Але цей аргумент може бути справедливим, коли йдеться про президентські вибори, тим більше – якщо на них іде сильний антиукраїнський кандидат. У такому разі, якщо ми розтягнемо голоси, ми можемо зробити так, що більш-менш проукраїнський кандидат взагалі не потрапить у другий тур. А президентом, як відомо, може стати тільки одна особа.
В даному ж разі у нас парламентські вибори. До парламенту пройде не одна, а кілька партій. Причому яскраво антиукраїнських сил цього разу небагато і шанси у них невеликі, тому проукраїнські можуть дозволити собі чесну конкуренцію. До того ж, у якого-небудь “Опозиційного блока” свій електорат, і наш з вами вибір ніяк не вплине на кількість відданих за нього голосів.
Інша річ – такі політсили, як Правий сектор, ВО “Свобода”, Самопоміч, партія Ляшка – їхній електорат частково перетинається і, так – віддаючи свій голос за одну з цих політсил, ви, можливо, забираєте його в іншої.
Розглянемо тепер найгірший варіант – та політсила, за яку ви проголосували, не потрапила до парламенту (чесно недобрала голосів чи їх нечесно вкрали). Чи пропав ваш голос? Ні. І ось чому.
Перше. Якщо якась партія набирає мало голосів – у наших реаліях це не означає, що вона якась погана чи її програма не близька виборцям. Скоріше за все, це означає лише те, що пересічний виборець нічого не знає про цю партію, бо в неї немає грошей на білборди і рекламу на ТБ. І якщо вона не проходить у парламент, але набирає якийсь суттєвий відсоток – приміром, 3-4,5% – на неї починають робити ставку. Долучається малий і середній бізнес, і в партії з’являються гроші – як на якусь діяльність на користь людям, так і на наступні вибори – на оту саму рекламу по ТБ. Виборець дізнається про неї більше і, відповідно, голосує. Причому не обов’язково, що до тієї нової спроби доведеться чекати цілих 5 років, бо позачергові вибори у нас давно вже не дивина.
Друге. Кожен набраний відсоток – це не мертва цифра, це тисячі і навіть мільйони живих людей, які підтримали дану політсилу. Якщо за нею стоїть така підтримка – влада вже не насмілиться пресувати цю партію: не пускати на ефіри, фабрикувати кримінальні справи проти її активістів тощо.
Третє. Всі ми знаємо, що в комісіях повно нечесних людей, які за гроші крадуть голоси на користь тих, хто їм заплатив. У кого вони їх крадуть? В першу чергу – у тих сил, які вважають непрохідними, тобто – слабкими й маленькими, які не зможуть за себе постояти. Фальсифікатори думають: якщо партія в результаті наших підрахунків набере не 0,7, а 0,1 відсотка – ніхто з нами судитися не буде і ніхто нас не покарає. Якщо ж вони бачать, що політсила на межі проходження у парламент – вони, принаймні деякі, елементарно бояться красти в неї голоси. Бо раптом ця партія все-таки пройде і потім візьметься за них?
Тепер конкретно про нас, про “Правий сектор”. Молодій нерозкрученій полісилі важко з першої спроби потрапити у парламент, тим більше за умов тотальних фальсифікацій. Плюс – наші партійні кошти витрачаються зараз не на білборди, а на бронежилети, і всі наші активісти, замість займатися повноцінною агітацією і контролювати підрахунок голосів, воюють або допомагають фронту. Це створює нам певні труднощі.
Я вірю, що ми все-таки переможемо і пройдемо у парламент. Але якщо ні – трагедії не станеться. Минули часи, коли, зціпивши зуби, доводилось агітувати за тих, хто не подобався, щоб не перемогли відверто пропутінські кандидати. Нині вони вже не можуть перемогти – хіба що за умов тотальної окупації. Тому хай тепер відомі й розкручені політики, що декларують свою проукраїнську позицію, а насправді трохи мутні, плутаються у договорняках і корупції і знищують тим свої рейтинги. А ми як чисті й незаплямовані прийдемо після них.
P.S. Це, мабуть, мій крайній на деякий час пост, можу бути не на зв’язку, бо вертаюся на схід.
Голосування
Автор
Тема: Позачергові вибори до ВР 2014. (Прочитано 27251 раз)