Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Хорс]

За такі заяви треба розстрілювати

Приховано: Показати

21:52 10.06.2008

Колишній головний санітарний лікар України Микола Проданчук заявив про те, що Україну через 3-4 роки чекають десятки тисяч смертей у випадку припинення масової вакцинації проти кору і краснухи - повідомляє РБК-Україна.


--------------------------------------------------------------------------------
 
Микола Проданчук - ідіот чи терорист?
 

За словами Проданчука, українські медики прогнозують новий спалах епідемії кору і краснухи в 2010-2012 роках. Крім того, схожу ситуацію наша країна пережила в 2005-2006 роках, нагадав екс-санітарний лікар України.

Заява про те, що "Україну через 3-4 роки чекають десятки тисяч смертей" - це в кращому разі ідіотизм. Адже, згідно з інформацією на сайті МОЗ України, під час спалаху кору в 2005-2006 рр. були зареєстровані лише окремі смертельні випадки.

Якщо ж колишній головний санітарний лікар не з'їхав з глузду від страху і робить такі безвідповідальні заяви свідомо, то їх треба розглядати як тероризм, тобто "злочинну діяльність, яка вира­жається в залякуванні населення та органів влади з метою досягнення злочинних намірів" (Словарь по уголовному праву / Отв. ред. А. В. На­умов. — М., 1997).

Насправді вакцинації є головним джерелом епідемій - див. Суперечності між медичною наукою і політикою вакцинації

Відповідь від: 11 Червня 2008, 15:42:10Березняківська, 12. Хроніка народного споротиву

Приховано: Показати

14:27 11.06.2008

Терміново! На киян, які захищають землю від елітних забудовників, нападають невідомі у цивільному, після чого протестуючих мешканців Березняків арештовують і звозять у наручниках до Дніпровського РВВС.


--------------------------------------------------------------------------------
 
Чаша народного гніву.
 

Сьогодні вранці на Березняках, Київ, відбулася бійка між місцевими жителями та забудовниками.

Як повідомляє Главред, сьогодні вранці почалося завезення будівельної техніки на місце будови елітного будинку по вул.Березняківській. Забудовники почали вирубувати дерева на місці будівництва. У відповідь місцеві жителі почали чинити активний спротив.

В районі Березняківської виникла величезна автомобільна пробка, всі під’їзди до будинку №12 блоковані міліцією та будівельною технікою.

За словами місцевих жителів, забудовники чекали, поки більшість киян роз’їдуться на роботу. Декілька учасників спротиву, які протистояли забудовникам з бензопілами, наразі перебувають у Дніпровському РВВС.

Міліція ситуацію по затриманим киянам не коментує, місцеві жителі, яких на місці бійки вже більше двох сотень, досі не володіють інформацією про замовника елітного вандалізму.

Як повідомляє Главред, жителі Березняківської, 12 намагаються скласти список затриманих.

"Мій тато сьогодні вранці вибіг на дитячий майданчик, де пиляли дерева, але до нього підбігли невідомі і почали бити у живіт, одразу з’явилася міліція – скривавленого батька у наручниках відвезли у відділок. Зараз мати там в істериці, не може йому викликати «швидку», - повідомляє житель Березняківської, 12 Олексій Петров.

[advokat]

На укранський ринок виходить швейцарська авіакомпанія http://wizzair.com/  Вартість квитка на одного дорослого, наприклад, зі Львова до Сімферополя 158 грн, а якщо супер промо-акція, то можливо навіть за 68 грн придбати

[Хорс]

На вулиці Березняківській діти будують барикади
 

Приховано: Показати

10:40 12.06.2008

На проїзжу частину виносять дерева, спиляні сьогодні вранці навпроти їхнього будинку. Тим часом їхні батьки блокують рух машин вулицею. Під’їзди до Березняківської забиті будівельною технікою - будівельні крани та Камази з бетонними блоками.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Будівельники з’явилися тут після 9-ї ранку, коли більшість мешканців будинку вирушило на роботу. Тих, хто вибіг перешкодити людям з бензопилками валити дерева, без пояснень починали бити.

“Мій батько, Генадій Петров, вийшов до свого гаража, коли побачив, що валять дерева перед будинком, - розповідає Олексій Петров. - Відразу набігли люди, почали бити його в живіт, а після цього з’явились міліція. Батька у крові закували в наручники і відвезли на вулицю Каунаську, у відділок. Він там досі перебуває, мати не може йому навіть швидку викликати….”

На місці мешканці намагаються скласти списки людей, затриманих міліцією. За попередніми даними це близько 10 чоловік. Тим часом у частково вирубленому сквері з’являються представниці районної виконавчої служби. За словами однієї з виконавиць, вони тут, щоб виконати рішення Дніпровського районного суду від 3 червня, яке “забороняє будь-яким фізичним та юридичним особам перешкоджати фірмі “Онтарія Будінвест” у зведенні житлово-офісного комплексу з підземними паркінгами”.

UPD:

Сьогодні вранці, близько пів на дев’яту, не менше ніж 12 довгомірних вантажівок з бетонними плитами (паркан і фундамент), при підтримці 4 кранів і 1 бульдозера намагались знищити сквер з дитячим майданчиком по вулиці Березянківській, 12. Така величезна кількість техніки була необхідна, щоб швидко захопити територію, і забезпечити її захист від місцевих жителів.

“Перший будівельний альянс” – компанія-забудовник – розмахувала рішенням суду, який забороняв чинити перешкоди тут будувати. Втім, у забудовника не було дозволу на вирубку дерев.

Два крани вдерлися на дитячий майданчик, розгорнулися там, і заходитися розвантажувати привезене. Паралельно почали зрізати дерева. Втім, громадський спротив діяв теж швидко. Жителі моментально самоорганізувалися, блокували зрізання дерев. На землю встигла лягти лише одна плита. Втрачено близько півтора десятка дерев – болісно, але несмертельно для скверу.

Місцеві вдалися до блискучого тактичного маневру. Вони витягли зрізані загарбниками дерева на проїзжу частину вулиці Березняківської, таким чином заблокувавши рух по ній. Громадський спротив діяв тим знаряддям, яке він відбив у забудовника.

Міліція атакувала протестуючих. Міліціонери неофіційно визнавали, що їх поставлено тут підтримувати забудовника. Близько 40 (!) співробітників МВС намагалися розтягнути барикади, але були зупинені відчайдушним спротивом місцевих, при цьому була пролита кров. Близько 10 людей було затримано! Їх доправили у різні райвідділи. Декілька людей постраждали в бійці, в тому числі і вагітна жінка.

Після того, як приїхали телеканали, міліція відступила (отже, ТВ – наша зброя, гг). Були плюси, 5 канал, СТБ та ін..

За наявною інформацією, після втручання районної влади міліція відпустила затриманих. Це треба ще уточнити, чи всіх.

Зараз на території скверу перебуває близько 150 місцевих мешканців, чергують наряди міліції, в тому числі і автобус з Беркутом у дворах, будівельники, прості работяги, відпочивають в холодку.

Вся механізована армада забудовника стоїть поруч, взявши сквер у облогу і створюючи перешкоди руху транспорту по сусіднім вулицям. Жителям погрожують нічною атакою.

Зараз вулиця перегороджена барикадою. Місцеві зміцнюють глибоко ешелоновану барикаду, і кажуть, що будуть перекривати вулицю доти, доки не буде прийнято рішення про заборону будівництва.

Фоторепортаж http://infoporn.org.ua/2008/06/11/na-vulitsi-bereznyakivskiy-diti-buduyut-barikadi/

Відповідь від: 12 Червня 2008, 12:45:44Українських солдат щеплюють від кору і краснухи

Приховано: Показати

10:34 12.06.2008

Незважаючи на те, що слідство у справі про незаконне ввезення індійської вакцини не закінчене, Мінохоронздоров'я вже наполягає на продовженні вакцинації і зовсім скоро може її відновити. В той же час, в армії України викцинація і не припинялася.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Українських солдат щеплюють від кору і краснухи. Щоправда, не індійською, а бельгійською вакциною, зізнався вчора головний військовий медик Петро Мельник під час навчань у Вінниці, повідомляє Газета "24".

Це при тому, що лютневим указом Кабміну чітко сказано: щеплення - тільки в строго встановлені терміни, препарат - тільки індійська сироватка.

Вакцинацію в армії Мельник пояснив строгим санітарно-епідеміологічним контролем у військах. І на підтвердження своїх слів сказав, що саме завдяки такій суворості за останні два роки серед військовослужбовців набагато зменшилася кількість спалахів інфекційних захворювань.

Всупереч побоюванням багатьох батьків, не примушують щеплюватися школярів, які йдуть на канікули. У дитячих таборах вимагають лише наявність календаря щеплень.

"Щеплення від кору і краснухи? Що ви, можна і без них. По-перше, воно всього лишень додаткове, а не планове. Та і якраз у віці 16 - 18 років молоді робиться планове календарне щеплення від кору, дублювати яке не обов'язково. І потім - кримських лікарів навіть не встигли до кінця проінструктувати щодо щеплення, тому колоти цю індійську вакцину не можна. І, судячи з усього, навряд чи доведеться" - сказала Марина Махортова, завідувачка поліклініки "Артека".

Кого може стосуватися добровільно-примусова вакцинація, то це молодих вожатих. Проте змушувати їх не будуть - у разі відмови попросять оформити її у письмовій формі.

Микола Проданчук, колишній головний санітарний лікар України, а нині підслідний у справі про незаконне ввезення до України індійської вакцини, упевнений в тому, що вакцина безпечна.

"Поки я сидів на нарах, у мене розболілася голова. І коли я подивився протипоказання аспірину, вони виявилися такими ж, як і у вакцини", - заявляє Проданчук.

За його словами, він "опинився перед вибором - вирішити ввезення вакцини без реєстрації або відмовитися від 5 млн долл гуманітарної допомоги і допустити епідемію з десятками тисяч хворих".

Нагадаємо Генеральна прокуратура об'єднала в одне провадження раніше порушені кримінальні справи проти колишнього першого заступника міністра охорони здоров'я - головного санітарного лікаря Миколи Проданчука за підозрою в перевищенні службових повноважень при імпорті вакцини від кору й краснухи та за фактом смерті 17-літнього школяра.

За даними ЗМІ, попри скандал з масовою всеукраїнською вакцинацією, загальнодержавні щеплення від кору і краснухи повинні відбутися. Причому, не дивлячись на смерть школяра Краматорська і госпіталізацію 207 людей, Мінохоронздоров'я не виключає, що щеплюваити будуть тією ж індійською вакциною.

 
Відповідь від: 12 Червня 2008, 12:47:21Українського моряка у Нігерії захопили пірати-наркомани

Приховано: Показати

10:19 12.06.2008

Посольство України у Федеральній Республіці Нігерія прислало додаткову інформацію про захоплення у дельті Нігера судна «Lourdes Tide» американської нафтової компанії «Chevron», на борту якого знаходиться громадянин України.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Як повідомили у прес-службі Міністерства закордонних справ України, у Посольстві зазначили, що громадянин України і капітан судна - громадянин Португалії - періодично зв'язуються зі своїми сім'ями і представниками компанії-працедавця.

Вони повідомили, що атмосфера на судні напружена, їх охороняють близько 6 піратів, які постійно знаходяться під впливом наркотиків. Інші члени команди - нігерійці - поводяться неадекватно через психологічну напругу, - повідомляє «ЛІГА».

Державна служба безпеки Нігерії веде пошук осіб, для встановлення контакту з піратами і впливу на них з метою звільнення заручників. Справа знаходиться під контролем у Департаменті консульської служби МЗС України.

Як повідомляв ForUm, на півдні Нігерії озброєні особи захопили у заручники 11 співробітників американської нафтової компанії «Chevron», серед яких один португалець і українець.

