11:44, 18.02.2010
Українці обрали нового президента – великі перегони закінчились (попри судову тяганину) і настав час справжніх інтриг. Хто стане головою Львівської облдержадміністрації? З якою командою прийде новий керманич керувати Галичиною?
В Україні зміна верхівки вертикально-інтегрованої системи влади в більшості випадків призводить до зміни керівництва на місцях. Посада голови облдержадміністрації, якого в нас, за глибоко вкоріненою російсько-імперською традицією, називають губернатором, зразу ж стає предметом торгів з опонентами, підкупів ймовірних союзників чи винагороди соратникам, які продемонстрували активну лояльність на місцях.
Ще далеко ті часи, коли в Україні на впливові державі посади призначатимуть фахівців-менеджерів, а не правильних, тобто керованих і особисто відданих людей. Й саме інститут намісників, як стовп владної вертикалі, стає ключем до реалізації влади на локальному рівні. А в час виборів посада губернатора стає просто золотою, з огляду на можливості використання горезвісного адмінресурсу. З цих же міркувань залишити на місцях людей попередника (особливо, якщо той був «ідеологічним противником», тобто репрезентував іншу фінансово-промислову групу) занадто ризиковано.
У київських кабінетних іграх посада голови Львівської ОДА завжди вважалася серйозним козирем. Активно насаджуваний Галичині імідж депресивного, дотаційного регіону не зміг би ввести в оману досвідченого гравця, який добре знає, що все це – блеф. Насправді ж Галичина неодноразово доводила свою спроможність стати «золотою акцією» у виборчих протистояннях не галицьких політичних важковаговиків.
То хто ж має шанси стати новим намісником Львівщини? Відповідь на це запитання може вигулькнути під час спроб новоспеченого президента Віктора Януковича вийти з політичного пату, у який він потрапив за відсутності коаліційної більшості в парламенті, а отже, неспроможності, згідно з Конституцією, призначати нового прем’єр-міністра замість ненависної Юлії Тимошенко. У пошуках тимчасових союзників Партія регіонів волею-не-волею піде на торги-домовляння з фракцією НУНС. І багато політологів прогнозують, що посада голови ЛОДА стане одним із основних пунктів нового парламентського консенсусу. Якщо ж Янукович не віддасть Львівщину «помаранчевим» чи Тігіпку, то, звісно, він обиратиме серед своїх.
Кастинг на губернатора
Одним із таких імовірних претендентів, який, до речі, знає, де, що і як на Львівщині, є колишній голова Львівської облдержадміністрації Олександр Сендега. ArticleImage_3_59634.jpgЩоправда, його призначення в цій ситуації виглядатиме щонайменше нелогічно. Керуючи «Львівгазвидобуванням», одночасно будучи кандидатом у народні депутати за списком від Партії регіонів до ВРУ, він не висловлював активної підтримку Віктору Януковичу під час виборів. Навпаки, розповідав, як стало добре працювати за уряду Тимошенко. Сьогодні ж Сендега, як стверджують у кулуарах, активно лобіює своє призначення на посаду голови Львівської ОДА.
Вочевидь Сендега хоче, відштовхнувшись від спини свого кума Писарчука, знову вскочити у губернаторське крісло. У нього є репутація «доброго господарника». Однак, як стверджують місцеві політики, існує велика імовірність, що Сендега співпрацюватиме із командою братів Дубневичів, пов’язаних із ЮВТ. За цієї умови дивно буде виглядати, якщо регіонали приведуть до влади своїх ідеологічних опонентів.
Зрештою, Янукович, швидше за все, не забуде про те, як Сендега 2004р. після першого туру голосування склав з себе повноваження голови ЛОДА.
Петро Писарчук – другий претендент на посаду губернатора. Його кандидатура виглядає доволі логічною. ArticleImage_2_59634.jpgЗокрема, зважаючи на той факт, що Петро Писарчук вже кілька років очолює Львівську обласну організацію Партії регіонів. Також Писарчук очолював штаб кандидата у президенти Віктора Януковича на Львівщині. 15% голосів львів’ян та понад 8,7% голосів мешканців Львівської області дають Писарчуку реальний шанс стати головою Львівської ОДА. Водночас, як припускає політолог Олексій Антипович, Петра Писарчука більше цікавить посада міського голови, а губернаторство може для нього стати радше стартовим майданчиком напередодні виборів мера Львова.
Об’єктивних причин не призначати Петра Писарчука в Януковича немає (якщо, знову ж таки, торги не винесуть на гребені хвилі іншої особи), але є причина суб’єктивна. Писарчука недолюблює заступник голови фракції Партії регіонів Ганна Герман, яка має вплив на рішення Віктора Федоровича. Нещодавно Герман заявила, що планує приїхати до Львова після інавгурації новообраного Президента Віктора Януковича для аналізу роботи його обласного виборчого штабу. Як наголосила Ганна Герман, центральне керівництво Партії регіонів врахує «усі плюси та мінуси» у роботі штабу».
