Вільний форум міста Калушa

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Форуму:

15 років 7 місяців 1 день

Автор Тема: Природа, пори року...  (Прочитано 27529 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Azazello

  • Постійний користувач
  • ***
  • Карма +32/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 123
  • Останні відвідини:
    01 Квітня 2014, 22:28:02

    Звідки: Kalush siti
Природа, пори року...
« Прочитано #20 : 20 Травня 2010, 16:24:02 »

   Іван Коваленко
       
       Джерело


Отак воно усе й пішло,
Що на початку було Слово,
Тоді на світ з’явилась Мова,
Назвімо третім – Джерело.

Ви не дивуйтесь!
Все, як треба,
Була такою воля Неба:
Сам Бог послав нам цей струмок,
Що став володарем думок.

Людина в світі б не жила,
Коли б не мала Джерела –

Джерела наснаги,
Джерела відваги,
Джерела натхнень,
Джерела пісень,
Джерела всіх знань,
Джерела кохань,
Джерела тепла,
Віри джерела.

Отак усе життя й пройшло,
Все до ладу, усе, як треба,
Була такою воля Неба –
Знайшов своє я Джерело.

І джерело це – Україна,
Вона не вмре і не загине,
Не знищать підступи і зло
Святе і чисте Д ж е р е л о!

     Ріка і джерело (Байка)

Недавно все оце було:
Текла собі Ріка, широка й повноводна,
А оддалік дзюрчало Джерело, –
Вода була у ньому чиста і холодна.

І люди, як хотіли пить,
То мали звичку,
Минувши Річку,
Іти до Джерела, щоб спрагу
вдовольнить.

Ріка
Лютує, піниться, на люд все наріка:
„Ну і чого вони всі йдуть туди?
У мене на півсвіту вистачить води,
А вони воду п’ють з нікчемного струмка!”
(Вода ж у річці тій брудна дуже була!..)

Мораль?
Нащо шукать мораль,
На це і часу жаль, –
Шукайте краще Джерела!
Записаний
Я - Ангел. Только крылья - в стирке, нимб - на подзарядке, а рожки и хвост - это у меня наследственное.

Ne-TA

  • Старожил
  • ****
  • Карма +218/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 359
  • Життя-не ті дні,що пройшли,а ті,що запам'ятались
  • Останні відвідини:
    24 Грудня 2012, 18:18:30

    Звідки: Лесі Українки
Природа, пори року...
« Прочитано #21 : 01 Вересня 2010, 22:01:05 »



Осінь зачекалась листопада.
Він казав, що прийде зовсім скоро.
А вона закохана і рада.
Стала красивіша, ніж учора

Там, на небі, синьо-синя гама.
Вона стала просто красивіша.
Серце осені – з багряними краями,
І якась пожовкла й горда тиша.

Осінь так чекала листопаду,
Що здіймалась вітром і летіла.
З неба листя золотаве мовчки пада.
Але їй нема до того діла.

Бо закохана і наша мила осінь
Вже дощем не плаче і туманом
З неба бачила,
Що листопад її – в дорозі.
Він спішить
Бо зачекалася кохана…

_____________________________

А я ішла по жовтим килимам
По золотим, червоним і багряним.
Я – осінь. Іній сизий по дахам.
Я – осінь золота з легким туманом.
Із літом бабиним у промені тепла.
Я з листя щедра, міцно сплетена корона.
З кленового…
Далеко забрела.
А небо, кольору волошок. Й трохи льону.
Таке блакитне. Я його люблю.
Таке високе… Як не милуватись?
Із листя щось сплету… Ні, постелю!
Щоб бачили, що осінь – то є радість.
Що осінь – то у розкоші ліси
Я сяю в краплях, наче в діамантах.
Я – осінь, сповнена звичайної краси…
Тієї, що багатств найбільших варта.



Записаний
Не статками багатими, а в сльозах каяття,
Ми все частіше втратами вимірюєм життя.
       

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 29977
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 18:11:04

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Природа, пори року...
« Прочитано #22 : 01 Вересня 2010, 22:08:00 »

Мені вірш зразу навіяв подібнісь на цей

Осень это сны листопада,
Нет, не надо слов, не надо,
Осень и любовь ходят рядом,
Где-то рядом, с нами рядом.

Думаю впізнали  ;)
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.

Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші "дружба й братерство".