[Хорс]

Україна попрощалася з Анатолем Перепадею

Приховано: Показати

15:25 12.06.2008

Значущість цієї постаті й пустка, що утворилася після цієї смерти, ще потребують осмислення. Пішов у небуття останній з великих – культурний діяч такого масштабу, як Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Максим Рильський, Микола Лукаш чи Григорій Кочур.



Цей чоловік був одним з тих не багатьох трудівників, котрі володіли справжньою, достеменною українською мовою, плекали і розвивали її, щоб зберегти для майбутніх поколінь. Так багато він переклав упродовж свого життя – книги Антуана де Сент-Екзюпері, Альбера Камю, Франсуа Рабле, Блеза Паскаля, Мішеля Монтеня, Алехо Карпент’єра та Франческо Петрарки… Вершиною його діяльності була праця над семитомним романом Марселя Пруста „У пошуках утраченого часу”. Перепадя розвинув українську школу перекладу, започатковану класиками, ту школу, в основі якої лежить творчий підхід до тлумачення тексту, – внаслідок такого методу твір, що належить до чужого культурного простору, перекодовується у знакову систему української культури і в такий спосіб залучається до наших духовних здобутків, стає частиною національної культури.

Як ніхто, володів він усім огромом української мови. За нашої доби меркантилізму та бездуховности мовна культура зазнала такого занепаду, що в певних середовищах, зокрема, поміж газетярів та телевізійників, побутує думка про те, що українська мова нічим не відрізняється від російської, „ото тільки у словах закінчення не такі”, як висловилася одна прицуцувата журналістка. Погортайте книги, що переклав Анатоль Перепадя, бодай „Проби” Мішеля Монтеня чи „Дона Кіхота” Сервантеса – ви відкриєте для себе таку многоту українського слова, що перед ним померхне убога писанина сучасних газет і недолугі потуги телевізійних дикторів. Перепадя настільки легко працював з мовою, обертаючи тяжкі іншомовні звороти на зграбні конструкції українською, що рівного йому, либонь, не було й серед класиків української школи перекладу. То була якась грайлива, моцартіянська легкість – у ній вчувався зоряний передзвін вишніх сфер і та бездоганність, що межує із непогрішністю.

Був собі він невисоким худорлявим чоловіком, що добротливо і трохи лукаво зирив на співрозмовника крізь шкельця окулярів. Його особистість була світла, зичлива, сповнена оптимізму. Він заряджав своєю енергією і своїм прикладом кожного, хто з ним спілкувався, – ще б пак, у сімдесят років цей чоловік почав вивчати італійську мову, а вже за рік переклав „Канцон’єро” Петрарки! Він любив життя, полюбляв мандрувати (перебуваючи в Европі, об’їздив на велосипеді всю Францію й Іспанію), не цурався друзів і чарки доброго вина, й радо консультував усіх колег, що зверталися до нього по допомогу…

Так тяжко і гірко усвідомлювати тепер, що його вже немає.

Леонід Кононович

Від НО. Автор тексту в силу своєї інтеліґентної м'якості не вказав причину смерті - Анатолія Перепадю, який їхав на роботу на велосипеді, збив на смерть елітний урод на іномарці. Вбив, і втік з місця вбивства. Його не знайдуть - еліта в цій убогій республіці безкарна.

Відповідь від: 12 Червня 2008, 20:37:08Миколу Проданчука треба захистити як важливого свідка

Приховано: Показати

19:29 12.06.2008

Колишньому головному санітарному лікарю України загрожує небезпека: він володіє інформацією про факт ймовірного міжнародного злочину.


--------------------------------------------------------------------------------
 
Миколу Проданчука можуть ліквідувати
 

У вечірньому ефірі українського «5 каналу» 10 червня 2008 р. Микола Проданчук заявив, що індійську вакцину проти кору й краснухи ніхто в Україні не перевіряв, тому що проти цього категорично виступила Всесвітня організація охорони здоров’я. За його словами, ВООЗ поставила Україні ультиматум: або вакцина без реєстрації, або взагалі нічого. «Річ у тім, що ВООЗ проти цього, бо перевіркою ми поставимо під сумнів гарантії ВООЗ, які для всього світу є доконаним фактом. Нам сказали: або беріть так, або передамо іншим», — сказав Проданчук.

Якби Україна здійснила перевірку і підтвердила якісність вакцини, то це ще більше підняло б авторитет згаданої міжнародної організації. Тому жорстка позиція ВООЗ проти стандартної перевірки викликає підозри.

Поміркуйте самі: згідно з програмою ВООЗ, Україна підлягає сертифікації як територія вільна від кору до 2010 року. Як раніше заявив директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Марк Данзон, «було вирішено, що до 2010-го року в ЄС не має бути кору і краснухи». Тобто, за логікою ВООЗ, на карту поставлене здоров’я населення Євросоюзу. Заради цієї надважливої мети в Україну були готові завезти 9 млн. доз «гуманітарної вакцини» і викласти 5,3 млн. доларів. Але при одній незвичній і, до речі, протизаконній умові — вакцина не повинна перевірятися на якість і придатність до застосування в Україні.

А що якби Україна таки наполягла на перевірці. ВООЗ «передала б іншим» цю вакцину і зірвала свою програму боротьби з кором? Невже власні амбіції поставила б вище здоров’я населення ЄС?

Якась велика таємниця захована в цій вакцині. Може, компонент, що викликає безпліддя? Таке вже було в середині дев’яностих в Мексиці, Нікарагуа і на Філіппінах. У цих країнах під егідою ВООЗ також проводилися масові позапланові щеплення – цього разу проти правця (рос. столбняка). Ця акція також супроводжувалася вельми дивними обставинами. Так, щеплювали виключно жінок (хоча 70% випадків правця трапляються саме з чоловіками), причому в віці від 15 до 45 років (неначе дітям ця хвороба не загрожує). Були й інші «дивності»: порушуючи законодавство, застосовані в ході масових щеплень препарати не ліцензували у відповідному державному відомстві. Пізніше було доведено, що вакцинація викликала безпліддя. Тому й спрямована була передусім на жінок дітородного віку. Притиснуті до стінки чиновники на своє виправдання заявили, що «вакцини прибули від авторитетних виробників», і що вони сертифіковані ВООЗ. Знайома історія, чи не так?

Розкрити справжній склад «індійського коктейлю» може лише прискіпливий лабораторний аналіз і свідчення Миколи Проданчука. З кожним днем він стає все балакучішим, демонструє професійну обізнаність, тож може повідати багато цікавого. А щоб його не «прибрали» партнери по цеху, колишньому головному санітарному лікарю України треба терміново надати надійний захист. Стандартна процедура захисту свідків.

[Хорс]

Пацифізм - СНІД обороноздатності

Приховано: Показати

10:51 13.06.2008

Весняний призов в армію зірвано: 60 тис призовників оголошено в розшук. Винниченківщина триває.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 



За даними комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, весняна призовна кампанія, за наслідками якої до лав Збройних сил України прийшло 21600 осіб, встановила рекорд за кількістю хлопців, які ухилились від служби в армії.

60 тис хлопців, які "відкосили" від армії, оголошено в розшук, щодо 3 тис призовників планують порушити кримінальні справи.

Проте пік відказників припав на попередній, осінній призов: тоді повістки військкоматів проігнорували 100 тис осіб, більшість з них - жителі півночі країни і столиці. Нині ж першість утримують південні й східні області. Наприклад, в Одеському обласному військкоматі медичну комісію не пройшов 10751 призовник, у Донецькому - майже 10 тис, матеріали на 1810 передали для порушення кримінальних справ, повідомляє газета "24".

Причиною експерти вважають передвиборчі обіцянки прем'єр-міністра Юлії Тимошенко скасувати призов вже з 1 січня 2008 року.

"Кількість тих, хто так чи інакше ухиляється від служби в армії, пов'язана з перетвореннями у Збройних силах, у тому числі і з політичними обіцянками швидкого переходу на контракт, - зізнався заступник військового комісара Донецької області Юрій Христенко. - Проте чинний закон про військовий обов'язок передбачає притягнення до відповідальності тих, хто злісно ухиляється від служби".

Погоджується з колегою і заступник комісара Кіровоградської області Олександр Кущенко: "Хоча з 35 кримінальних справ, порушених по нашому регіону минулого року, до суду не передали жодну, необачні промови політиків додали роботи військкоматам і правоохоронцям".

"Ніхто не хоче бути останнім призовником в Україні, - зазначив начальник прес-служби Міністерства оборони Ігор Халявинський. - І хоча призовного ресурсу нам вистачає, необдумані заяви деяких політиків призвели до різкого збільшення тих, хто потрапив у поле зору міліції".

"За ухилення від призову на строкову військову службу Кримінальний кодекс передбачає обмеження свободи до 3 років, - пояснив заступник начальника департаменту зв'язків з громадськістю МВС Ярослав Мазуркевич. - Проте для такого роду оперативно-розшукових заходів МВС рідко залучають. Адже ми знаходимося між двох вогнів: закону і намірів держави скоріше перейти до професійної армії".

Голова профільного парламентського комітету Анатолій Гриценко, обіймаючи посаду міністра оборони, критикував пропозицію Юлії Тимошенко про переведення української армії на контракт з 2008 року. "Сьогодні уряд і зовсім не докладає зусиль для швидкого запровадження в життя свого гучного передвиборного гасла, - заявив він. - В бюджеті на потреби армії замість 17 млрд грн виділено лише 10".

Як відомо, негайний перехід на контрактну армію був одним з основних передвиборчих гасел блоку Юлії Тимошенко на дострокових парламентських виборах восени 2007 року.

4 грудня 2007 року народні депутати від БЮТ зареєстрували у ВР проект Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу (щодо скасування термінової військової служби і переходу на військову службу за контрактом).

Зокрема в пояснювальній записці автори законопроекту повідомляли, що на їх думку, скасувати термінову військову службу і перейти на військову службу за контрактом можна вже з 1 січня 2008 року.

Законопроект, проте, проголосований не був.

5 лютого міністр оборони Юрій Єхануров підписав план основних заходів щодо переходу Збройних Сил України на контрактну основу до 2010 року.

На виконання плану, за словами міністра, необхідно 49,6 мільярдів гривень. "Контрактна армія коштує дорого", - відзначив він під час підписання документа.

Він також звернув увагу, що тільки фінансування на рівні 2,5% ВВП (тобто 22,3 млрд грн), здатне забезпечити мінімальні потреби для виконання завдань з переходу на контрактну армію до 2010 року.

Як відомо, державна програма переходу ЗСУ до комплектування військовослужбовцями-контрактниками була затверджена ще в 2002 році. Ця програма була розрахована до 2015 року.

У 2005 році керівництвом держави було ухвалене рішення про скорочення термінів переходу ЗСУ на контрактну основу - до кінця 2010 року.

Міністр оборони: перехід на контрактну армію профінансовано лише на 19%

Міністр оборони України Юрій Єхануров під час візиту до Азербайджану на початку червня заявив, що неналежне фінансування Збройних Сил України може спричинити зрив термінів переходу армії на контрактний принцип комплектування, пише ЛІГА.net.

"Після з'ясування всіх питань найближчим часом будуть ухвалені відповідні рішення", - повідомив Єхануров. В той же час, міністр відзначив, що терміни переходу Збройних Сил України на контрактний принцип комплектування за відсутністю коштів поки не перенесені.

"Є надія, що зміни до бюджету все-таки будуть", - висловив припущення Єхануров і додав, що мова йде про військовий бюджет у розмірі 17 млрд грн. Голова оборонного відомства повідомив, що, в першу чергу, витрати необхідні на харчування військовослужбовців, оскільки з цим питанням є серйозні проблеми.

"Контрактна армія - це дуже дорога справа. Всі проінформовані, які кошти повинні виділятися. Але, на жаль, цифра в 19% від потреби для формування контрактної армії не змінилася", - підкреслив Єхануров. Він повідомив, що саме в такому обсязі фінансуються заходи з переходу на контрактну армію впродовж перших 5 місяців поточного року.

