Поки маю час та натхнення, продовжу
Тендітна жінка, яку часто порівнюють з Едіт Піаф, стала символом цілої епохи та візитною карткою Франції. Саме з її образу зліпили статую красуні Маріанни у Франції - національної героїні. Моріс Шевальє, метр французької естради, якось сказав про
Мірей Матьє, що вона завжди ходить по сонячній стороні вулиці". Музика у виконанні Матьє - продовження традицій майстерності Джуді Гарленд, Шарля Азнавура, Моріса Шевальє. Чуттєва лірика та висока вокальна культура - основні складові її успіху. Найбільші та найпрестижніші зали світу їй вдалося перетворити в затишне домашнє варьєте, в якому гості бачать одне одного і стають близькими друзями.
Народилась майбутня зірка 1947 року в Авіньйоні, в сім"ї, де окрім неї, було ще 13 дітей. Мірей казала пізніше "Мені пощастило - я народилась в настільки бідній сім"ї, що мені не залишалось нічого іншого окрім як тяжко та наполегливо працювати". Мірей працювала на почті склеюючи конверти та часто наспівувала собі різні мелодії. В 15 років дівчина вирішила спробувати себе на пісенному конкурсі, що проходив в її рідному місті. Нічого не вийшло: дебютантці не присудили навіть заохочувальної нагороди. Але Мірей не втрачала надії: рік інтенсивних занять вокалом, новий конкурс - та нова невдача. Лише після третьої спроби їй поталанило і в 1964 році її виступ не пройшов безслідно: її запрошують взяти участь у програмі "Телевізійнва неділя". Підготовка зайняла 16 місяців, але коли Мірей Матьє з"явилась на телеекрані та виконала декілька пісень про її талант заговорила вся Франція. В 1966 році вишла перша пластинка Матьє "Моє кредо", що розійшлася величезним тиражем 1700000 екземплярів. Про неї писали: "Нова Піаф". Але сама Матьє не збиралась нікого копіювати, йшла від своєї індивідуальності. Цьому підкоряється в її роботі все - і вибір тем пісень, музики, сценічне втілення. Матьє зрозуміла, що в змозі нести людям в своїх піснях світлі почуття, надію, щастя, віру в торжество добрих начал. В житті є місце і для драми, і для трагедії, ніби говорить співачка своїм слухачам, але людина створена для щастя і повинна вірити у свою долю. В трагедіях Матьє відчувається щасливе закінчення, трагічні обставини в її творчості предстають як елементи повноти, насиченості життя.
Під час своїх нескінченних турне повсьому світу Матьє не позволяє собі розслабитися, завжди старається вивчити пісню мовою тої країни, в якій виступає, виражаючи таким чином повагу до глядача.
Загадка Мірей Матьє в надзвичайному поєднанні видимої легкості, ніжності, навіть субтильності та потужного голосу з інтонаціями, що іноді доходять (якщо можна так сказати) до деякої розвязності. Все це від Едіт Піаф, що пішла зі сцени та життя в 60-х р.р. і враз воскресла для її прихильників в образі скромної школярки з Авеньйона. Але при всій схожості мистецтво Матьє інше, не настільки надривно-трагічне, в ньому більше спокійного світла, м"ягкої жіночності.
Ніякий успіх не дається легко. Сама Мірей Матьє каже:" на початку моєї кар"єри тато Джо сказав мені "Коли людина закохана, вона не їсть, не спить і не працює. Якщо ти бажаєш бути переможницею треба спати, їсти і працювати. Ось три гарантії твого прекрасного голосу. Чудес на світі не буває". Цих порад я суворо дотримуюсь і зараз. Моя професія диктує такий жосткий та напружений ритм життя,що я не можу і не зможу приділяти належної уваги чоловіку та дітям Це правда і від неї нікуди не втекти. Вокал - це постійний щоденний тренінг, репетиції, виступи. Крім цього я повинна спати мінімум 10 годин на добу, так вже влаштований мій організм."
Коли Матьє спитали, яке життя вона хотіла б, якби не була співачкою, вона відповіла: "іншої долі собі не уявляю. кожна людина не схожа на іншу, нащо ж перетворюватися в що б там не було, чи не означає це - відмовитись від себе?"
Відповідь від: 12 Лютого 2010, 19:55:34
Люблю цю пісню
Автор
Тема: Легенди французької пісні (Прочитано 49035 раз)