Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[yurko]

Молодець. Модно!

[B.N.M.]

перечитала я цю тему і вирішила написати,
слово "Дружба" у мене асоціюється зразу з моєю найкращою подружкою,яка є найкращою для мене уже багато чи мало - 7 років,і зараз не уявляю як це - без неї.!!!!!..................
на рахунок дружби між хлопцем і дівчиною,то у мене є хороший друг протилежної статі,багато спільних знайомих часто кажуть нам-ви зустрічаєтеся чи як?,а я вже звикла відповідати-ми хороші друзі,принаємі він є таким для мене,ну не знаю як там з його сторони,але  знаю,що він вірить у дружбу між хлопцем і дівчиною,думаю мене теж відносить до цієї категорії,і мене і його це цілком влаштовує,
а на рахунок любові,складна це штука,забрала у мене останні 5 років життя і пару днів тому завдала величезного шоку,коли почула слова-у наш час любові не має!а взагалі любов наділяє людину якимись більшими можливостями,деколи дуже позитивними,деколи не дуже,тут можу сказати тільки-бажаю взаємної любові!!!!!!!!!!!!!любіть і будьте любимими,дружіть і лишайтеся Людьми!=)

[yurko]

Гарно написано, здається ніби авторові за 30 

[advokat]

давай наперегонки до горки? - предложил он ей, предвкушая победу.
- Неа. - отказалась она - Воспитательница сказала не бегать. Попадет потом.
- Струсила? Сдаешься? - подначил он ее и засмеялся обидно.
- Вот еще. - фыркнула она и рванула с места к горке. Потом они сидели в группе, наказанные, под присмотром нянечки, смотрели в окно как гуляют ругие и дулись друг на друга и на воспитательницу.


- Говорила тебе - попадет, - бурчала она.
- Я бы тебя перегнал обязательно - дулся он
- - Ты нечестно побежала. Я не приготовился...
- - А спорим, я быстрей тебя читаю? - предложил он ей.
- - Хахаха. - приняла она пари - Вот будут проверять технику чтения и посмотрим. Если я быстрее - будешь мой портфель до дому и до школы таскать всю неделю.
- А если я - отдаешь мне свои яблоки всю неделю! - согласился он. Потом он пыхтел по дороге с двумя ранцами и бурчал:
- - Ну и что! Зато ты не запоминаешь, что читаешь и пишешь медленнее. Спорим?...
- А давай поиграем. - предложил он
- - Как будто бы я рыцарь, а ты как будто бы дама сердца.
- Дурак. - почему-то обиделась она.
- Слабо? - засмеялся он
- - Слабо смущаться при виде меня? И дураком не обзываться тоже слабо.
- - И ничего не слабо. - повелась она - Тогда вот чего. Ты меня тоже дурой не обзываешь и защищаешь.
- Само собой - кивнул он - А ты мне алгебру решаешь. Не рыцарское это дело.
- А ты мне сочинения пишешь. - Хихикнула она
- Врать и сочинять - как раз рыцарское дело. А потом он оправдывался в телефон:
- А не надо было себя как дура вести. Тогда никто бы дурой и не назвал. Я, кстати, и извинился сразу...


- Ты сможешь сыграть влюбленного в меня человека? - спросила она
- С трудом. - ехидно ответил он - Я тебя слишком хорошо знаю. А что случилось?
- На вечеринку пригласили. А одной идти не хочется. Будут предлагать всякое
- Нуу.. Я даже не знаю, протянул он.
- Слабо? - подначила она.
- И ничего не слабо, - принял он предложение - С тебя пачка сигар, кстати.
- За что? - не поняла она.
- Эскорт нынче дорог, - развел руками он. А по дороге домой он бурчал: - Сыграй влюбленного, сыграй влюбленного. А сама по роже лупит ни за что... Влюбленные между прочим целоваться лезут обычно

- Что это? - спросила она.
- Кольцо. Не очевидно разве? - промямлил он.
- Нибелунгов? Власти? Какая-то новая игра затевается?
- -Угу. Давай в мужа и жену поиграем, - выпалил он
- - Надо подумать, - кивнула она.
- Слабо? - подначил он.
- И ничего не слабо, - протянула она - А мы не заигрываемся?
- Да разведемся если что. Делов-то. - хмыкнул он. А потом он оправдывался:
- А откуда мне знать, как предложения делаются? Я ж в первый раз предлагаю. Ну хочешь еще раз попробую? Мне не слабо.

- Сыграем в родителей? - предложила она.
- Давай. В моих или в твоих? - согласился он
- - Дурак. В родителей собственного ребенка. Слабо?
- Ого, как, - задумался он - Не слабо, конечно, но трудно, небось.
- - Сдаешься? - огорчилась она
- Не, не. Когда это я тебе сдавался? Играю, конечно, - решился он.