Відповідь від: 13 Червня 2008, 13:53:38 Конгрес української діаспори у Львові

Приховано: Показати

08:58 13.06.2008

17 – 20 червня у Львові відбудеться Конгрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті». Ініціатор заходу – Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». До участі у Конгресі зголосилося 400 представників із 28 країн світу та всіх областей України.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Як зазначає директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська, «необхідність проведення Конгресу зумовлена в першу чергу тим, що у державі немає ще достатньо глибокого розуміння необхідності зв’язків і контактів з діаспорою – так, як це робить цілий світ. Так, як це робить наша сусідка Росія, так, як це робить Польща, так, як це робить Ізраїль, Вірменія, Греція та десятки інших країн, які розцінюють представників з-за кордону як величезний потенціал для розвитку своїх власних країн. За різними оцінками, нині за кордоном перебуває до 20 мільйонів українців, і цей потенціал належним чином не використовується».

На конгрес приїдуть найвідоміші «діаспоряни» – Віктор Педенко – генеральний секретар Світового конгресу українців, владика Діонісій Ляхович – помічник глави Української греко-католицької церкви, Ярослава Хортяні – президент Європейського конгресу українців та Василь Бабенко – співголова Ради Об’єднання українців Росії. З української сторони будуть присутні Глава УГКЦ Любомир Гузар, Дмитро Павличко – голова Української Всесвітньої Координаційної Ради, Геннадій Удовенко – голова Ради з питань етнонаціональної політики при Президентові України, Ігор Юхновський – директор Українського Інституту Національної Пам’яті, Василь Кремень – президент Академії педагогічних наук.

Основний і наймасштабніший захід, що відбуватиметься у рамках Конгресу, – Друга Міжнародна Науково-практична Конференція «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті. Українська діаспора у світовій цивілізації».

Навколо Конференції відбуватиметься ціла серія заходів (повна програма Конгресу – на сайті www.miok.lviv.ua).

1. Нагородження переможців одного з найвдаліших проектів Інституту – Міжнародного молодіжного конкурсу «Діти емігрантів про себе». Голова журі – Ігор Калинець, поет, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка На конкурс надійшло майже 160 робіт, як з України, так і з-за кордону.

2. Виставка для незрячих «Доторкнутися і побачити». Організатор виставки – Фонд Арсенія Яценюка «Open Ukraine».

3. Круглий стіл (з ініціативи провідних істориків українців з Польщі) «Українська петлюрівська еміграція міжвоєнного періоду».

4. Показ документального фільму Христини Стоділки-Цурковської (Канада) «Відродження королівства: скарби Галичини».

5. Презентація антології української літератури в англомовних перекладах Вірляти Ткач і Ванди Фіппс «В іншому світлі».

У Домініканському соборі для учасників Конгресу та гостей виступить капела бандуристів «Карпати», а в Органному залі білоруський театр «Арт-майдан» покаже п’єсу «Голодомор», після чого відбудуться виступи народного хору української пісні «Кобзар» із Башкортостану та народного колективу «Українська пісня» (Карелія, Росія).

Окрім того, під час проведення Конгресу будуть розгорнуті: виставка мистецького плаката, присвяченого темі української еміграції, виставка «Голодомор: геноцид голодом» (Канада), виставка творів українських художників-емігрантів «Повернені на Батьківщину», виставка фотографій Люби Маркевич (Канада) «Чорнобиль. Життя продовжується», виставка з фондів музею Соломії Крушельницької «Мої почування і моє серце були завжди українськими ….» та експозиція «Наші в Італії», яку підготувала спільнота колишніх заробітчан з Івано-Франківська.

Партнери Конгресу – Міжнародний Благодійний Фонд «Україна 3000» та Міжнародний Благодійний Фонд «Open Ukraine». Конгрес проводиться за підтримки: Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства культури і туризму України, Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради, Львівської обласної організації партії «Народний Союз Наша Україна», Представництва «Western Union» в Україні, ВАТ «Кредобанк», Акціонерного комерційного банку «Форум», Посольства Канади в Україні, ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч», Спільного українсько-англійського підприємства «Галка Лтд». Конгрес проводиться за сприяння: Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької, Львівської галереї мистецтв, Музично-меморіального музею ім. Соломії Крушельницької у Львові, Патріаршої Катехитичної Комісії Української греко-католицької церкви, Палацу Мистецтв ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

З усіх питань звертатися в оргкомітет Конгресу за тел. 258-01-51,
e-mail: iiec@polyne

Міністерство освіти і науки України, Національний університет «Львівська політехніка», Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою

Відповідь від: 13 Червня 2008, 13:54:24Вшануймо отамана!

Приховано: Показати

13:11 13.06.2008

3-4 липня в смт. Ріпки та с. Пилипча Ріпкінського району Чернігівський правий рух «Українська Альтернатива» проводить акцію по вшануванню легендарного отамана Івана Васильчикова-Галаки.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

3 липня 1921 року агент ЧК убив чернігівського отамана Галаку
(Івана Васильчикова).

3-4 липня в смт. Ріпки та с. Пилипча Ріпкінського району
Чернігівський правий рух «Українська Альтернатива» проводить акцію по вшануванню отамана.

План заходу:

- Акція в Ріпках «Тремтіть буржуї! Галака повертається!»

- Вшанування памяті отамана в с. Пилипча

- Піший похід «Поліськими стежками» до місця таборування отамана Галаки.

Встановлення на цьому місці пам'ятного знаку.

Запрошуємо долучитися до акції всіх бажаючих!

Отаман ГАЛАКА (Іван ВАСИЛЬЧИКОВ) - захисник національних та соціальних інтересів селян та робітників, людина яка жорстоко вбивала всіх хто підтримував радянську владу.

Іван Васильчиков у роки Світової війни закінчив прискорені курси школи прапорщиків, дослужився до підпоручика, став командиром кавалерійського півескадрону. Узимку 1919 року він приєднався до Богунської дивізії Красної армії. Командував ескадроном. Після взяття богунцями Чернігова він кидає свою частину і повертається до Пилипчі.

Навесні 1920-го богунці розташувалася в Ріпках і хтось з них впізнав свого колишнього командира. Івана затримали і швидко засудили до розстрілу. Але друзі допомогли втекти на правий берег Дніпра. Тут Іван Васильчиков налагодив контакт з Булак-Булаховичем та отаманом Добрийвечір, колишнім жандармським полковником з Лоєва. А невдовзі в повіті з’явився й загін галаківців.

Першою гучною акцією Галаки стало роззброєння інтендантського загону 1-ї Кінної армії. Під час наступу українсько-польських військ отаман активно їм допомагав, знищуючи комуністів та інші антиукраїнські елементи. “У визволених селах хто як не Галака знав, на кого може спертися нова влада, а кого треба рішуче спроваджувати з цього світу”...

Коли польське військо почало відступ, Галака вирушив з ним лише до Мозиря. У Лоєві він організував штаб, до якого увійшли Добрийвечір, поручик Виноградов та матрос з Лоєва Слюсар. Боротьба продовжилася.

У грудні 1921 року Чернігівський і Городнянський повіти контролювалися Галакою. Комуністи залишилися лише в містах. Свій вплив отаман поширив і на Мінську губернію… 13 лютого він роззброїв кавалеристів 544-го полку, а 16 лютого – 6-й загін 37-ї дивізії. Хлопці захопили кількасот гвинтівок і 14 кулеметів.

Того ж дня загін Галаки силою 50 шабель та 80 багнетів зайняв Ріпки. Кривдники його батьків та комуністи жорстоко поплатилися за свої злочини. Було знищено документи про продподаток та “борги” селян “соввласті”. 80 осіб спровадили до “небесної канцелярії”.

Впродовж наступного місяця окупантів було вигнано з Піддобрянки (Мінська губернія), Любеча, Петрушина, Куликівки, Довжика та інших населених пунктів, роззброєно п’ять червоних загонів, знищено сотні активістів влади, сексотів і здирників. Селяни охоче під¬тримували козацтво. До Галаки приєднувалися нові й нові повстанці та отамани, зокрема Ющенко та Ємельянченко.

Але й червоні не дрімали. У Чернігові керівник губернської військової ради Панас Любченко створив ударний загін ЧК під керівництвом “таваріща” Кобця, який несподівано заскочив галаківців між селами Петрушин та Чисті Лужки. Загинуло близько тридцяти повстанців. Червона кіннота на чолі з Чичеріним почала переслідування. Але сталося непередбачуване: Чичерін, пострілявши комуністів свого ескадрону, перейшов на бік Галаки.

Після цього отаман відділами від 50 до 100 відчайдухів здійснив дев’ять гучних нальотів. Чернігівська ЧК терміново сформувала банду з півтори сотні головорізів на чолі з яничаром Радченком. Шукаючи партизанів, чекісти прийшли до Ганнівки, що розкинулася серед густих лісів і боліт.
“Оголосивши у селі військовий стан і виставивши на спорожнілих вулицях патрулі, червоні розмістились по хатах… – писав Роман Коваль у книзі “За волю і честь”. – У цей час зовсім поруч… на болоті зосередився загін Галаки. Отамана вже поінформували про розміщення постів. На небезпечну операцію зголосилось дванадцять найвідважніших… Помітити вартового допоміг вогонь “папіроскі”. “Часовой” стривожився тільки тоді, коли його вже взяли за горло. Під загрозою смерті довелося виказати пароль і відгук. Зв’язавши невдаху та забивши йому глибоко в горлянку кляп, рушили далі. Знаючи пароль, зняли й інших вартових. Після цього у повній тиші роззброїли червоних, які спали по хатах. Ніхто не порушив тиші кривавої ночі. Ще до схід сонця трупи комуністів вдячно прийняло болото. Поталанило врятуватися лише коменданту Радченку”.

Галака свої головні сили розбив на боївки, які в різних місцях одночасно нападали на совєтські установи та невеликі відділи червоних. “Для дезорієнтованого ворога Галака був скрізь і водночас ніде, – продовжував Роман Коваль. – Успіхи українського Робіна Гуда підбадьорювали селян, і в Городнянському і сусідніх повітах почали творитись нові повстанські ватаги та партизанські гурти. Так навесні 1921 р. з густої ненависті до окупантів виник загін отамана Громобоя (Платона Башлака). Помічником його став уже відомий в околиці партизан Ющенко. Повстанці діяли під галаківськими гаслами “Бий жидів-комуністів і комнезамівців”.

Щоб здолати “бандітов”, губернське ЧК попрохало допомоги у будьонівців, які сунули через Чернігів. Червоне командування виділило півтори сотні. Окрім того, з Городні окупанти вислали загін силою 50 багнетів і 100 шабель.

Для боротьби з партизанами на Городнянщину та Ріпкинщину червоні стягнули значні військові сили, створили загони “самооборони” з жидів та комуністів…

Долю Галаки вирішив чекіст Федір Гончаров. Увійшовши в довіру до отамана, зарубав його, коли той спав. Поховали Івана Васильчикова у Берізках неподалік с. Пилипча. Потім матір перенесла останки сина на кладовище рідного села.

І ось напередодні Покрови, 12 жовтня, в Пилипчі було відновлено могилу, поставлено хреста, проведено панахиду. З півсотні земляків прийшли майже всі. І односельці, і гості з Чернігова віддали шану людині, яка дала своє ім’я цілому явищу – “руху чернігівських селян за право жити власним життям у власній хаті”.

Контакти: ua_patriot88@ukr.net тел. моб. 8 098 739 72 59

Відповідь від: 13 Червня 2008, 13:54:57 Українці відверто зневажають ліберально-комуністичну республіку

Приховано: Показати

11:27 13.06.2008

Не туди й не з тими - народ розчаровується у владі та її діях. Президент Ющенко втратив довіру виборців - до рівня найменш популярного Кучми...


