Ташкент, Мотя, Кацуля, ще Лєвітан (Барнич) мутили таку штуку.
Брали нівелір, їхали в село, розкладали, хтось тримав рейку і нібито щось міряли у безпосередній близькості від чийогось городу чи хати.
Ну і наприклад виходить якась бабця, чи молодиця і питає, що ви хлопці міряєте?
А ті кажуть, що тут буде дорога.
Ну і відповідно бабця просить, чи не можна би було ту дорогу трохи від хати посунути з на 10 метрів.
Ну ті звісно неохоче, але погоджувалися за нормальний могорич із частуванням.
Ну і відповідно назавтра процедура продовжувалася вже в іншому місці
Відповідь від: 17 Березня 2015, 14:23:41
Осередком "діяльності" була в основному чайна у центрі, де зараз будують будинок коло раймагу.
Відповідь від: 17 Березня 2015, 14:24:45
Мотя - справжнє прізвище Гольдберг, жив у будинку по Чорновола 7.
Ташкент (Ярослав Федорович) вроді сам з Грабівки був.
Відповідь від: 17 Березня 2015, 14:26:16
Кацуля жив у будинку, що ліворуч, як спускатися до пивзаводу. Там є такий підвальний поверх.
Відповідь від: 17 Березня 2015, 14:27:20
Про Івана Мостиського розказують, що він часом любив спати на лавочці в центрі з незакритими "воротами" і було видно "прибор".
І ніби якась вчителиця собі пригледіла та й взяла його до себе додому, відмила і використовувала для втіх.
І все б нічо, якби одного разу він не почав тим хвалитися
Відповідь від: 17 Березня 2015, 14:29:20
Лєвітан же зароблям могоричі тим, що кєнти спроваджували до нього наївних немісцевих, що приїхали у Калуш влаштовуватися на КХМК. Їм казали, що то на лавочці сидить начальник відділу кадрів КХМК і він може влаштувати куди треба
І прикиньте - велися!
Відповідь від: 17 Березня 2015, 14:33:49
А найстрашніший кабак то було "Кафе Ромен" - де потім зробили "Вечірній дзвін".
Кажуть антураж був просто незабутній!
Ну і якщо йти від центра до Калійного, то було 13 кнайп де мож було випити 100 грам і запити пивком.