- - Усложняем игру. Ты теперь играешь в бабушку. - Правда? - не поверила она. - 3900. - кивнул он - Пацан. Слабо тебе в бабушку сыграть?
- - А ты в данном случае во что играешь?
- В мужа бабушки, - засмеялся он
- - Глупо мне в бабушку играть. - В де-душ-ку. Как бы ты тут не молодился, - засмеялась она
- - Или слабо?
- Куда я денусь-то...

- Она сидела у его кровати и плакала: - Сдаешься? Ты сдаешься что ли? Выходишь из игры? Слабо еще поиграть?
- - Угу. Похоже, что так, - ответил он - Неплохо поиграли, да?
- Ты проиграл, раз сдаешься. Понял? Проиграл.
- Спорное утверждение, - улыбнулся он и умер".

Спочатку як читала, дуже нагадало мені  роман "Не верю. Не надеюсь. ЛЮБЛЮ...."

А давай наперегонки до горки? - предложил он ей, предвкушая победу.
- Неа. - отказалась она - Воспитательница сказала не бегать. Попадет потом.
- Струсила? Сдаешься? - подначил он ее и засмеялся обидно.
- Вот еще. - фыркнула она и рванула с места к горке. Потом они сидели в группе, наказанные, под присмотром нянечки, смотрели в окно как гуляют ругие и дулись друг на друга и на воспитательницу.


- Говорила тебе - попадет, - бурчала она.
- Я бы тебя перегнал обязательно - дулся он
- - Ты нечестно побежала. Я не приготовился...
- - А спорим, я быстрей тебя читаю? - предложил он ей.
- - Хахаха. - приняла она пари - Вот будут проверять технику чтения и посмотрим. Если я быстрее - будешь мой портфель до дому и до школы таскать всю неделю.
- А если я - отдаешь мне свои яблоки всю неделю! - согласился он. Потом он пыхтел по дороге с двумя ранцами и бурчал:
- - Ну и что! Зато ты не запоминаешь, что читаешь и пишешь медленнее. Спорим?...
- А давай поиграем. - предложил он
- - Как будто бы я рыцарь, а ты как будто бы дама сердца.
- Дурак. - почему-то обиделась она.
- Слабо? - засмеялся он
- - Слабо смущаться при виде меня? И дураком не обзываться тоже слабо.
- - И ничего не слабо. - повелась она - Тогда вот чего. Ты меня тоже дурой не обзываешь и защищаешь.
- Само собой - кивнул он - А ты мне алгебру решаешь. Не рыцарское это дело.
- А ты мне сочинения пишешь. - Хихикнула она
- Врать и сочинять - как раз рыцарское дело. А потом он оправдывался в телефон:
- А не надо было себя как дура вести. Тогда никто бы дурой и не назвал. Я, кстати, и извинился сразу...


- Ты сможешь сыграть влюбленного в меня человека? - спросила она
- С трудом. - ехидно ответил он - Я тебя слишком хорошо знаю. А что случилось?
- На вечеринку пригласили. А одной идти не хочется. Будут предлагать всякое
- Нуу.. Я даже не знаю, протянул он.
- Слабо? - подначила она.
- И ничего не слабо, - принял он предложение - С тебя пачка сигар, кстати.
- За что? - не поняла она.
- Эскорт нынче дорог, - развел руками он. А по дороге домой он бурчал: - Сыграй влюбленного, сыграй влюбленного. А сама по роже лупит ни за что... Влюбленные между прочим целоваться лезут обычно

- Что это? - спросила она.
- Кольцо. Не очевидно разве? - промямлил он.
- Нибелунгов? Власти? Какая-то новая игра затевается?
- -Угу. Давай в мужа и жену поиграем, - выпалил он
- - Надо подумать, - кивнула она.
- Слабо? - подначил он.
- И ничего не слабо, - протянула она - А мы не заигрываемся?
- Да разведемся если что. Делов-то. - хмыкнул он. А потом он оправдывался:
- А откуда мне знать, как предложения делаются? Я ж в первый раз предлагаю. Ну хочешь еще раз попробую? Мне не слабо.

- Сыграем в родителей? - предложила она.
- Давай. В моих или в твоих? - согласился он
- - Дурак. В родителей собственного ребенка. Слабо?
- Ого, как, - задумался он - Не слабо, конечно, но трудно, небось.
- - Сдаешься? - огорчилась она
- Не, не. Когда это я тебе сдавался? Играю, конечно, - решился он.

- - Усложняем игру. Ты теперь играешь в бабушку. - Правда? - не поверила она. - 3900. - кивнул он - Пацан. Слабо тебе в бабушку сыграть?
- - А ты в данном случае во что играешь?
- В мужа бабушки, - засмеялся он
- - Глупо мне в бабушку играть. - В де-душ-ку. Как бы ты тут не молодился, - засмеялась она
- - Или слабо?
- Куда я денусь-то...

- Она сидела у его кровати и плакала: - Сдаешься? Ты сдаешься что ли? Выходишь из игры? Слабо еще поиграть?
- - Угу. Похоже, что так, - ответил он - Неплохо поиграли, да?
- Ты проиграл, раз сдаешься. Понял? Проиграл.
- Спорное утверждение, - улыбнулся он и умер".

