ЗНАЙОМСТВО ПО-СУЧАСНОМУ
- Дівчино, а що ви робите сьогодні увечері? - напружуючи біцепси, запитав Він.
- А чому ви запитуєте? - відповіла Вона, обернувшись боком, для того, щоб він зміг оцінити розмір її грудей.
- Просто цікаво, чим може займатися сьогодні увечері така симпатична дівчина, - відкомпліментував Він, підтягуючись на поручні, незважаючи на крики водія тролейбуса.
- Книжку, напевно, почитаю, - Вона повернулася навколо, щоб він зміг її трохи краще розглянути.
- Я теж люблю читати. Книжки в основному.Різні, - Він продемонстрував свій мобільний останньої марки і програв усі свої поліфонічні мелодії.
- Хороший мобільний, - похвалила вона. - У мене був такий два роки тому. Тепер у мене інший. Та зате номер залишився той же. 921-24-45, - продиктувала вона.
- Я запишу, з вашого дозволу, - Він дістав гаманець, вийняв декілька купюр великого номіналу і на одній з них записав номер.
- Та ну!! - з'єхидничала Вона, випадково оголяючи ногу. - Увечері зі своєю дівчиною погуляти підете, купюру розміняєте і все.
- Немає у мене ніякої дівчини, - Він показав паспорт, перегорнув записник. - Ні з ким гуляти вечорами.
А вам ваш хлопець не заважає книжки читати вечорами?
-Я самотня. Мені теж ні з ким гуляти. - Хочете увечері погуляємо разом?
- Так-так. Заїжджайте за мною на своїй машині.
- У мене немає машини, - спохмурнів він. - Я продав її учора. А нову ще не купив. Ось договір купівлі-продажу.
- Не потрібно, - уважно перечитуючи договір, відмахнулася вона. - Я вам вірю на слово. А давайте нікуди не підемо? Посидимо у мене удома. Я одна живу. У трикімнатній. У центрі. Ось будинкова книга...
- Кутова... - спохмурнів Він, проглянувши план квартири.
- Я вам дам тапочки, - благально прошепотіла Вона...
- Я обов'язково зайду.
До вечора, - Він зробив стійку на руках, сальто і місток і вийшов з тролейбуса.
- Такий забавний - прошепотіла вона.