Ne-TA

  • Старожил
  • ****
  • Карма +218/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 359
  • Життя-не ті дні,що пройшли,а ті,що запам'ятались
  • Останні відвідини:
    24 Грудня 2012, 18:18:30

    Звідки: Лесі Українки
Природа, пори року...
« Прочитано #23 : 01 Вересня 2010, 22:14:57 »

Молодчина, Юрчику!
А я думала, що віршики ніхто не читає +1
Записаний
Не статками багатими, а в сльозах каяття,
Ми все частіше втратами вимірюєм життя.
       

yurko

  • Адміністратор
  • *
  • Карма +1206/-13
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 29977
  • Останні відвідини:
    Сьогодні в 18:11:04

    Звідки: Чорновола-Шахтарська-Леніна-Салінарна-Пілсудського
Природа, пори року...
« Прочитано #24 : 01 Вересня 2010, 22:18:25 »

Та ні. То багато хто читає. Всі теми так. Просто не всі відчувають потребу висловитися. А я часто відчуваю  :=)
Записаний
Читайте по губах: Без газу чи без вас? Без вас. Без світла чи без вас? Без вас. Без води чи без вас? Без вас. Без їжі чи без вас? Без вас.

Холод, голод, темрява й спрага – для нас не так страшно й смертельно, як ваші "дружба й братерство".

BanderiveC

  • Ветеран
  • *****
  • Карма +351/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Чоловіча
  • Повідомлень: 1542
  • Останні відвідини:
    17 Червня 2021, 15:12:40

Природа, пори року...
« Прочитано #25 : 01 Вересня 2010, 22:24:00 »

А це слова Розенбаума, як на мене - просто ідеальні слова про осінь....

На ковре из жёлтых листьев
В платьице простом,
Из подаренного ветром крепдешина,
Танцевала в подворотне осень вальс-бостон,
Отлетал тёплый день и хрипло пел саксофон.
И со всей округи люди приходили к нам,
И со всех окрестных крыш слетались птицы,
Танцовщице золотой захлопав крыльями,
Как давно, как давно звучала музыка там.

Как часто вижу я сон, мой удивительный сон
В котором осень нам танцует вальс-бостон.
Там листья падают вниз, пластинки крутится диск,
Не уходи, побудь со мной, ты мой каприз.
Как часто вижу я сон, мой удивительный сон
В котором осень нам танцует вальс-бостон.

Опьянев от наслажденья, о годах забыв,
Старый дом, давно влюбленный в свою юность,
Всеми стенами качался, окна отворив,
И всем тем, кто в нём жил, он это чудо дарил.
А когда затихли звуки в сумраке ночном,
Всё имеет свой конец, своё начало,
Загрустив, всплакнула осень маленьким дождём,
Ах, как жаль этот вальс, как хорошо было в нём.

Как часто вижу я сон, мой удивительный сон
В котором осень нам танцует вальс-бостон.
Там листья падают вниз, пластинки крутится диск,
Не уходи, побудь со мной, ты мой каприз.
Как часто вижу я сон, мой удивительный сон
В котором осень нам танцует вальс-бостон.

Как часто вижу я сон, мой удивительный сон
В котором осень нам танцует вальс-бостон.
Там листья падают вниз, пластинки крутится диск,
Не уходи, побудь со мной, ты мой каприз.
Как часто вижу я сон, мой удивительный сон
В котором осень нам танцует вальс-бостон.
Записаний
Experientia est optima magistra...
  

Ne-TA

  • Старожил
  • ****
  • Карма +218/-0
  • Offline Offline
  • Стать: Жіноча
  • Повідомлень: 359
  • Життя-не ті дні,що пройшли,а ті,що запам'ятались
  • Останні відвідини:
    24 Грудня 2012, 18:18:30

    Звідки: Лесі Українки
Природа, пори року...
« Прочитано #26 : 01 Вересня 2010, 22:39:50 »

Опьянев от наслажденья, о годах забыв,
Старый дом, давно влюбленный в свою юность,
Всеми стенами качался, окна отворив,
И всем тем, кто в нём жил, он это чудо дарил.
А когда затихли звуки в сумраке ночном,
Всё имеет свой конец, своё начало,
Загрустив, всплакнула осень маленьким дождём,
Ах, как жаль этот вальс, как хорошо было в нём.

Частенько чула як цитують ці слово. Дійсно класно!!!!!!


Записаний
Не статками багатими, а в сльозах каяття,
Ми все частіше втратами вимірюєм життя.