Спочатку (до половини)дуже нагадало мені роман Сесилії Ахерн "Не верю. Не надеюсь. ЛЮБЛЮ..." (авторка "P.S. Я тебя люблю") Дуже сентиментально 
Відповідь від: 12 Листопада 2009, 16:09:47Ой, щось я так багато написала ))))))))))))))))))

[Рибка]

тобі сьогодні можна

[B.N.M.]

Гарно написано, здається ніби авторові за 30 

якщо це стосувалося мене,то мені до 30 ще 11 років))
але все ж приємно

[Лалія]

 Колись давним - давно на Землі був острів, на якому жили всі духовні цінності. Але одного разу вони помітили, як острів йде під воду... Всі цінності сіли на свої кораблі і відплили. На острові залишилася лише Любов. Вона чекала до останнього, але коли чекати вже стало нічого, вона теж захотіла відплисти з острова. Тоді вона покликала Багатство і попросилася до нього на корабель, але Багатство відповіло:- На моєму кораблі багато дорогоцінностей і золота, для тебе тут немає місця. Коли поруч пропливав корабель Скорботи, вона попросилась до неї. Але та їй відповіла : - Вибач, Любов, я настільки сумна, що мені потрібно завжди залишатися наодинці... Тоді Любов побачила корабель Гордості и попросила про допомогу її, але та сказала, що Любовь порушує гармонію на її кораблі. Поряд пропливала Радість, але та була настільки зайнята веселощами, що навіть не почула її голосу. Тоді Любов зовсім розчарувалася. Але раптом вона почула голос десь позаду: - Ідем, Любове, я візьму тебе з собою! Любов обернулася і побачила старця. Він довіз її до суші, і коли старець відплив, Любов спохватилася - адже вона забула спитати його ім"я. Тоді вона пішла до Пізнання. - Скажи, Пізнання, хто врятував мене? Хто був цей старець? Пізнання подивилося на Любов:- Це був Час- Час? -перепитала Любов.- Але чому він врятував мене? Пізнання ще раз поглянуло на Любов, потім вдалину, куди відплив старець : - Тому що лише Час знає, наскільки важлива в житті ЛЮБОВ....)

[KATRIN]

  +1

[Ne-TA]

Кажуть, що одного разу зібралися в одному куточку землі разом всі людські почуття і якості…
Коли НУДЬГА позіхнула вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: "А давайте грати в хованки!?...
ІНТРИГА підвела брову:
- Хованки? Що це за гра??...
БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, ВОНО, жмуриться, закриває очі і лічить до мільйона, тоді як інші ховаються. Той, хто буде знайдений останнім, стане жмуритися наступного разу і так далі…
ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так стрибала, що переконала СУМНІВ, ось тільки АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилася брати участь в грі.
ПРАВДА вважала за краще не ховатися, тому що врешті-решт її завжди знаходять.
ГОРДІСТЬ сказала, що це абсолютно безглузда гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало).
А БОЯЗСТВУ дуже не хотілося ризикувати...
- Раз, два, три...- почало рахунок БОЖЕВІЛЛЯ…
Першою сховалася ЛІНЬ, вона сховалася за найближчим каменем на дорозі, ВІРА піднялася у небеса, а ЗАЗДРІСТЬ сховалася в тіні ТРІУМФУ, який власними силами вмудрився підійнятися на верхівку найвищого дерева.
БЛАГОРОДСТВО дуже довго не могло сховатися, оскільки кожне місце, яке воно знаходило, здавалося ідеальним для його друзів…
Кришталево чисте озеро - для КРАСИ.
Розщелина дерева - так,… це для СТРАХУ.
Крило метелика - для ЧУТТЄВОЇ НАСОЛОДИ.
Подув вітерця - адже це для СВОБОДИ! І воно замаскувалося в промінці сонця.
ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов тільки для себе тепле і затишне містечко…
БРЕХНЯ сховалася на глибині океану (насправді вона сховалася у веселці)…
ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ зачаїлися в жерлі вулкана…
ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ… навіть не пам'ятаю, де вона сховалася, так це і не важливо…
Коли БОЖЕВІЛЛЯ долічило до 999999, ЛЮБОВ все ще шукала де б їй сховатися, але все вже було зайняте. Але раптом вона побачила чудовий трояндовий кущ і вирішила сховатися серед його кольорів.
- Мільйон, - злічило БОЖЕВІЛЛЯ і почало шукати…
Першою воно, звичайно ж, знайшло ЛІНЬ. Потім почуло, як ВІРА сперечається з БОГОМ, а про ПРИСТРАСТЬ і БАЖАННЯ воно дізналося по тому, як тремтить вулкан…
Потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ, то здогадалася, де ховається ТРІУМФ…
ЕГОЇЗМ і шукати було не потрібно, тому що місцем, де він ховався, став вулик бджіл, які вирішили вигнати непрошеного гостя…
У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка і побачило КРАСУ.
СУМНІВ сидів за огорожею, вирішуючи, з якого ж боку йому сховатися…
Отже всі були знайдені: ТАЛАНТ - в свіжій і соковитій траві, ПЕЧАЛЬ – в темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалася на дні океану). Ось тільки ЛЮБОВ знайти не могли...
БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, в кожному струмочку, на вершині кожної гори і, нарешті, віно вирішило подивитися в трояндових кущах, і коли розсовувало вітки, почуло крик...
Гострі шпильки троянд поранили ЛЮБОВІ очі…