--------------------------------------------------------------------------------
 
Політикани - це злі потворні клоуни.
 


Чи то кількість скептиків у країні зросла, чи ми й дійсно кудись не туди йдемо (а точніше, нас ведуть), але в тому, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі, переконані вже 63,7% громадян. Такими є результати соціологічного дослідження, проведеного службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 30 травня по 7 червня серед 2001 респондента з усіх регіонів України (похибка не перевищує 2,3%).

Під час вивчення думки українських громадян про владу, політиків і ситуацію в країні фахівці Центру Разумкова встановили: лише 10% респондентів вважають, що все в нашій державі йде так, як і має бути. Ще 26,2% не змогли визначитися з відповіддю на це запитання. А ще на початку року соціологи відзначали зростання соціального оптимізму — скажімо, в лютому частка тих, хто вважав, що події розвиваються в правильному напрямі, становила 31%. Однак уже з березня цей показник почав знижуватися, і така тенденція триває досі.

Відповідно, падає й довіра народу до політиків та інститутів влади. Так, кількість громадян, які повністю підтримують діяльність Президента, на початку червня зменшилася до 6,7% — як зазначають експерти Центру Разумкова, це найнижчий рівень з часу обрання Віктора Ющенка на цю посаду. 43,3% респондентів підтримують окремі заходи Президента, 44,3% — взагалі не підтримують дії глави держави. Не знали, що відповісти, 5,7%.

Дії Верховної Ради знаходять повну підтримку вза­галі в мізерної кількості респондентів — 2,4%. Окремі заходи ВР підтримують 48,2%. Повністю не схвалюють діяльність парламенту майже 43%, не визначилися — 6,5%.

Діяльність Кабінету Міністрів повністю підтримують 7,1% опитаних, окремі заходи — 45,3%, взагалі не підтримують дії уряду — 40,7%. 7,0% респондентів з цим не визначилися.

[Хорс]

"Пшениця без куколю" в Iвано-Франкiвську

Приховано: Показати

13:19 19.06.2008

В Івано-Франківську книга Ігоря Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» продається в таких магазинах:

 
Книга Ігоря Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» (560 с.)
 

1. "Школяр", вул. Незалежності, 29, тел. 53-73-45.

2. "Світь знань", вул. Галицька, 10, тел. 50-38-44.

3. "Дім книги", вул. Тичини, 61, тел. (0342)71-34-72.

4. "Арка", Вічевий майдан, 3, тел. 3-04-60.

5. "Букініст", вул. Незалежності, 19, тел. 75-13-71.

6. Торговий центр "Еліт"
"Навчальна книга", вул. Новгородська, 55-а, тел. 71-15-30.

[masterwish]

Підсрачник опоненту, коротко і ясно

Секретар Харківського міського голови Г.Кернес дав копняка лідеру "НС-НУ" у міськраді Андрію Руденку

Приховано: Показати

Або такі вони, політичні стосунки. Приклад головного міліціонера Юрія Луценка наслідує секретар Харківської міськради Геннадій Кернес.

Щоправда, регіонал свого опонента б'є ззаду. Кернес наздогнав лідера фракції "НС-НУ" у міськраді Андрія Руденка на сходах.

На запитання, наскільки був сильним удар, Руденко відповів: "Настільки сильним, щоб мені пролетіти півтора-два метри вниз по сходах!". Депутат уже написав заяву до міліції. Кернес факт інциденту не підтверджує і не заперечує. Цитуємо: "Я вважаю, що кожен, хто робить такі заяви, нібито йому заподіяні тілесні ушкодження, повинен це довести". На конкретне питання, чи давав секретар міськради стусана під зад він повторив: "Я вважаю себе зваженою, спокійною людиною й урівноваженим. Я думаю, що Руденко неодноразово доводив неспроможність своїх заяв". Варто нагадати, що Геннадій Кернес не вперше проявляє свій темперамент. Саме він давав креативні поради під час запису виборчого ролика міського голови Харкова Михайла Добкіна.

З тої інформації можна було б і посміятись (що власне і роблю), якби не було так прикро... Толерантність в політиці стає рідкістю.
Так, посміялись в свій час з конфлікту Луценка і Черновецького, висміяли всюди, де лише можна було. Але ж... Чи варто так поводитись публічній людині?

[Хорс]

Євро-2012. Здохнем, щоб про нас не подумали погано?

Приховано: Показати

11:20 27.06.2008

Кредити братимуть ВОНИ під високі відсотки, а повертати будуть НАШІ діти та онуки все своє життя. Українці мусять знати! – Фінансово-промислові групи, хижаки, бурхливо плескаючи в долоні та, вдаючи захват, які ж ми розумні, насправді підживлюють наше марнославство, заганяють Україну до фінансової прірви, на заклання. Будьте певні, вони роблять це зі знанням справи, тому і вихваляють.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 


Нещодавно мені довелося ознайомитись, а пізніше і проштудіювати, за певних причин, мова про які піде далі, низку законодавчих документів з приводу Євро-2012 в Україні: Державну цільову програму підготовки та проведення в Україні фінального змагання чемпіонату Європи УЄФА 2010-12 з футболу (основні заходи), розпорядження Кабміну від 11 липня 2007 р. про схвалення цієї Програми, план заходів з підготовки фіналу і нарешті підписаний Президентом України Закон № 962-V, яким визначено систему основних підготовчих моментів цього „свята”. Уже після перших прочитаних сторінок серце озвалося мені несамовитим жалем, невигоєною кривдою за сьогоднішню …. Україну. Так, саме за теперішню, демократичну і самостійну, соборну, орієнтовану на європейські соціальні стандарти. Одразу зауважу, що дивне, вельми коректно висловлюючись, враження справили на мене ці документи. Здалося, що писали, а головне – схвалювали і затверджували їх, оті програми-заходи, не українські державні мужі, які невтомно позиціонують себе слугами народу, а панівний клас тоталітарного режиму, рукодайні поплічники бізнесменів, політики-„перевертні” усіх мастей і відтінків.

Мої гірко-терпкі переконання та висновки остаточно підтвердилися наприкінці прочитання документів, де я намагався угледіти, хоча б завуальовано, натяки на виховання здорового покоління, масове утвердження фізичної культури. У наших же програмних документах, та де там, про саме таке використання підготовки до Євро-2012 й не мовиться. Втім, задля уявної справедливості, слід сказати, що одного разу про культуру фізичного виховання все ж згадується, – у концептуальному документі, але через кому, між іншим, про всяк випадок, аби задовольнити прискіпливих, майже наприкінці довгого переліку всіляких державних програм, які нібито покладені в основу вже згадуваної „цільової програми”… І… все…. Зрештою, а для чого? Яке відношення до здоров’я нації має чемпіонат? У нас у країні зі здоров’ям все на „вищому” рівні.

Тож перш ніж продовжити цю розмову, вважаю за необхідне дещо конкретизувати свою позицію, точніше – своє особисте ставлення до Євро-2012 в Україні. Я не має й краплі сумніву, що воно в дійсності відкриває чималі можливості для прориву на багатьох напрямах до європейських економічних та соціальних стандартів. Однак, судячи з так званих „організаційних” програм та заходів, ці можливості будуть використані переважно задля задоволення корпоративних чи бодай шкурних інтересів чиновництва всіх інстанцій, задіяних у підготовчому процесі, та втамування, по-максимуму, апетитів бізнес-еліти і, чи то б пак, керманичів, за гучним виразом „творців” вже згадуваної Державної цільової програми, „вітчизняного підприємництва в усіх галузях економіки та сферах суспільного життя”.

Тут, що не документ, то декларація намірів зробити багатих ще багатшими; що ж стосується загальнонаціональних пріоритетів, інтересів отого, за улюбленим висловом Президента, маленького українця, то про них немає й згадки. Одна надія на те, що свіжа хвиля політиків внесе суттєві зміни у ці документи, з очікуваною рішучістю скорегує акценти і наголоси Pro bono Publico, тобто на благо суспільства в цілому і його найпродуктивнішої сили – народного загалу. Одначе поки що такі зміни не внесені, безперечно, за бездією годі й сподіватися. Надія помирає останньою, проте, – зовсім. Тож маємо те, що обіймаємо, а саме: Євро 2012 готується винятково як бізнес. Все підпорядковується одній меті: створити щонайсприятливіші умови для учасників та гостей. Щоб їм швидко і комфортно їхалося по відбудованих шляхах, як зазначено в одному із документів, пилося, сиділося і лежалося, та ще й з дівчатками під боком. До речі, останнє - аж ніяк не моя вигадка. Один із „іміджмейкерів”, які буквально рояться навколо причетних до організаційного та побутового забезпечення Євро-2012, без жартів, письмово запропонував звезти для задоволення сексуальних примх іноземних туристів до Києва, Дніпропетровська, Харкова та Донецька декілька десятків тисяч…повій з інших „нечемпіонатних” міст. І це на фоні епідемій СНІДу, туберкульозу, невпинної дитячої смертності, катастрофічної депопуляції населення - 500 000 чоловік на рік.

Виникає логічне запитання: а чи готова Україна в 2012 році прийняти навальну лаву свіжих хвороб з усього світу, в той час, як вона не здатна впоратись з власними?

Чи прораховувались наслідки „легкого” отримання „зелених президентів”? Цілком вірогідно, що відтік українців унаслідок хвилі трудової еміграції після чемпіонату принесе шкоди в десятки разів більше, ніж той прибуток, який буде отримано під час Євро-2012.

Одним словом, як запевнив чиновників із УЕФА та „євро-занепокоєних” з українських бізнесменів, очільник національно агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу Євген Червоненко, „бути Євро-2012 як бізнесу, бути”.

До речі, за мить пан Червоненко, мабуть, згадавши про свою державну посаду, зробив припущення, що Євро-2012 до отих всіх „позитивів” стане ще й „національною ідеєю”, яка, мовляв, об’єднає сущих в Україні „задля спільного процвітання”. А от цікаво, в який момент подібне „просвітлення” зійшло на шановного, і за якої асоціації? Теза ця більш ніж суперечлива. Адже об’єднати, зріднити, згуртувати, зробити єдиною родиною людський загал, та ще й такий розшарований як наш, український, здатна лише та ідея, в основу котрої покладено спільний інтерес, спільна, даруйте за прямоту, користь, бо, перш за все, власна потреба – рушійний апарат людської свідомості. А саме її, оцієї ж таки вигоди для нації, удень з каганцем не відшукаєш в жодному урядовому документі з приводу підготовки та проведення фіналу Євро-2012 в Україні… Червоною ниткою через ці документи очільники України пропустили, наголошую, одну турботу – особисте збагачення і повноцінний зиск власного клану.

Вважаю за доцільне акцентувати вашу увагу ще на одному аспекті підготовчої кампанії. Її законодавці, збагнувши, що для державного бюджету сума затрат у 36 „з гачком” мільярдів „долярів” не підйомна, вирішили „мінімізувати видатки держави” за рахунок насамперед місцевих бюджетів. Тобто перенесли значну частку підготовчих затрат на громади міст, що приймають Євро-2012. Як відомо, до таких міст належить і наш Дніпропетровськ. З одного боку така умова видається дуже вигідною для міської громади. А як же – з’явиться шанс нарешті привести, якщо не до європейського порядку, то хоча б наблизити до нього дороги, вулиці, міський транспорт, соціальну інфраструктуру. Поміркуймо, а чи не важливіше на сьогодні відремонтувати дороги від села до села та районної лікарні, відновити роботу закритих сільських шкіл, а не будувати магістральні шляхи для швидкої окупації України світових ФПГ???

