона.
За його словами, родзинка фільму в тому, що всі ролі виконали українські актори: відомий актор Олексій Горбунов (“День народження Буржуя”, “Каменська”, “Марш Турецького”, “Живий”, “Happy people”), актриса Вікторія Корсун ("Поляна казок", "Танго смерті"), а також початківці Марина Кукліна, Ренат Сеттаров та інші.
– Усі актори мають бути з України, вирішив я, коли починав роботу над проектом, – розповідає режисер. – У нас крутиться багато фільмів, серіалів, проте на більшість із них запрошують російських акторів, а наші знімаються на другому плані. Якщо в нас не буде власної української команди акторів, ми ніколи не матимемо свого кінематографу. Будуть кінотусовки, кінопродукція, кінофестивалі, але без своїх акторів ми не зможемо взяти участі в престижному світовому чи європейському фестивалі.
Вікторія Корсун, яка зіграла не одну роль у російських стрічках, із Дмитром погоджується.
До речі, на знімальному майданчику картини “Вікно моєї кімнати” Вікторія після двадцятилітньої перерви знову зустрілася з Олексієм Горбуновим. Вони були партнерами у стрічці, яка знімалася ще 1986 року.
У новому фільмі Корсун зіграла вже немолоду жінку.
– Так, тепер я граю мам, – сміється актриса. – Часто мене старять у кадрі – це трохи несподівано для мене...
До початку зйомок Дмитро Сан нікого з акторів-початківців не знав. Ходив по театрах, дивився репетиції. З Ренатом Сеттаровим – теж студентом театрального університету ім. Карпенка-Карого – він познайомився в студентській їдальні.
– Ми поговорили про життя, випили чаю, я розповів про сценарій, він – розказав свої історії. І я відчув, що це той герой, про якого я писав. Можливо, майстерність ще попереду, адже він ще студент, але він є герой, якого я шукав.
До речі, Ренат навчається акторської майстерності під керівництвом корифея українського театру, народного артиста України Богдана Ступки. Зазвичай викладачі не заохочують студентів зніматися в кіно. Але Ренатові пощастило. По-перше, більша частина зйомок припала на його зимові канікули. А по-друге, Богдан Сильвестрович сам не гребує зйомками у численних фільмах.
Зйомки фільму тривали протягом 20 днів у Києві. Його планують випустити наприкінці весни. Який телеканал купить стрічку – остаточно не відомо. Нині бюджет картини сягає $160 тисяч, але попереду стрічку чекає ще монтаж, накладання звуку, тому в цілому організатори планують витратити $200–250 тисяч. Фінансування здійснюється за рахунок приватних бізнес-інвестицій.
Стрічка під робочою назвою "Вікно моєї кімнати" стала другою серйозною роботою режисера.
Перший фільм "Ніщо та Ніколи", який розповідає про Помаранчеву революцію, Дмитро зняв за власні гроші, потративши всього 9 тисяч доларів. Дебютна 40-хвилинна робота молодого режисера перемогла на американському кінофестивалі "Temecula Valley International Film Festival" 2006 року як краще документальне кіно.
Автор
Тема: Український кінематограф (Прочитано 43955 раз)