БОЖЕВІЛЛЯ не знало що і робити, почало вибачатися, плакало, благало, просило вибачення і як спокуту своєї провини пообіцяло ЛЮБОВІ стати її поводирем…

І ось з тих пір, коли вперше на землі почали грати у хованки, ЛЮБОВ сліпа і БОЖЕВІЛЛЯ водить її за руку...

[Рибка]

Усі "за" й "проти" переводу дружніх стосунків у інтимну сферу

Кажуть, дружба між чоловіком і жінкою рано чи пізно закінчується сексом. Це, звичайно, трапляється не завжди, але дуже часто. Питання: чи варто переводити гарні дружні стосунки в інтимну сферу?



Переваги

1. Секс без обмежень. Найочевидніша перевага - це простота у стосунках. Тобто, у вас є сексуальний партнер, вам не треба шукати його на стороні, більше того, ваші сексуальні стосунки будуються на відсутності тисків і обмежень, ну і, звичайно, емоційної сторони питання. Але це можливо лише у тому випадку, якщо обидві сторони добре розуміють, що такі сексуальні взаємини їх ні до чого не зобов'язують. Обидва партнери чесні одне з одним у відношенні того, що обоє вони займаються сексом і тільки, тому ні у кого не виникає думки, що інший його використовує, адже, фактично, такі сексуальні стосунки побудовані на взаємному використанні одне одного.

Порада. Якщо ви хочете, щоб сексуальні стосунки не зруйнували дружби, ви повинні бути чесні одне з одним. Якщо у когось із вас (в основному це стосується жінок), виникне хоч найменша надія на щось більше, вважайте це початком кінця ваших взаємин. У дев’яти випадках з 10 такі дружньо-сексуальні стосунки не переходять у серйозну стадію, тому, жінки, не намагайтеся зробити зі своїх чоловіків-друзів серйозних партнерів по життю і не вступайте з ним у сексуальні взаємини із далекоглядним розрахунком, якщо обоє ви тільки й хочете, що сексуальних задоволень.

2. Зручність і комфорт. Ситуація зручна, бо так ви пропускаєте проміжну стадію флірту. Вам не потрібно ходити на побачення, купувати подарунки, запрошувати в ресторан, намагатися вгадати, що їй/йому подобається. Все й так зрозуміло та відомо. Вам не потрібно хвилюватися із приводу того, як пройде зустріч, ви почуваєте себе комфортно одне з одним і у фізичному, і в емоційному плані, бо вам відомі недоліки одне одного. Чоловіки можуть не переживати, чи буде секс успішним, адже у будь-якому разі, ви залишитеся в добрих стосунках, і можете потім разом посміятися над дрібними невдачами. Такі взаємини пасують людям, у яких немає часу на романтику, але є певна потреба.

Порада. Пам'ятайте, що усі крапки над "і" повинні бути розставлені. Вам не варто поширюватися про ваші стосунки друзям, родичам, знайомим. Більше того, фактор зручності і комфорту не означає, що ви повинні бути ледачим коханцем/кою. Не намагайтеся також справити враження, просто робіть приємність і вам повернуть тим же.

Недоліки

1. "Хочу більшого!" Хтось обов'язково прив'язується, починає бажати більшого і мріяти про серйозні стосунки. А, якщо такі бажання не взаємні, люди будуть наносити одне одному образи, можуть виникати ревнощі. Секс від емоцій відокремити складно, але це саме те, що ви повинні зробити, якщо хочете почати сексуальні взаємини із друзями.

Порада. Уникайте інстинкту власника. Пам'ятайте, що стосунки у вас вільні. Якщо, наприклад, ви не хочете сьогодні зустрічатися це не значить, що ваш партнер/ка не має права зустрічатися у цей час із кимсь іще. Якщо за натурою, ви власник, вам взагалі краще не починати таких стосунків.

2. Кінець дружбі. Якщо розглядати найгірший сценарій, то балансування на грані дружби і кохання, рано чи пізно зруйнують дружні стосунки, ви можете взагалі перестати спілкуватися. На жаль, найчастіше цим усе й закінчується, тому що як тільки ви перейшли на фізичний рівень, колишня динаміка розвитку дружніх стосунків зникла назавжди.