Беззаперечно, заманливо обзавестися сучасними готелями, магазинами, ресторанами, паркінгами, спортивними спорудами… Але якби задарма, чи то б пак – за державний кошт, тобто гроші платників податку. За наші з Вами гроші. А то треба розкошелитися міському бюджету. А вони – можновладці-бізнесмени – ой як не люблять ризикувати, а надто, будь з ким ділитися грошиками, які можна покласти до надійної й теплої, власної, кишені …

А як же інвестиції, заперечите Ви? А інвестиції це не що інше як кредити, „люб`язно” надані Україні „нашими друзями”. До речі, Україні, яка до 2048 року буде повертати вже взяті кредити, категорично заборонено брати додаткові, про це одноголосно заявляють фахівці з банківської справи. (Остання інформація про зниження кредитних рейтингів України і Києва міжнародним агентством Standart & Poor”s, є засторогою не тільки для інвесторів, але й для українського суспільства ). Кредити братимуть ВОНИ під високі відсотки, а повертати будуть НАШІ діти та онуки все своє життя. Українці мусять знати! – Фінансово-промислові групи, хижаки, бурхливо плескаючи в долоні та, вдаючи захват, які ж ми розумні, насправді підживлюють наше марнославство, заганяють Україну до фінансової прірви, на заклання. Будьте певні, вони роблять це зі знанням справи, тому і вихваляють.

Можете СОТ? Легко. Можете Євро-1012? Без проблем. А ми і раді, аж шкіра терпне, аби про нас не подумали, що ми бідні та дурні, а ми тому і бідні, що дурні. Але повернімося до ЄВРО-2012.

Тож усі мери міст – „приймачів”, влаштували на скликаній Президентом нараді справжнісінький „плач Ярославни”. Щоправда, виглядав той плач, швидше замаскованим під слізницю, ультиматумом. Мовляв, або на період підготовки буде місту надано спеціальний статус, скасовано вилучення коштів до Держбюджету та ще й включено до доходів загального фонду місцевого бюджету 50 відсотків податку на прибуток, незалежно від форм власності (крім комунальної), або…не нарікайте… Адже окрім фіскальних надходжень, інших більш-менш потужних джерел для фінансування поточних заходів, за інформацією мерів, міська влада не має. Бачте зовсім, зовсім усі інші джерела фінансування вичерпані. А створити нові робочі місця, зберегти хоч одне виробництво, не кажу вже про налагодження нового, не спадало на думку? Розумію, в ті частини тіла, якими думає наша влада, навряд чи щось спаде.

Та подивімося на події з сусідньої дзвіниці. Якої користі чекати пересічним громадянам від закопаних у землю, закатаних в асфальт, замурованих у спортивні та інші споруди капіталовкладень? Скажемо відверто - майже ніякої. Ви заперечити: а хіба не залишаться місту нові готелі, спортивні арени, паркінги, ресторани, концертні зали? Так, залишаться, однак, зрештою, дістануться вони не громадськості, а „слугам народу” та обслуговуючим їх бізнесменам. Саме тут не обійтися без перспективи розвитку подій: наскільки відомо, вартість проживання за добу у трьох або чотирьохзіркових готелях коливається від 400 до 1000 гривень, аякже, після ЄВРО-2012 цими готелями будуть користуватись пересічні громадяни, 65% яких ледве зводить кінці з кінцями. Ці готелі миттєво швидко стануть „занедбаними”, неприбутковими, тому їх треба буде негайно рятувати, готелі безумовно, не громадян. Готелям негайно підшукають дієвого власника, який зовсім „випадково” причаївся неподалік, і якось так передчасно підготувався до приватизації, приблизно за п`ять рочків до події.

Запевняю Вас, за кожним, ще тільки запланованим до будівництва об’єктом, вже стоїть певна фірма, „личко”, компанія. І ледь відлунає останній свисток на новому стадіоні, як всі оті „новації” будуть миттєво приватизовані. Нічого в житті не відбувається даремно. Та навіть, якщо станеться чудо і щось зостанеться на загал, все одно пересічним громадянам користі від нього годі й чекати. Бо передбачено спорудити спортивну інфраструктуру, мережу об’єктів сервісного обслуговування, які не розраховані, а, отже, і не придатні для масового фізичного оздоровлення і навіть залучення до аматорського спорту дітей, юнацтва, не говорячи вже про пересічних людей середнього віку.

Спорт, на відміну від фізичної культури, - це в першу чергу величезний ринок збуту алкоголю та тютюну, а вже потім спортивний одяг. Великі футбольні стадіони - це інфраструктура, яка будуються для того, щоб люди більше ходили на футбол, більше споживали пива, чіпсів, цигарок, менше приділяли уваги собі та власним дітям, які в цей час виростають на смітниках. Немає часу з сином або з донькою піти позайматися фізичною культурою. Треба дивитись футбол, після двічі на тиждень коментарі Задіка Жюстера еtc. І так по колу.

Виходячи з вищенаведеного, все це розраховано на те, щоб українці деградували ще швидше, а згодом і зовсім зникли, самі себе ховаючи.

Пропоную Вашій увазі нескладний альтернативний варіант масового оздоровлення та фізичної культури:

Розрахунок
альтернативного варіанту масового оздоровлення.

Бюджет проведення ЄВРО-2012: 36 000 000 000 доларів США.

У розрахунку на кожну з 25 областей України:

36 000 000 000 : 25 = 1 440 000 000

Кожна область складається з 22-26 районів, отже, на кожен район припадає:

1 440 000 000 : 26 = 55 384 615

Приймаючи середню вартість спортивного майданчика за 10 000 доларів США, у кожному районі України можна організувати по 5538 спортивних майданчиків.

За 36 млрд. доларів США в Україні можна побудувати 3 636 000 майданчиків, тобто на кожному з них можуть оздоровлюватися по 13 українців.

Одним словом, наслідком отих колосальних витрат з бюджету міста стане подальше збагачення людей влади і бізнесу. Саме їм дістануться „вершки” Євро-2012. Ну а пересічним українцям - кому ярмо, а кому й домовина. Зараз, на превеликий жаль, дуже прибутковий бізнес ховати українців.

Про що все це свідчить? - запитаєте Ви. Це означає, що фактично на чолі нашої держави стоять не слуги народу, а вороги нації. І це не натяк на якусь політичну силу, а пряме обвинувачення тисяч різнокаліберних, різнокольорових державних керівників, які підштовхують націю до могили. Для них це гра. Це бізнес.

На жаль, Дніпропетровщина – не виняток із всеукраїнського контексту, а скоріше за все – ота крапля роси, в якій віддзеркалюється глибинна сутність Євро-2012 в Україні. Хто винен? - зрозуміло. Що робити? - відмовитись від ЄВРО-2012 поки не пізно, не може бути ніякої ганьби, тільки воздасться хвала людям, які піклуються про народ більше, ніж про розваги світових глобальних структур та власну дупу. Врешті-решт українцям треба прибрати „торгашів” та „приходьків” від влади, завдяки розуму та силі перемогти насамперед самих себе.

P.S. До речі, інфо для вболівальників, може, не всі знають, що квитки на матчі Євро-2012 коштуватимуть приблизно від 300 до 1000 Є і викупити їх треба буде, як мінімум, за півроку, так що дивитися чемпіонат ви будете, як і завжди, по телевізору, на дивані, так само, як би він проходив у іншій державі.

   
Відповідь від: 28 Червня 2008, 10:43:30Андрій Єрмолаєв: В українському суспільстві реально виникає запит на радикалізм

Приховано: Показати

15:49 24.06.2008

Міф про антагонізм між помаранчевими та синьо-білими зруйновано. Починається якісно нова ера.


--------------------------------------------------------------------------------
 
Святослав Хоробрий. Він повернеться.
 


Після трьох років стійких стереотипів, сформованих за підсумками подій 2004 року, ми маємо руйнацію помаранчевого міфу. Про це під час круглого столу «Політична криза і перспективи нових партійних проектів» заявив президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв.

«Руйнується те інформаційно-смислове поле, яке задавало орієнтацію для уяви і пересічного виборця, і експерта, і політика щодо системи координат у політичному процесі – «помаранчеві проти синіх», «демократична коаліція проти консерваторів», «президент-демократ та європейський вибір»… Весняна компанія, яка виглядає скоріш як політична війна усередині режиму, призвела до того, що все це смислове поле припинило функціонувати», - переконаний Єрмолаєв.

За його словами «фактично зруйнована політична легенда лідера – Віктора Ющенка як лідера демократичної коаліції і підданий сумнівам міф про героя, що був на межі смерті… Також піддана сумнівам його спроможність об’єднувати”.

А.Єрмолаєв про еліту: «Еліта сама по собі популістська, бо не знає як керувати, а вміє лише купувати і загравати».

Єрмолаєв вважає, що в українському суспільстві реально виникає запит на радикалізм.

Джерело: АМИ "Новости-Украина"

[newroman]

Сонм Святих землі Української невдовзі поповниться святими.

11 липня 2008 р. - п'ятниця - напередодні свята первоверховних апостолів Петра і Павла о 17.00 у Володимирському кафедральному соборі буде звершено урочисту Всенічну з чином канонізації святого благовірного князя Ярослава Мудрого, святого благовірного князя Констянтина Острозького, святителя Іова (Борецького), митрополита Київського та святого праведного Петра Калнишевського, останнього кошового Запорізької Січі. Богослужіння очолить Патріарх Філарет із собором єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Якраз завтра припадає свято Всіх Святих Землі Української 

[yurko]

Завтра святкуємо 350 ту річницю Конотопської битви.

Конотопська битва залишалася довгий час ледве не забороненою темою в російській та особливо радянській історіографії. Протягом століть інформація про неї замовчувалася, бо правда про події під Конотопом розвінчувала багато великодержавних міфів, особливо про «споконвічне прагнення українців до союзу з Росією». Останнім часом події Конотопської битви також ідеалізуються і в деяких українських колах. Незважаючи на великі сподівання та на героїзм козаків, особливо загону Григорія Гуляницького, Конотопська битва залишається змарнованим шансом і чи не найхарактернішим прикладом виграної битви та програної війни.
Решта тексту тут http://uk.wikipedia.org/wiki/Конотопська_битва
Росія вже плюється, мовляв чого тішитися, як люди загинули.
А для нас таки варто це святкувати, хоча б для того, щоб згадати, як ще 350 років тому український народ був розділений громадянською війною і як це використовували зовнішні вороги. Історію треба знати і робити правильні висновки!

[Хорс]

Для створенні атомної бомби Україні потрібно 3 мільярди доларів і рішучий президент

Приховано: Показати

20:21 1.07.2008

Цього року виповнюється 14 років з тих пір, коли, з благословення президента Леоніда Кравчука і Верховної Ради, в Україні була знищена остання ядерна боєголовка. Наша держава добровільно відмовилася від подібної зброї в обмін на гарантії безпеки, надані ядерними державами — США, Росією, Китаєм, Францією і Великобританією. Але кілька років тому в Україні почали говорити про ядерне відродження.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Частково це відбулося із-за зазіхань Росії на наш острів Тузла в Керченській протоці. З ідеєю відновлення ядерного потенціалу тоді виступив народний депутат України (нинішній міністр оборони) Юрій Єхануров.

Україна здатна створити ядерну бомбу за два-три роки, для цього буде потрібно 3–4 мільярди доларів і президент, що проігнорує міжнародні домовленості. Така думка експерта-ядерника Олександра Лунцева.

— Технічно для створення власної бомби країна має все необхідне, окрім центрифуги для збагачення урану і літієвої індустрії, — стверджує Лунцев.

А ось створення «брудної» бомби, що так лякає весь цивілізований світ (вибуховий пристрій, який розпилює радіоактивні речовини), обійдеться всього в мільйон доларів і займе 1,5–2 місяці.

Повний текст статті з газети ВВ http://www.vvnews.info/article.aspx?a=7462

Відповідь від: 01 Липня 2008, 22:16:08Мракобісся як хороші ліки проти українофобії

Приховано: Показати

18:46 1.07.2008

Лужков-Кац зазнає "інтелектуального удару".


--------------------------------------------------------------------------------
 
Якість - це ефективність.
 

