Невже ви, земляки , які чи не кожного дня дивитесь нам в очі поставите нас перед вибором - помирати від епідемії , чи від голоду?
Кого Вас? І які земляки ставлять Вас перед вибором? І перед яким? Причому тут взагалі земляки, якщо іде загроза життю шановний пане Петро вашим землякам....
У Львові 60 тисяч хворих, це про щось говорить... То ми повинні ховати очі чому- - ми що не так само маємо роботу як Ви іне так само як Ви не маємо грошей...
Чи прирівнюєте базарників до себе , мовляв, є запаси.
Я не зрозуміла тут... Хто до кого і з ким себе порівнював, і вибачте, що Ви вчепились до того "базарників" причому тут одне до другого....
То був мій коментар шановний Петро лише на слова пані з якою я спілкувалась...
Вона говорила, що немає інших ані дохходів ані якихось збережень, тобто не відкладала грошей а заробляє зара і сьогодні на сьогодні.
Я не сперечалась з нею і ніз ким крім себе не порівнювала, бо часто сама потрапляю в такі ситуації...
Ви були не уважний і не розумію чому Ви співставляєте ваших земляків - собі, Ви не одними дорогами ходите? Вони Вас ставлять перед вибором? Яким?
Вони Вас заставляють закрити базар на якому Ви працюєте, чи що? Це наказ держави...
У країні надзвичайний стан, епідемія, заггроза... Причому тут будь-хто з земляків?
Щодо того:
Тому потерпіти бодай три дні діти не можуть голодні, хіба ви , шановна Tandylight позичите, але в багатьох уже багато боргів ,тому повертати будуть не швидко.
то вважаю то взагалі некоректно пане Петро... В мене склалось враження, що я когось образила? Якщо так, вкажіть де саме?
Бо звертаючись до мене з натяком - мовляв "Їй легко говорити" вважаю Ви несправедливі. щодо позичити? То ні - я не позичу, не маю зараз такої можливості, але я б обовязково знаходжу вихід у таких ситуаціях і звертаюсь до близьких людей таких як мама, тато, брат, сестра, подруга, колега по роботі з проханням позичити мені.. І я так роблю... І коли у них скрутне становище і вони не дай Боже опиняються перед вибором чи піти на роботу( базар, офіс, чи будь куди) чи залишитись з хворою дитиною вдома і не розносити захворювання чи не приносити його в дім, то я радо їм допомагаю, коли маю таку можливість... Бо ніколи не стоїть питання чи йти на роботу ( у ващшому випадку то базар) чи рятувати свою чи чужу дитину, або нести небезпеку в сімю.....
І давайте не глобалізувати нормальну в данному випадку - ситуацію... Є загроза, для того щоб її уникнути лікарі і держава - Кабмін, Президент, Мінздоров'я зобовязали вжити заходів для того щоб її мінімізувати, тому не потрібно итут патетики, що Вас ставлять перед вибором помирати з голоду чи від епідемії, бо навіть без грошей в кишені з голоду Ви не помрете і навпаки навіть з повними кишеннями - можете померти...
Тому врешті решт давайте не будемо лукавити і залишаю своє запитання в силі? Я Вас чимось образила чи принизила? Як ні то вважатиму ваше звернення особисто до мене з майже звинуваченням в тому що у Вас немає, а умене на вашу думку є і тому я так легковажно про щось говорю мяко кажучи некоректним....