Порада. Якщо ви хочете зберегти близьку дружбу з людиною, яка на нещастя виявилася протилежної статі, не варто ризикувати, необхідно прийняти запобіжні заходи: не пити разом спиртного, не проводить багато часу наодинці.

3. Негативний вплив на майбутні серйозні стосунки. Якщо жінка, з якою у вас усе серйозно, виявить, що у вас якось були сексуальні стосунки з подругами-жінками, вона буде вас ревнувати й підозріло ставитися до інших жінок. Те ж справедливо й відносно чоловіків.

Нарpу end

Таке буває дуже рідко, однак - можливо, що романтичні почуття виникнуть по обидва боки. І коли це трапиться, дружні почуття переростуть у щось більше, ніж проста угода про задоволення фізичних потреб.

[Ne-TA]

Серце жінки

   Бог, творить жінку вже шостий день, працював наднормово. Ангел, що показався, запитав:
   - Чому ти так багато часу проводиш над роботою з нею?
   На що Бог відповів:
   - А ти бачив інструкцію? Вона повинна не боятися вологи, але бути не пластмасова; вона повинна складатися з 200 рухомих деталей, і всі вони повинні замінюватися; вона повинна триматися на каві і залишках їжі; її коліна повинні бути такими, щоб на них відразу поміщалося двоє дітей, але коли вона встане, вони повинні виглядати граціозно; її поцілунок повинен вилікувати все, починаючи з подряпини і закінчуючи розбитим серцем; вона повинна мати шість пар рук.
   Ангел дуже здивувався, що для цієї істоти стільки вимог.
   - Шість рук! Ну вже немає! - скрикнув ангел.
   Бог відповів:
- Про, та не в руках біда. А в трьох парах очей, які зобов'язана мати кожна мати!
   - І це все в типовій моделі? - запитав Ангел, маючи на увазі три пари очей.
   Бог кивнув:
   - Так, одна пара очей, щоб мати бачила крізь закриті двері, коли питатиме своїх дітей, чим вони займаються, хоча вона і так вже знає. Друга пара очей, щоб бачити що їй треба знати, хоча інші про це навіть не здогадуються. А третя пара - для того, щоб поглянувши на розбалувану дитину, без слів сказала йому, що любить і розуміє його.
   Ангел намагався зупинити Бога:
   - Але ж це стільки роботи, на сьогодні досить, закінчиш завтра.
   - Але я не можу, - відповів Бог- Я вже майже закінчую свій шедевр, який такий близький до мого серця.
Ангел підійшов і доторкнувся до жінки.
   - Бог, але вона така ніжна?
   - Так, вона ніжна - погодився Творець. – Але я її створив і міцною. Не представляєш скільки вона може витерпіти і скільки всього зробити.
   - А вона уміє думати? - запитав ангел.
   Бог запевнив:
   - Вона не тільки уміє думати, вона може аргументувати і доводити.
   Тоді ангел щось відмітив, протягнув руку і доторкнувся до щоки жінки.
   - Ой, здається ця модель пропускає воду. Говорив же тобі, що ти пробуєш дуже багато всього в неї помістити.
- Не протікає, - спростував творець. - Це сльоза!
   - А навіщо їй сльоза?! - здивувався Ангел.
   Господь роз'яснив:
   - Через сльози вона може проявити свою радість, переживання, біль, розчарування, самоту і гордість.
   Ангел був захоплений.
   - Господь, та ти геній! Ти все точно обдумав, тому що жінка і справді незвичайна?!
Жінки своєю силою дивують чоловіків.
   Вони ростять дітей, виносять всі труднощі, але в той же час світяться
щастям, любов'ю і радістю.
   Вони посміхаються, коли хочуть кричати. Співають, коли хочуть плакати.
   Вони плачуть, коли дуже щасливі і сміються, коли переживають.
   Вони борються за те, в що вірять і сміливо опираються несправедливості.
   Вони не приймають відповіді «ні», коли вірять, що є рішення краще.
   
   Говорять:
   Жінка відбулася з ребра чоловіка:
   Не з ноги, щоб бути приниженою.
   Не з голови, щоб перевершувати.
   Але з боку, щоб бути пліч-о-пліч.
   З під руки, щоб бути захищеною
   І з боку серця, щоб бути коханою!

[Лалія]

 

[Ne-TA]

Якось зустрілись Любов і Дружба...
Любов спитала:
— Навіщо існуєш ти, якщо є я?
Дружба відповіла:
— Щоб залишати усмішку там, де ти залишаєш сльози......

ДРУЖБА – ЛЮБОВ.