Мер Москви Юрій Лужков-Кац закликав посилити підтримку українофобів в Україні і, зокрема, у Криму.

"Мені важко уявити, що буде, якщо ми втратимо Крим. Ми постараємося до цього не доводити", - заявив Кац на засіданні уряду Москви у вівторок, повідомляє "Інтерфакс".

"Я зазнаю інтелектуального удару, коли бачу, що діється на Україні по відношенню до РФ і до російської мови", - заявив мер Москви.

Кац чомусь стверджує, що угода про дружбу 1998 року використовується Україною для вирішення власних завдань.

"Угода про дружбу – це не обопільна користь, а спосіб вирішення Україною своїх проблем", - сказав він.

На засіданні голова українофобського осередку "російська громада Криму" С.Цеков зазначив, що "зміни, які відбулися в РФ за останні роки (перемога Діми Білана на Євробаченні, четверте місце на Чемпіонаті Європи з футболу) знову повернули РФ статус світової держави".

Легальний буржуазний українофоб Цеков підкреслив, що "русофобія як і раніше є суттю української політики".

"Чесна людина не може миритися з мракобіссям, яке діється сьогодні на Україні. Ми повністю підтримуємо висловлення Юрія Михайловича (Лужкова-Каца) про Крим і Севастополь", - заявив ліберал Цеков.

Він підкреслив, що т.зв. "уряд і мер Москви" (Кац, Батуріна і компанія) допомагали і об’єднували українофобів навіть тоді, коли цього не робив федеральний уряд.

[Хорс]

ООН не визнає український Голодомор геноцидом, щоб не сердити РФ

Приховано: Показати

14:08 1.07.2008

Кругова порука ліберального кагалу. Чого вони так лякаються ??


--------------------------------------------------------------------------------
 

 



Президент Світового конгресу українців Аскольд Лозинський заявляє, що в новій резолюції ООН щодо Голодомору 1932-33 років скоріше за все не буде згадки про геноцид українського народу.

Про це він сказав в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, пояснивши це неготовністю парламентів багатьох країн ухвалити відповідні резолюції.

За словами Лозинського, Велика Британія разом зі Сполученими Штатами, Німеччиною та Росією належить до країн, які наразі не готові визнати Голодомор актом геноциду проти українського народу.

А відтак, на думку Лозинського, нова резолюція ООН щодо Голодомору, яку мають ухвалити на Генеральній асамблеї ООН у вересні, скоріше за все, не міститиме згадки про геноцид.

"Більш правдоподібно, резолюція ООН не буде містити слова "геноцид" із огляду на те, що Британія та інші країни не готові під цим підписатися. Але буде згадка про вшанування пам’яті жертв Голодомору, буде вказаним, що це був Голодомор, що це був штучно нав’язаний злочин проти людства" - вважає Лозинський.

За словами президента Світового конгресу українців, саме політична кон’юнктура заважає багатьом державам назвати Голодомор геноцидом українського народу.

"Це політична кон’юнктура, яка пов’язана дуже часто з Росією. Тому для багатьох країн, які не приймають резолюцію, це зумовлене тим, що це розсердить Росію. Одначе фактично останні десять років відкрилося стільки документів і ці нові архівні матеріали сьогодні є більш доступні", - сказав Лозинський.

"Ми певні, що це не завершиться в цьому році до 22 листопада. Але на майбутнє з кожним роком світ прийде до свідомості, що це було намагання, знищити український народ", - додав він.

Як відомо, раніше голова політичного комітету ПАРЄ, депутат зі Швеції Йоран Ліндблад повідомив, що Парламентська Асамблея Ради Європи буде вивчати наслідки Голодомору на теренах усього Радянського Союзу, а не лише в Україні.

Від НО. Пойменна, етнічна, партійна ідентифікація організаторів, виконавців Голодомору та їхніх закордонних поплічників - передумова відновлення законності і порядку. Не слід забувати - США визнали СССР в 1933 році, в розпал геноциду української нації.

 
Відповідь від: 01 Липня 2008, 22:22:54Партія снайперів – символ світової революції!

Приховано: Показати

23:44 30.06.2008

Все геніальне – дуже просто. Треба не починати війну, а відсторонити від влади ініціаторів. Не знищувати недолугих правителів, а запровадити для них суворий громадський контроль, передбачивши чітку відповідальність за невдалий менеджмент.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Досвід показав, що просити чи молити про щось владу – справа безперспективна. За свої права потрібно боротися. А керівники повинні думати не про самозбагачення, а про якісне виконання покладених на них народом функцій. І невідворотну кару за будь-яке порушення.

Це основні принципи Маленької партії снайперів – випадкового жарту, що несподівано перетворився на потужний міжнародний рух. Опублікувавши веселі гасла «10 патронів, 1000 арештів – і в Україні буде порядок!», «На владу слід дивитися крізь оптичний приціл, а не телевізор!», ми включили неіснуючу МПС до маленького соціологічного опитування під час чергових виборів, отримавши 87% Інтернет-підтримки. Ідея пішла в народ. Далі від нас вже мало що залежало.

Якщо порушити базові цивілізаційні принципи, починається елементарне обкрадання і знищення народу, групою людей, які різними шляхами опинилися на капітанському містку держави, перетворивши його на кормушку.

Факти відомі. Після розпаду СРСР, у 1991 році, в Україні проживало 52 млн. громадян. Після яскравого правління відомої групи осіб, елегантної прихватизації колосального промислового потенціалу, розвалу системи соціальних гарантій, залишилося трохи більше 46 млн.людей! Тисячі сіл спустошені. Масово вимирають пенсіонери. Народжуються слабкі діти – катастрофічно знижено контроль за якістю продуктів, медичного забезпечення. На ринку виникло чимало дивних «ліків». Почалися незрозумілі вакцинації, більше схожі на бактеріологічні атаки. Рівень корупції серед чиновників досяг фантастичних розмірів. Групка «керівників» стрімко багатіє, мільйони нормальних громадян зубожіють, зневірюються, вимирають.

І така ситуація майже у всіх країнах СНД, Східної Європи.

Вже не треба питати що робити? Відповідь зрозуміла – вижити. Час поцікавитися, хто винен? З кого почати? Навести елементарний порядок в управлінні, шляхом підвищення персональної відповідальності тих, від кого залежить життя мільйонів – від влади.

Безкарність влади - це злочин, що провокує на нові дії проти людства. Тут немає терміну давності.

Нам закидають, що наша влада богообрана народом на чесних, прозорих, демократичних виборах. А тепер спробуйте, будучи нормальною людиною, з статистичним доходом, вийти на ЗМІ, згенерувати ідею, знайти соратників, довести свої погляди до максимальної кількості співгромадян, зареєструвати партію, налагодити роботу регіональних осередків, піти на вибори і перемогти.

Фантастика!

Для реєстрації нової партії потрібно мінімум 50 тисяч доларів. Хоча, на нас вийшли патріотично налаштовані політологи, згодні зробити це за 15 тисяч…

Потрібен офіс у зручному районі Києва, приміщення у регіонах. Технічний апарат, зарплата функціонерів. Транспорт, кошти для поїздок. Власні газети…

Так, Маленька партія снайперів готова легалізуватися, розробити потрібні документи, піти на вибори і гучно перемогти. Ми не збираємося щось обіцяти. Потрібно два Закони: «Про особливу відповідальність вищих органів державної влади» та «Особливу відповідальність суддів». Саме для цих елітних категорій повернути вищу кару – розстріл. Конфіскацію майна у них і найближчих родичів. Солідні терміни ув‘язнення. За корупцію, саботаж, непрофесіоналізм, роботу на іноземні спецслужби та інші дії, що завдають шкоду народу. Потрапили у владу, зрозуміли що не можете ефективно працювати – злазьте! Але, зразу! Розкаялись – у відставку. Продовжуєте красти – відповідайте! Реально відповідайте!

З суддями та іншими «правоохоронцями» - ще простіше. Три оскарження судом вищої інстанції – відставка. Була шкода майну, здоров‘ю, свободі, життю невинних громадян, вибачте, на лаву підсудних, відкритий розгляд. Покарання. Конфіскація (бо безсовісно берете хабарі, починаючи замовні справи), нари, а для особливо талановитих – розстріл. Можна перетворити страту на шоу – продавати квитки для особливо просунутих. Чиновників і суддів приводити на страту в обов‘язковому порядку. Щоб знали про блискучі кар‘єрні перспективи…

Підкреслюю – все в рамках скоректованого законодавства!

Зрозуміло, ніякого тероризму і безконтрольного відстрілу чиновників ми не хочемо. Хоча, іноді, дивлячись на ці зміїні харі, дуже хочеться… Але, треба стримуватися.

Саме про це постійно пишуть чисельні автори сайтів Маленька партія снайперів та Партии снайперов России. Почитайте! Між тим, ми готові поширити наші ідеї на США, Канаду, Європу, Азію, Африку… Можливо, виникнуть осередки МПС і там. Поки-що не вистачає ресурсу. Перекладачі потрібні… (Жарт. На жаль, дуже багато людей сприймають наш гумористичний рух аж занадто буквально. Просять пояснювати.)

До речі, стрімку популярність набирає теорія, чи легенда, про перше пришестя інопланетян з далекої планети Нубіру. І про їх давній дослід. Кілька тисячоліть тому, вони провели генетичний експеримент, схрестивши змію з людиною, отримавши витривалих біороботів без особливих моральних принципів і зверхнього ставлення до нормальних людей. І ці біороботи розсіяні між усіма націями планети. Саме вони, опираючись на зміїні інстинкти, вповзають до влади, гноблячи нормальних людей, очікуючи прибуття господарів, чи месії, у 2012 році. 23 грудня, здається…Друге пришестя. Страшний суд. Тобто, тотальне знищення і окупація землян. Є у них своя філософія, релігія, установки… Навіть, можливо, зв‘язок… Але, це легенда.

Факти говорять про інше. У владу майже не потрапляють нормальні люди! Лише якісь моральні покручі і їх слуги. І чим більша та влада, тим більшим покручам вона належить. Можна лише здогадуватися, у чиїх руках ПЛАНЕТАРНА влада… І чи руки то? У гадів рук немає… Адже, це вже давно не смішить. Скоріше тривожить. І щодня все сильніше. Говоримо про виживання людства… (Цей абзац можна сприймати як літературний ліричний відступ).

І невелика самоцитата: «Просимо розглядати цю статтю як офіційне звернення до всіх існуючих політичних сил, з вимогою розробити і прийняти Закон «Про особливу відповідальність вищих органів державної влади».

Це перший. Найпростіший крок.

Зрозуміло, цю пропозицію проігнорують або забалакають.

Крок другий. Маленька партія снайперів оголошує відкритий конкурс для всіх політичних партій. Чи є хтось, готовий відкинути всі умовності ліберастичної бидлоеліти, і взяти на озброєння наші тези про тотальну відповідальність вищої влади, розпочавши повноцінну боротьбу? Пишіть! Будемо зустрічатися, говорити… З себе і почнемо…

Крок третій. Самостійний.

Чи вистачить розуму, сили, фінансів, честі прихильникам Партії снайперів самоорганізуватися? Створити регіональні осередки. Об‘єднатися. Зареєструвати власну структуру. Пройти всі етапи боротьби і впевнено перемогти на виборах. Нам не потрібна проста участь. Ми повинні взяти не менше 60% голосів! Це для початку.