ArticleImage_4_59634.jpgЩе одним серйозним претендентом є Леонід Мельник, який в останні роки президентства Леоніда Кучми обіймав посаду віце-губернатора. Він був першим заступником керівника Львівського обласного виборчого штабу кандидата в президенти України Віктора Януковича. У вересні 2009 року Леоніда Мельника було виключено з НРУ за співпрацю з Партією регіонів. Тим не менше, Леонід Мельник досі залишається депутатом Львівської облради.
Серед можливих претендентів також називають Ігоря Насалика, якого пов’язують із Петром Димінським. Насалик, якого ЗМІ називають одним з найбагатших людей Прикарпаття, у минулому нардеп-уенпіст і підприємець,зараз займає посаду мера м. Калуша (Івано-Франківська область), донедавна очолював Калуську обласну організацію УНП.
Також політики стверджують, що на посаду голови ЛОДА претендує і екс-губернатор Львівської області Мирон Янків, який зараз є радником-посланником Посольства України у Польщі. Був головою Львівської ОДА з квітня 2002 до червня 2003 року.
Дежавю?
Вникає багато запитань також і щодо складу команди, яка прийде керувати Галичиною з новим губернатором. Існує загроза повернення до влади медведчуківської команди. В певних колах ВРУ ширяться чутки, що активно домовляється про повернення на Львівщину колишній начальник митниці Тарас Козак. У кулуарах зазначають, що перемовини ведуться із Ганною Герман та ще одним регіоналом Нестором Шуфричем.
Не приховує своїх амбіцій повернутись у Львівську ДПА колишній її керівник Мирослав Хомяк, якому приписують підтримку ЮВТ під час виборів на посаді начальника ДПА Закарпатської області. До речі, після 2004р. Хомяк вже встиг побувати помічником народного депутата Ганни Герман.
Дежавю може виникнути і з Олегом Салом, колишнім начальником УМВС у Львівській області. «Якщо буде зміна керівництва МВС, зміна керівництва держави, уряду, безперечно, де мені запропонують, я людина військова, там я і буду працювати», – зазначив Олег Сало напередодні виборів президента.
Несподівано реально?
Звісно, призначення голови Львівської ОДА залежатиме передусім від прем’єр-міністра. Якщо регіонали та помаранчеві домовляться про коаліцію та прем’єрство, виглядає на те, що область залишиться «нашоукраїнцям», у яких також безліч своїх кандидатур на керманича Львівської області.
ArticleImage_1_59634.jpgЗокрема, компромісним варіантом може бути призначення головою Львівської ОДА молодого й перспективного Тараса Батенка, теж колишнього віце-губернатора, який нині очолює депутатську фракцію НСНУ у Львівській обласній раді та працює директором Львівської філії магістральних нафтопроводів «Дружба» ВАТ «Укртранснафта». Відтак його пов’язують із теперішнім керівником «Укртранснафти» Олександром Лазорком, якого авторитетні економічні видання України називають одним з найбільш досвідчених менеджерів відомого українського бізнесмена Ігоря Коломойського.
Політологи також не відкидають, що на посаді може залишитися чинний голова ЛОДА Микола Кміть. «Кміть може бути технічним, нейтральним кандидатом. Але додам, що для Партії регіонів посада губернатора Львівщини є стратегічною. Вони повинні мати тут вплив. Звичайно, ніхто сюди не засилатиме варягів, це буде хтось місцевий або з сусідніх областей», - вважає політолог Анатолій Романюк. Тобто рівновіддаленість Кмітя від головних політичних сил могло б забезпечити йому губернаторське довголіття. Тим більше, що до його роботи не звучало якихось серйозних нарікань ні у Львові, ні в Києві. Проте, саме його нейтральність може зіграти з ним злий жарт, оскільки в ході владно-політичних торгів ніхто не забажає замовити за нього слова.
Наведені кандидатури – це лише короткий список можливих претендентів, змагання між якими варто чекати з приходом весни. Водночас, певним чином питання могла б зняти так пропагована Партією регіонів адміністративна реформа, яка б передбачала виборність посади керівника області. Нагадаємо, що перші й останні прямі вибори керівників областей в Україні відбулися 1994-го року. На Львівщині тоді здобув перемогу Микола Горинь. Чи можливе повторення тих часів? Дуже сумнівно. Адже, щоб провести таку реформу, політична сила повинна відчувати за собою потужну підтримку. Але, відчувши її, який дурень піде на те, щоб добровільно віддати владу на місцях. От і маємо таке собі зачароване коло й перманентні губернаторські баталії.