Дружба з тобою:
Безмежна і тісна,
Віддана, вірна, гаряча і світла,
Тиха, зворушлива, істинна, щира,
Справжня, сердешна і легкокрила,
Вірна, ясна, надійна, жива
І незрадлива, відверта, свята,
Ніжна, приязна, глибока і вічна,
Чистосердечна, тепла й велична,
Багаторічна, сентиментальна,
Така задушевна, сердечна і давня,
Така прекрасна, щаслива, осяйна,
Така прямодушна, чутлива, тремтлива,
Владна, невпинна і полохлива,
Така вогнекрила і життєдайна,
Така яснозора і незвичайна,
Безмежна, всевладна, всесильна,
Жертовна, лірична, наївна,
Прекрасна, солодка, фатальна, (?)
Тепло-ласкава, несамовита,
Неслухняна, нецьогосвітня,
Ніжна, огниста,
П’янка,
Чудова...

Коли ж це дружба стала любов’ю?
Відповідь від: 30 Листопада 2009, 15:15:05Трішечки про дружбу.

Жіноча дружба: дружина не приходить ночувати додому, вранці сказала, що ночувала у подруги. Чоловік обдзвонив 10 кращих подруг - всі сказали, що вона не ночувала. Чоловіча дружба. Чоловік не приходить додому ночувати, вранці сказав, що ночував у друга. Дружина обдзвонює 10 друзів чоловіка. 5 сказали, що ночував у нього, ще 5 сказали, що він до цих пір у них.

[РЕАЛ]

Любов — це егоїзм двох.
Французький письменник XV сторіччя Антуан де Саль.

Любов — це як борщ: коли вдасться, а коли ні.
Моя мама.

Любов — ето рєка, в каторой купаєцца два дурака.
Шкільна “Тєтрадь друзєй”.

Любов — хвиля чи матерія? Любов — право чи привілей? Любов — це єднання душ чи просто коктейль гормонів? Чи я розлюблю, коли впаде рівень допаміну, серотоніну, окситоцину й адреналіну?

Чи моя любов до куми пояснюється гормональним тлом? Чи гормони зумовлюють любов, чи любов стимулює гормони? Чи впливаємо ми на наші гормони? Чи впливаємо на нашу любов? Чи можна полюбити навмисне? Чи можна розлюбити навмисне?

Чи справді чищення чужих прищів у фотошопі допомагає розлюбити? А коли в них нема прищів? Чи згодяться пори? Ми любимо людину з прищами і порами чи платонівську ідею ідеальної любові? Чи існує ідеальна любов? Чи любив кого-небудь Платон? Платонічно чи по-людськи? Чи любили Платона?

Чому любов до одного народу перетворюється на ненависть до інших? Це любов чи гіперкомпенсоване почуття меншовартості? Чи неповноцінність виникає від браку любові?

Якби Сталіна любив тато, чи був би ГУЛАГ?

Чи смерть за батьківщину є виявом любові? Чи життя на батьківщині є виявом любові? Ліпше жити на батьківщині з ненавистю чи вдалині від неї з любов’ю?

Чому любов до сала й солоних огірків розташована в моєму мозку поруч із любов’ю до Полтавщини? Чи любов до батьківщини також зумовлена бажанням зберегти і передати свій генетичний матеріал? Чи вся любов зумовлена цим бажанням? Чи сало впливає на генетичний матеріал? Чи голодомор впливає на генетичний матеріал?

Скільки треба любити сало, щоб нейтралізувати вплив голодомору?

Як любити ближнього, мов самого себе? Наскільки близьким він має бути? Чи любити ближнього, якого ти не знаєш? Чи любити ближнього, якого знаєш? Чи згодиться на це його дружина? Любити дружину також? Чи не це згубило Содом і Гоморру? Чи є різниця між любов’ю до протилежної статі й до своєї? Чому людей непокоїть, як інші люблять одне одного? Жаба душить?

Чому блудного сина люблять більше? Навіщо бути вірним сином, якщо блудного любитимуть більше? Чому люблять красивого негідника, а не потворного героя? Чи погано любити за гроші? Чи ліпше любити за красу? Чи ця причина не така вже й дріб’язкова? Чи любов має даватися у винагороду? Хто це вирішує?

Любов це — хотіти повного контролю над коханим? Любов це — хотіти зробити коханого часткою себе? Чи любов вислизає, як ртуть, коли стиснути кулак? Чи б’ють, коли люблять? Якщо люблять, чому б’ють?

Чи Захер-Мазох любив Україну?
Чи люблю я себе більше за всіх? Чи можна любити іншого, не люблячи себе? Чи я люблю себе в інших? Чи знаю я досить про інших, щоб любити їх самих? Чи знаю я взагалі що-небудь?

Чому кличеш Бога, коли кінчаєш?

Чи любив мене Бог, коли створював? Чи любив він себе? Чи любив він будь-що? Чи Бог створив людину такою недосконалою, аби ми любили не завдяки, а всупереч?

Чи є Бог? Нема? А коли буде?

Чи любимо ми від страху перед Богом? Чи не чесніше любити людей, не вірячи в Бога? Чи це можливо? Чому релігії заражають маси, як вогонь, а гуманістами стають поодинці?

