Так у діючому Законі «Про запобігання корупції» з’явилась окрема стаття 36 під назвою «Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав».
Згідно з цією статтею Закону усі особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також посадові особи юридичних осіб публічного права та особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, підприємства чи прибуткової організації, зобов’язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права. В 1-денний термін після здійснення такої передачі особа має письмово повідомити про це НАЗК з наданням нотаріально засвідченої копії укладеного договору.
Поряд з обов’язком передати Закон також конкретизує можливі способи такої передачі. Якщо мова іде про унітарне підприємство (таке, що утворене одним засновником), передача його в управління має здійснюватися шляхом укладення договору управління майном з суб’єктом підприємницької діяльності. Корпоративні права можна передати в управління одним з наступних способів:
• Укладення договору управління майном з суб’єктом підприємницької діяльності (крім договору управління цінними паперами та іншими фінансовими інструментами). Управителем майна в цьому випадку може бути будь-який суб’єкт підприємницької діяльності в розумінні ст. 55 ГК – як юридичні особи, так і ФОП. Вказаний механізм може застосовуватись при передачі корпоративних прав у ТОВ – найрозповсюдженішій організаційно-правовій формі ведення бізнесу в Україні.
• Укладення договору про управління цінними паперами, іншими фінансовими інструментами і грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери та інші фінансові інструменти. Управителем тут має виступати торговець цінними паперами з відповідною ліцензією НКЦПФР. Цей спосіб передачі актуальний у разі, якщо мова іде про акції акціонерного товариства.
• Укладення договору про створення венчурного пайового інвестиційного фонду для управління переданими корпоративними правами з компанією з управління активами, яка має відповідну ліцензію НКЦПФР. Передача корпоративних прав як оплата вартості цінних паперів венчурного пайового інвестиційного фонду здійснюється після реєстрації НКЦПФР випуску цінних паперів такого інституту спільного інвестування. Враховуючи низький рівень розвитку українського фондового ринку та складність процедури створення інституту спільного інвестування, цей вишуканий спосіб передачі є найбільш обтяжливим для службовця.
Закон не дозволяє особам передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів сім’ї, а також укладати згадані договори з суб’єктами, в яких працюють їх члени сім’ї. Поняття «член сім’ї» тут використовується в розумінні ст. 1 Закону та п. 1.1.4 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням НАЗК від 29 вересня 2017 р. № 839. Так, до членів сім’ї особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за будь-яких обставин включається дружина/чоловік. Інші особи (діти, батьки тощо) для цілей Закону вважаються членами сім’ї лише у разі наявності сукупності таких ознак як (1) спільне проживання з особою, (2) пов'язаність спільним побутом та (3) наявність взаємних прав та обов'язків, що мають характер сімейних.
Автор
Тема: Обличчя нової влади 2019. (Прочитано 473038 раз)