Крок четвертий. Якщо не вдасться. Оптичний приціл… 10 патронів… Легенда про самотнього снайпера… Лицарі срібної кулі… Реальне очищення влади від вурдалаків…

Остання, трагічна і кривава дія. Що можливо, стане початком чогось нового, іншого…

Дуже можливо, що іншого шляху нема. Є три прості і зрозумілі кроки. Різні варіанти фіналу. Суспільство потребує очищення. І воно відбудеться, не зважаючи на чиїсь примхи. Ми пропонуємо – в рамках закону…» http://snayper.do.am/publ/1-1-0-82

І друга реакція на діяльність МПС від аноніма, одночасно розміщену на сайтах Хай Вей і Народна правда. Під гучним заголовком:


«10 патронов решат все проблемы Украины. Таков главный постулат В. Тригуба и членов его "партии". Однако, в действительности, если пересчитать всех врагов Украины, то не хватит и 10 ящиков. Но это, так сказать, материальная сторона вопроса. Скучно в начале 21 века говорить об истинах, проверенных в 19-ом и 20-м веках, но приходится, особенно, если они так, шутовски-серьезно-опасны. Никто не может лишить народ права на сопротивление тирании и революцию, как крайней формы этого права. Однако история показала, что если насилие приобретает характер метода решения проблем, то оно начинает пожирать сам народ. И ничто, лучше истории Украины 20-го века, втянутой в водоворот русской (октябрьской) революции не продемонстрировало пагубность такого курса. Миллионы людей погибли, поверив в этот лозунг и кому сейчас можно предьявить аппеляции за ошибки истории? Остается только одна аппеляция, к новому поколению - не повторять ошибки. И если кто-то, в отчаянии от сегоденного бытия и кажущейся безвыходности положения решит, что пора повторить зксперимент, он должен обернуться назад и увидеть там лицо "счастливого" будущего. Сомневаюсь, что сам В.Тригуб до конца верит в свои лозунги. Но бросая их в общество, он должен понимать, что его может услышать какая то впечатлительная юная (и не только) душа, для которой они станут руководством к действию. К сожалению, наш путь будет напоминать путь становления демократии и рыночной экономики, пройденной Италией. Такая же слабость государства, по причине его молодости (150 лет), тоталитарное прошлое, такая же коррупция, от которой они не избавились до сих пор. И, как тут не вспомнить, скольким молодым, поверившей в такие же идеи, было не суждено повзрослеть. Но народ это испытание выдержал. И результат на лицо. А только так создаются настоящие европейские нации. Что же касается В.Тригуба - "вы бы лучше про реактор, про любимый лунный трактор...", что означает - продолжайте бороться за украинскую историю и культуру, у вас это хорошо получается».
http://h.ua/story/110603/


Різницю відчуваєте? Між громадянською ініціативою, створенням нових законів про відповідальність влади і звинуваченням нас у тероризмі, проти якого ми, хай і мляво, але боремося. Починається якась панічна реакція на жартівливий гумористичний віртуальний проект. Підкреслю – якщо влада не зробить висновків з власного нахабства і корупції, не обмежить апетити, почнеться або революція, або просто виникне кілька самотніх снайперів…

Про першу публікацію щодо МПС, ми вже повідомили. Відзначилася російська «Независимая газета», приплівши МПС до дрібних розборок між українською владою. Наступного дня отримали символічну відповіть. Створено сайт Партии снайперов России. http://sniper.ucoz.org . Снайперам байдуже, які негідники сидять у якій владі якої країни. Якщо життя народу погіршується, повинні бути винні. Географія нас не цікавить. Є принципи.

І невелика ремарка до російської публікації. Кілька тижнів тому, на нас вийшли дуже цікаві «іміджмейкери», з паспортами громадян однієї країни, і як виявилося, великими зірками на погонах. Пили пиво. Говорили про політику. Можемо отримати потужну підтримку. Лімонів десь у сорок. Все буде зроблено швидко і красиво. А передвиборчий список сформують з перевірених буржуазних націоналістів, які щільно контролюється загадковим відділом «Н»…

Потім публікація у НГ. Снайпери Росії. І Тригуб як дзеркало російської революції.

Знову реаліті-шоу. Як це все знайоме з легендарної операції «Козацькі регалії, коли ми з Американським козацтвом намагалися повернути реліквії з Музею Кубанського козацтва у Ховеллі (США)! Як хто не знає – нагадуємо. Учасники – Буш, Райс, Путін, Ющенко, ФСБ, ФБР, СВР, ЦРУ, ГРУ… Потім не менш легендарна шабля Мазепи. Архіви генерала Бабича. Спецхрани. Скарби Кубанської республіки. Стародубська республіка…

Між іншим, то була перша легенда нової Холодної війни, що вже детально вивчається.

Рівень української влади вже ні у кого не викликає ніяких ілюзій. Ніякого рівня нема! Нуль! Всі або тупі, або зашугані, або куплені.

І вся надія знову на Маленьку партію снайперів. (жарт, що перетворюється у світову революцію).

10 патронів, 1000 арештів – і у країні буде порядок!

Свободу не спинити!

Віктор Тригуб, координатор Партії снайперів, президент трьох самопроголошених республік

Відповідь від: 01 Липня 2008, 22:24:31Київ порятує лише революція?

Приховано: Показати

15:50 1.07.2008

За останні три тижні в столиці було травмовано до десятка киян, які протестували проти незаконних будівництв, пише у своїй авторській колонці активіст громадської ініціативи Збережи старий Київ, економіст Ігор Луценко.


--------------------------------------------------------------------------------
 

 

Щонайменше шість парканів навколо будмайданчиків частково або повністю повалено. Поліція (так, саме цей термін тут є доречним) затримала не менш ніж 17 активістів.

Після закінчення виборчої кампанії місто перетворилося на територію війни. Наступного після виборів ранку будівельні компанії пішли в атаку на киян. За підтримки важкої техніки та найнятих бандитів у скверах, зонах відпочинку і на дитячих майданчиках намагаються розпочати нові будівництва, порушуючи закони і чинячи насильства.

Часто-густо бандити і будівельники діють разом з поліцією. Саме так доречно називати структуру, яка має монопольне право на насилля, і торгує цим правом – тоді як міліція, тобто озброєні загони народу, лише тепер з'являються у Києві.

Поліція ж у кращому разі нейтральна, а в гіршому – є тією зброєю, яка дозволяє забудовникам розмовляти з громадянами з позиції сили. Так було і на нині перегородженій барикадами вулиці Березняківській, і на Лук’янівській.

Автору цих рядків невідомий жодний випадок, коли б співробітники МВС затримали хоча б когось із найнятих забудовниками злочинців, які б'ють протестувальників та погрожують їм, – попри те, що це все коїться на очах міліціянтів. Зате громадян затримують регулярно і всюди! Як тут не говорити про продажність? Звісно, ставлення до забудовників та їхніх опонентів різне у різних райвідділках Києва, проте невідомий бодай один випадок, коли б міліціонери особисто перешкоджали явно злочинним діям будівельників.

Та, зрозуміло, не тільки МВС являє собою корупційний фундамент незаконного будівництва в Києві. Вся дозвільна система землевідведення та контролю будівництва дружно перейшла на бік злочинних бізнесменів. Суди пишуть рішення під диктовку крадіїв суспільного простору: „за-бо-ро-нити пере-шкоджа-ти вста-но-влю-ва-ти пар-кан на дитя-чому май-дан-чику”.

Прокуратура… Землі в Києві було вкрадено на мільярди, зведено десятки будівель з грубими порушеннями законодавства – і жодної гучної справи проти чиновників, які дозволили злочини проти Міста.

Схоже, що верхи настільки захопилися гонитвою за сьогочасним прибутком, що вже не уявляють, який вигляд вони мають в очах низів. Кожен з представників „еліти” робить маленькі й непомітні (на його погляд) злочини, які, втім, зливаються у одну велику симфонію беззаконня.

Треба було б їм нагадати празький досвід часів середньовіччя, коли за один неправильно збудований будинок було страчено декілька міських чиновників. До речі, Київ теж не подарунок – неугодних міщанам війтів (а надто призначених ззовні), траплялося, вбивали (як Федора Ходику) або виганяли з міста (як його сина та Ждана Тадрину).

Якщо врахувати, що на вибори кияни не прийшли майже половиною складу, то ситуація нинішньої влади близька до середньовічної. Більшість киян не має жодного стосунку до призначення чинного мера і до правлячої коаліції у міськраді.

Чи, може, хтось скаже, що нинішня система партій з продажними списками – це не нав'язування кандидатур іззовні, всупереч демократичній процедурі? Стережіться, панове хабарники, бо хоч часи страт минули, але влада ваша так само хитка.

Перед людьми, які потерпають від насильства та ущемлення природних прав, не лишається іншого вибору, як згадати, що саме народ є джерелом влади. Громадяни вже починають створювати з нуля свої власні структури самоврядування, які будуть заміняти чи доповнювати ті державні інституції, котрими керують ззовні нав’язані люди і чия робота вже не задовольняє мінімальних вимог. Це стосується і місцевої влади, і силових структур.

Цікаво, що боротьба з дерибаном громадського простору зціляє людей від гіпнозу політичної „конкуренції” в еліті, коли розфарбовані в різні кольори паяци виконують одноманітні танці, імітуючи боротьбу між собою. На будівельних барикадах пліч-о-пліч стоять люди правих і лівих поглядів, кияни та „понаєхавшіє”, діти й старі. І це, як відзначують деякі оглядачі, є смертельною небезпекою для влади.

[Хорс]

Нова книга І. Каганця «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень»

Приховано: Показати

21:02 21.01.2006

Автор доводить, що Євангеліє було написане за часів Ісуса Хреста, а для захисту від майбутніх фальсифікацій було спеціально розділене на 4 взаємодоповнюючі частини. Фальсифікація Євангелія була зроблена сектою фарисеїв шляхом спотворення послідовності подій і здійснення вставок, кількість яких складає рівно 50% нинішнього канонічного тексту.



Книга "Пшениця без куколю" (560 с.)
 

Цей злочин було вчинено до руйнування Єрусалима, найімовірніше — до 50 р. н. е. Брудна робота була розділена між чотирма виконавцями (троє з Єрусалима, один з Александрії Єгипетської), кожен з яких фальсифікував одне з чотирьох євангелій, не знаючи про трьох інших виконавців. Після закінчення роботи згадані виконавці, ймовірно, були знищені, після чого за роботу взявся головний фальсифікатор-фарисей.

Сучасні досягнення бібліознавства та новітні комп’ютерні технології уможливили точну ідентифікацію ворожих вставок, відновлення автентичного тексту Євангелія і точне складання чотирьох його частин в цілісне «Євангеліє Ісуса Хреста, Сина Божого». Ключем до такого синтезу стала Туринська плащаниця, розшифровка якої була здійснена протягом останнього десятиліття завдяки космічним технологіям розпізнавання образів, мікрофотозйомці в рентгенівському та поляризованому променях, тонкому біохімічному та радіовуглецевому аналізу.

Про все це розповідається в захоплюючій книзі директора Інституту метафізичних досліджень Перехід-IV. Безпрецедентне за своєю сміливістю і науковою сумлінністю дослідження здійснене на основі ретельного логіко-лінгвістичного аналізу канонічних текстів Євангелія та сучасного розуміння психоінформаційних процесів — згідно із заповіддю Ісуса Хреста про відділення «пшениці» Божого слова від «куколю» ворожих фальсифікацій.

Автором книги відтворено первинний текст Чотириєвангелія в його справжній хронологічній послідовності. Кожна євангельська подія оснащена ретельним науковим коментарем з посиланнями на авторитетні православні та католицькі дослідницькі джерела. Ключові місця україномовного перекладу звірені з давньогрецькими (гелленськими) текстами.

Занурюючись у минуле, ви несподівано усвідомите, що Добра Новина — це послання сучасному кризовому людству, кожному з нас.

Книга орієнтована на дослідників Святого Письма і Традиції, теологів, священиків, футурологів, а також усіх зацікавлених у пізнанні автентичного змісту Хрестового послання сучасному людству.

Повний текст книги «ПШЕНИЦЯ БЕЗ КУКОЛЮ. Хрестове Євангеліє без вставок і спотворень» можна завантажити ТУТ http://observer.sd.org.ua/filedata/book-PBK.zip , або зі сторінки http://orianity.mykola.com/kahanets7.html .