Чи є сенс любити людство? Чи не егоїзм — любити людство, належачи до нього? Чи не свинство — не любити його? Чи можливо любити людство, не маючи реальної альтернативи? Чи людство полюбило б мене, якби про мене знало? Чи полюбили мене ті, хто знає? Чи полюбив мене по-справжньому хоч хто-небудь?

З ким одружився Руслан з дитячого садка?

Чи борщ мене також любить, як я його? Чи борщ народився від любові буряка до капусти? А якби капуста і буряк не зустрілися того дня? Зустрілися б пізніше? Чи борщ був би іншим? Чи хочеться буряку сходити наліво, хоча б у салат “шуба”? Чи капуста шкодує, що не стала голубцем? Чи їхня любов сильніша за ці бажання?

Чому так тяжко, коли мене люблять менше? Чи не благородніше самій любити більше? Чи благородство грає роль у любові?

Чи Брітні Спірс любила Джастіна Тімберлейка? Чому я знаю ці імена?

Чи мене люблять за те, хто я є, чи любили б однак? Якщо любили б однак, який сенс був ставати тим, ким я є? Якби я була вродливішою й вищою, чи мене б любили більше? Якби я була добрішою й турботливішою, чи мене б любили більше? Якби я стала співачкою, чи мене б любили більше? Якби я пішла в політику, чи мене б любили більше? Чи любов — це і є вершинний успіх? Чи за успіх можна купити любов?

Що бачить коханий, коли дивиться на мене?

Чи мама любила мене більше, коли я вчилася ходити? Чи її любов залежала від моєї беззахисності? Чи змогла б я бути щасливою без її любові? Чи бувають щасливими люди, яких не любить мама?

Чи любов сильніша за смерть? Чи любов можна забрати з собою в могилу? Якщо не можна, який сенс у самопожертві? Чи самопожертва означає брак любові до себе? Чи любов, яка сильніша за життя,— єдина справжня любов?

Чи краса існує об’єктивно? Чому гепард красивий, а шакал ні? Чи шакал красивий для шакалихи? Чому їй так не пощастило? Чим пояснити любов до квітів? Чи це не збочена любов до репродуктивних органів іншого біологічного виду?

Чи тичинка любить пестик?

Чи ми закохуємося тільки для розмноження? Якщо так, навіщо ми пишемо вірші про нього? Чому у поезіях завжди фігурують грози, сльози, рози й берьози? Чому зоряне небо сумісне з коханням, а нужник за хатою ні? Чи на це запитання не відповів коханець леді Чаттерлей?

Чи любов — це серпанок на очах, самообман і найсильніший людський наркотик? Чи любов — це новокаїн для народу? Чи могли б ми винести трагізм і потворність світу без любові?

Чи помітили б ми красу і велич світу без любові?

                                                                              Світлана Пиркало. Любов?

[РЕАЛ]

"Жінка не може бути щасливою , якщо вона не любить. Але жінка , яку не кохають -- це нуль і більш нічого! Молода вона чи стара -- вона повиння відчувати любов. Жінка, яку не люблять -- пропаща жінка. Вона може спокійно померти"
                            Коко Шанель

[Ne-TA]

Любити – означає бачити диво, невидиме для інших.
Любов – це самотність двох у величезному світі...
Любов – це одне дихання на двох.
Любов – це секрет один на двох, і це - відсутність всяких секретів один від одного.
Любов – це той, хто триматиме тебе за руку і відчуватиме твоє серце.
Любов говорить на своїй мові – мові погляду, мові жесту, мовчазного признання.
Вона народжується з нічого і вмирає із-за всього, не любить насильства, фальші і брехні. Тому, що Любов – це Свобода.
Свобода бути самим собою поряд з тим, хто приймає тебе таким, який ти є.
Сказати “Я тебе люблю” займе декілька секунд, показати як – займе все життя.
"Крикни – почує будь-хто, прошепочи – почує найближчий, і лише я почую, про що ти мовчиш" – це Любов.
Якщо Вона - це перше, про що ти думаєш, коли прокидаєшся; єдине – коли не спиш; і останнє, про що ти думаєш, перш ніж заснути – означає це – Любов.

У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол

Найважче сказати коханій людині - "Я тебе кохаю", "Пробач мені", "Мені потрібна твоя допомога"
Краще сказати гірку правду чим солодку брехню...
Треба вміти слухати, щоб правильно зрозуміти...
Дуже важко сказати коханій людині про свої почуття, про це легше написати, але наскільки приєміше почути це, а ніж просто прочитати...
В любові є все і радості і горе, зустрічі і розлуки, довіра і брехня, але саме основне,що нам дає любов - це щастя кохати і бути коханими...
Любов дає лише себе и бере лише від тебея. Любов нічим не володіє і не хоче, щоб хто-небудь володів нею. Або любов забовільняється любов'ю…
Любов - це нестерпне бажання бути  бажаним.

[РЕАЛ]

      Дню св.Валентина присвячується.     

Мощі святого Валентина зберігають у Самборі

Хто торкається реліквії, переживає велику любов і має щасливу сім’ю.

