Домбровський кар'єр. 16.03.2020.
Йшов зі сторони Об'їздної. Хтось палить траву. Спалена вся територія від дороги до відвалів. Хоч ще диміло (а біля Дубини навіть горіло), але паліїв ніде не видно.
На кар'єрі веснаМати й мачуха (підбіл)
"Цвіте" мох (здається атріхум)
Молода трава
Суниця
Підхід до кар'єру. Бетонка.Дощів ніби і немає, а вода в соляному потічку завжди є. А що тут творилось у травні
Ніагарський водоспад був
Наслідки таких травнів
Все. Озеро. Воно вже тепер на закінченні бетонки, а не за насосною як було два роки тому. Вода все підсувається хоч опадів небагато.
Насосна за крок до затоплення. За зиму не стало пів стіни...
Верби вже в розсолах. Але ще зацвіли цього року. Востаннє
Вид з півострова на пляж. Ну дуже схоже на пляж. Тому я кажу, що це пляж. Але його там ніколи не було і не буде.
Півострів з насосною. Останній рік його існування. Від людей - імпровізовані мангали, збита з берези халабуда і трохи сміття. Від природи - сосново-березовий лісок (половина вже під водою), кілька кущів шипшини і суничні галявини.
Розсоли наступають на півострів на всіх фронтах
Схід
Південь.
На фото дерева з ліска. Там де зараз вода два роки тому збирав суниці.
Захід. Власне велике озеро.
Хвилі з заходу б'ють в берег і він обсипається в воду.
Північний фронт
Тут вода зелена і мутна. Можливо щось вода підмила і воно витекло і так її забарвило, а можливо це якась органіка. Невідомо.
Весна
На цьому перешийку вода зімкнеться навколо півострвоа і він залишиться гіркою для крячок, поки остаточно не зникне під водою. 5 років сюди приїжджаю на ровері. Шкода(
Пляж. Очевидно, що його теж затопить. Аж до бетонки. А далі побачимо. Не довго залишилось
На кінець плити тої самої бетонки, підмиті соляним потоком