Ви можете замовити книгу післяплатою через систему "Книга-поштою" видавництва "Мандрівець":

а/с 534 "Книга-поштою" м. Тернопіль, 46008

тел. для замовлень 8 (0352) 51-16-07

тел. для довідок 8 (096) 133 75 88

Електронна пошта: mandr[at]utel.net.ua

Також можна замовити книги:

Олексій Мандзяк. "БОЙОВІ ТРАДИЦІЇ АРІЇВ" http://observer.sd.org.ua/news.php?id=11927

Олексій Мандзяк. "ВОЇНСЬКО-ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ АРІЇВ. Народні ігри в практиці українських бойових мистецтв".

Миро Продум. "НАЦІЯ ЗОЛОТИХ КОМІРЦІВ". http://observer.sd.org.ua/news.php?id=10145

Згадані книги продаються в Києві:

на книжковому ринку "Петрівка",
ряд 46, місце 7, "Книгоноша",
ряд 51, місце 5-6, "Українська книжка та музика"

а також у книгарнях
"Наукова думка" (вул. Грушевського, 4, тел. 278-06-96)
"Сяйво" (вул. Велика Васильківська, 6, тел. 235-43-66)

"Пшениця без куколю" в Iвано-Франкiвську http://observer.sd.org.ua/news.php?id=14577

[newroman]

Знову атаки на Святе Письмо. Ну скільки можна ? Брєд пише той Каганець.
Впевнений, що скоро пролунає критика на цю книгу, яка є просто єретичним мудруванням однієї людини.
Він що не знає, що, наприклад Євангеліє від Іоана було написана аж в кінці першого століття, коли апостол Іоан був у глибокій старості. Апостоли перебували у тісному звязку між собою, як могли фарисеї внести ці вставки. Крім того якби щось таке виявилося то на першому апостольському соборі, де було відмінено обрізання це було б мабуть виявлено.
Короче єрунда якась. Знову людей дурять.

[yurko]

Насправді воно може і не аж так зле, бо хоч привертають увагу до регігії
Той хто вірив - того читати не буде, а якщо буде то і так нічого не зміниться, а той хто не вірив - хоча б зацікавиться.

[Хорс]

Не можна судити про книгу не читавши її

[newroman]

ПРОГРАМА УРОЧИСТИХ ЗАХОДІВ

Приховано: Показати

З 11 по 19 липня 2008 року у Києві відбудуться урочистості з нагоди 900-ліття Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря та 1020-ліття хрещення Київської Руси-України.
 
Програма урочистих заходів  Київська єпархія

З 11 по 19 липня 2008 року у Києві відбудуться урочистості з нагоди 900-ліття Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря та 1020-ліття хрещення Київської Руси-України.
- 11 липня 2008 р. – п’ятниця – напередодні свята первоверховних апостолів Петра і Павла о 17.00 у Володимирському кафедральному соборі буде звершено урочисту Всенічну з чином канонізації святого благовірного князя Ярослава Мудрого, святого благовірного князя Костянтина Острозького, святителя Іова (Борецького), митрополита Київського та святого праведного Петра Калнишевського, останнього кошового Запорізької Січі. Богослужіння очолить Святійший Патріарх Філарет із собором єпископів Української Православної Церкви Київського Патріархату.
 


  - 12 липня 2008 р. – субота – о 9.00 у Володимирському кафедральному соборі в   день пам’яті первоверховних апостолів Петра і Павла буде звершено святкову Божественну Літургію.

 

Після її закінчення відбудеться хресний хід з мощами святої великомучениці Варвари та іконами новопрославлених святих до Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря (маршрут хресного ходу – Володимирський собор – бульвар Тараса Шевченка – Володимирська вулиця – Михайлівський Золотоверхий монастир). Цього ж таки дня у   Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі буде звершено урочисту всенічну. Богослужіння розпочнеться 0 17.00. Перед мощами святої великомучениці Варвари цілу ніч будуть звершуватися молебні з акафістом.
 


  - 13 липня 2008 р. – неділя – о 10.00 у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі буде звершено урочисту Божественну Літургію з нагоди Великого Ювілею його 900-ліття. Потім на території монастиря відбудеться урочисте прийняття.

 


  - 19 липня 2008р. – субота – 0 10.00 на Михайлівській Площі буде звершено урочисту Божественну Літургію з нагоди 1020-ліття хрещення Київської Руси-України. Після закінчення Літургії хресний хід до пам’ятника святого рівноапостольного князя Володимира.

 


  Усі учасники урочистих заходів отримають цього дня в дарунок  «Православний молитовник» та ювілейну медал
 

Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.

 

[newroman]

Завтра святкуємо 350 ту річницю Конотопської битви

Доречі, на святкуванні 400-ліття Манявського монастиря, 7 липня,  де був пристутній Патріарх Філарет та половина обласної держадмін. разом з головою обл.держ.адм., Патріарх згадував цю велику подію і перемогу українського козацтва.
Адже гетьман Виговський, за гетьманування котрого відбувалася Конотопська битва похований в усипальниці під головним храмом Манявського монастиря, де і було звершено освячення усипальниці. Зокрема владика казав, що український народ вшановує і згадує свої важкі поразки, як то битву під Берестечком, де зараз Козацькі могили біля яких розташований монастир, трагедію Батурина і т.д., а перемоги свої чомусь мало вшановує, як то Конотопську Битву. Сказав також декілька слів про саму битву.
І проінформував, що президент Ющенко готує наказ про вшанування на державному рівні Конотопської битви. Так, що на другий рік будемо мати свято нашої перемоги над москаликами.
 Ото будуть трубити і скреготати зубами. 

[newroman]

Синод Англіканської Церкви дозволив поставляти жінок в сан єпископа

Синод Англіканської Церкви в понеділок, 7 липня 2008 року, офіційно дозволив підносити жінок в сан єпископа. Раніше більше 1300 священнослужітелей-англікан, що дотримуються консервативних поглядів, заявили, що покинуть церкву, якщо Синод прийме таке рішення.

Питання про піднесення жінок в сан єпископа обговорювалося на так званому Генеральному Синоді, що складається з трьох палат - єпископів, духовенства і мирян. За право жінок бути єпископами проголосували 111 з 179 мирян, 124 з 168 священнослужителів і 28 з 40 єпископів.

Крім того, Синод відкинув ряд пропозицій, які повинні були б згладити протиріччя між ліберально і консервативно налаштованими англіканами. Зокрема, всі три палати Синоду проголосували проти ідеї створення особливих парафій, які могли б очолювати лише єпископи-чоловіки. Синод також відкинув пропозицію, згідно з якою церковні округи з переважанням консервативно налаштованих парафіян могли б зажадати змінити призначену жінку-єпископа на представника чоловічої статі.

 

Відповідь від: 09 Липня 2008, 00:31:44НОВИЙ АНГЛІКАНСЬКИЙ КАТЕХИЗИС:
"ГОМОСЕКСУАЛЬНІСТЬ ДАРУЄТЬСЯ ЛЮДЯМ ЗВЕРХУ"
У новому катехизисі Англіканської Церкви, написаному за дорученням архієпископа Йоркського, повністю переглядаються церковні погляди на гомосексуальність, що визнається як “дарованою зверху”.
Другий за рангом прелат Церкви Англії Девид Хоуп цілком схвалив новий катехизис. У передмові він описав його як “вищий рівень християнського способу життя”. Катехизис написаний Едвардом Норманом, каноніком і скарбником кафедрального собору Йорка.
“Гомосексуальність, - говориться в катехизисі, - це не той стан, за яким потрібно шкодувати, вона дається людям зверху і, безумовно, має свої позитивні якості”. І далі: “Християни-гомосексуали повинні і можуть знайти у своїх сексуальних перевагах елементи моральної краси, це допоможе їм ще ближче підійти до розуміння вчення Христа”.
Хоуп високо оцінив катехизис Нормана, тому що в ньому “розглядаються найважливіші проблеми сьогодення” у контексті “сталої доктрини віри”.
У відношенні до протиріч, що стосуються вчення Церкви і того, що відбувається в реальному житті, канонік Норман відмітив: “Церква продовжує вважати гомосексуальність деяким внутрішнім розладом, у той час як значне число християн є гомосексуалістами”. Річард Керкер, генеральний секретар Християнського руху геїв і лесбіянок, привітав текст катехизису, назвавши його “свіжим віянням, якого давно чекали від Церкви”.
"EHA" / Стояння за Істину

Що твориться, куди світ котиться. 

[newroman]

560-ліття самопроголошення автокефалії Московської Церкви (оновлено)  Москва і Київ

Приховано: Показати

15 липня 2008 року о 13.00 Українське православне братство св. ап. Андрія Первозванного розпочало пікетування Посольства Російської Федерації з нагоди 560-ліття самопроголошення автокефалії Московської Церкви.
 

 
Голова браства Олександр Гудима передав вітальний лист на адресу Патріарха Московського Алексія ІІ:
 
Високоповажний Владико!

Від імені Українського Православного Братства Святого Апостола Андрія Первозваного та Православної спільноти України щиросердно вітаємо Вас і Вашу паству з визначним ювілеєм Вашої церкви - 560-літтям самопроголошення її Автокефалії.

Бажаємо, очолюваній Вами церкві, процвітання і благополуччя.

Історія розпорядилась так, що світло віри Христової прийшло на нашу сущу українську землю. Завдяки ж сподвижникам нашої землі Православ'я було принесено і на землю Московську.

Цього року наш український народ відзначає 900 - ліття з часу заснування княжого Михайлівського Золотоверхого монастиря із страждальною долею та 1020-ліття Хрещення Руси-У країни.  1000-літній ювілей не з нашої вини відзначався у Москві, до якого вона не мала ніякого відношення.

Зате Ваш 560-літній ювілей ми на рівні громадськості відзначаємо, а Ви, чомусь, про нього забули.

З повагою,
за Управу Братства
Олександр Гудима, ГоловаЛист було вручено представнику Посольства РФ, який після отримання листа сказав: "Ми поважаємо Вашу думку і нам цікаво її знати".
 
Як повідомлялося раніше, 9 липня 2008 р. в Будинку літераторів (Національна спілка письменників України, вул. Банкова, 2) відбувся круглий стіл на тему «560 років автокефалії Російської Православної Церкви, або Чому Московська патріархія забуває про свої ювілеї». В роботі круглого столу взяли участь голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський, доктор історичних наук, професор Арсен Зінченко, голова Українського православного братства св. ап. Андрія Первозванного Олександр Гудима, правозахисник Олесь Сергієнко та інші.
 
Учасники круглого столу отримали матеріали «Журналу Московської патріархії» за 1948 рік, які стосуються події, що мала місце того року з 8 по 19 липня у м. Москві, про що писала навіть комуністична газета «Правда». Тоді, за підтримки керівництва Радянського Союзу відбулися ювілейні урочистості з нагоди 500-річчя автокефалії РПЦ. Саме цей «історичний курйоз» став предметом обговорення учасниками круглого столу. Адже гучно і на весь православний світ відзначивши 500-річчя своєї автокефалії, в Москві не згадували ні про 550-ліття цієї події, ні про 560-літття, яке припадає на цей, 2008 рік.
 
Учасники круглого столу прийшли до згоди у тому, що така забудькуватість керівників РПЦ щодо ювілейних дат автокефалії власної Церкви пояснюється лише одним: в рік, коли в Україні святкується 1020-ліття Хрещення Київської Руси, Москві зовсім недоречно нагадувати про те, що Російська Церква, як автокефальна, існує тільки 560 років, до того ж 150 з яких – як невизнана.
 
Організаторами круглого столу виступили Національна спілка письменників України, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка і Українське православне братство св. ап. Андрія Первозванного.

 
 
 Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.

Можу похвалитися що і я був там також, тільки не біля посольства а біля входу в Лавру де був організований молебень за 560 літття мос. автокеф. Випадково натрапив.