Кажуть, мешканці Самбора на Львівщині цілуються як ніхто палко. А все тому, що в головному храмі міста — церкві Різдва Пресвятої Богородиці — вже 250 років зберігають мощі покровителя закоханих святого Валентина. Автентичність реліквії підтверджує документ Папи Римського від 1759 року.

Отець Богдан Добрянський, 43 роки, адміністратор парафії у Самборі, служить у церкві Різдва Пресвятої Богородиці з 1992 року. На його очах відродилася традиція вшановувати мощі святого Валентина.

— Архівні документи свідчать, що святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. У 1759 році його прах вийняли із землі на цвинтарі святої Прісцилли у Римі, — каже отець Богдан. — У Ватикані вирішили передати частину мощів у храм тієї землі, якою заопікувався святий Валентин. Фрагмент черепа та кілька кісточок закували у скляний гробик, поклали у саркофаг і доправили до Самбора. Від того часу реліквію зберігають у нас. Але в комуністичні часи це замовчували. Зрештою, про день Святого Валентина теж не згадували.

[Рибка]

Дню св.Валентина присвячується.

Признание в любви (примеры)


ИНТЕЛЛИГЕНТНЫЙ БОТАНИК

У нее дома. На нем: выходной костюм, белая рубашка, галстук. В руках букет цветов. Очки слегка запотели. Говорит стоя, очень серьезно:

- Любимая (дорогая, драгоценная, бесценная), после стольких лет знакомства мы стали с тобой близкими людьми. Я много думал о наших отношениях и сегодня хочу (должен) сказать что-то очень важное. Я (пауза) люблю тебя. Я бы, не задумываясь, сделал тебе предложение. Но мои родители говорят, что сначала нужно окончить школу, поступить в институт, а потом уже жениься.


ЗАКОНЧЕННЫЙ РОМАНТИК

В парке. Одет во все черное, на шее шарф два метра длиной. В руках томик стихов. Печально вздыхая:

- Какая дивная ночь. Луна. Смотрите, Лена (Катя, Маша), звезда упала. Загадали желание? А я хотел бы, чтобы эта ночь никогда не закончилась. Знаете, Лена (Аня, Марина), мне хочется сейчас говорить о самом сокровенном. Я открою вам тайну. Я люблю вас. Эти строки посвящаются вам.

Далее: смотрит вдаль и монотонно бубнит с трудом заученный стих.


РУБАХА-ПАРЕНЬ

В прихожей. Одет в повседневное. Обращаясь к родителям девушки:

- Добрый день (утро, ночь, вечер). А где Катюша (Танечка, Машенька)? Катенька (Светочка, Наденька), иди сюда. Я пришел сказать, что люблю тебя. (Далее: не обращая внимания на обалдевших родителей). В общем, мы с Катей (Ирой, Юлей) будем жить вместе. Ничего, что у вас квартира двухкомнатная (однокомнатная). Вы нам не помешаете.

Далее: проходит в комнату, садится на диван, включает телевизор.


ГЕРОЙ-ЛЮБОВНИК

В кровати. На полу в беспорядке валяется его и ее одежда. Одной рукой он обнимает девушку, в другой держит зажженную сигарету. Делая затяжку:

- Малыш (душка, детка, солнышко, зайчик), с тех пор, как я тебя увидел (а с этого момента прошло уже более получаса), я не перестаю думать о тебе. Я влюбился в тебя с первого взгляда (чиха, доха). Жаль, что у меня очень мало времени. Пора уходить.

Далее: несколько секунд томно смотрит в глаза. Вздыхает, натягивает штаны.

[РЕАЛ]

           Дню св.Валентина присвячується.     


http://www.youtube.com/watch?v=IA3v_k701U4&feature=player_embedded#

Вийшов із тіні мрій заклятий ворог мій
І навіки поселився у душі моїй живій.
Та коли мав піти, перстенем золотим
Обручив мене з собою і від чар не захистив,
І на волю мою долю не пустив...

Мамо,
А ти ж мені казала - як не жадай,
Мамо,
А я ж тоді не знала, де ж та біда.
Мамо,
А ти ж мені казала - час як вода.
Мамо, мамо, мамо! Любов - біда.

Мрію візьму свою і навпіл розіб’ю,
Бо зламали мою долю, мов калину у гаю.
Я дощем дівочі сльозі розіллю...

[Рибка]

тато зі сином ішли по пасажу, у якому розмістилися дрібні магазини. тато ніс велику торбу заповнену розмаїтими пакунками. Він роздратовано сопів і врешті сказав дитині"я купив тобі робота, машинки, мяч...що ще я маю тобі купити?"
"візьми мен за руку", попросив хлопчик
НЕ ОДЯГ. НЕ МЕБЛІ , НЕ ТІЛО...ТІЛЬКИ СЕБЕ І СВОЮ ЗДАТНІСТЬ ЛЮБИТИ МИ ЗАБЕРЕМО ДО ГОСПОДА!