Roman Sagan - local history and genealogy is in Dovhyi Voinyliv.
11 August at 19:34 ·
Вертають ся старинні часи.
Понизше наведений лист (у виїмках) писали Марія і Евдокія Чолїй (Довга Войнилівська, пов. Калуш) [тепер с. Довгий Войнилів, Верхнянська громада, Калуський р-н] до свого брата Івана у Форд Сіти, Па [Пенсільванія]. Лист писаний 10 вересня 1915 р.
Дорогий Брате!
Пишу Тобі відомість, що я з дїтьми здорова. Мого мужа нема дома, пійшов на весну до війска. Писав, що в битві ще не був. Брат Йосиф ранений находить ся в російській неволі.
У нас страх був великий, але якось все щасливо перебули. Тепер люди дуже вмирають. Дорожня у нас тепер велика. Все два рази дорозше. Повернули у нас давні часи і люди сьвітять скипками, огонь крешуть на губку кремінем, в зимі курили конюшину, мятку і инші зїля, бо тютюну не було.
За Mocкaлїв люди страшно бідували, навіть несолене мусїли їсти. Mocкaлї були заперли в Калуши фабрику соли, а потім сіль була по 32 і 40 сотиків.
Від часу, коли Mocкaлїв вигнали, то, Богу дякувати, все добре і всего є досить. Як би Mocкaлї дотепер були у нас, то нич би вже не лишило ся. Вони все нищили, забирали, а платити за нїчо не хотїли.
Встаючи і лягаючи, благаю Бога, щоби Бог дав спокій, щоби повернули хлопи, бо нема кому робити, лишили ся самі баби. Мусимо дуже бідувати і не знати, коли-буде тій бідї конець.
Поздоровляємо Тебе, Твої сестри
Марія і Евдокія.
рубрика #руїна_в_нашім_ріднім_краю
Газета "Свобода", Рік XXIII, Ч. 150, 21.12.1915 р. - С. 1.
#WW1, #велика_війна, #перша_світова, #краєзнавство, #листи, #галичина, #довгий_войнилів, #довга_войнилівська, #верхня, #калуш, #калущина
[примітка: продовження серії публікацій про долю нашого краю в часі Великої війни 1914-1918 років, які, може, колись дочекаються окремого видання, як цінне в багатьох аспектах історичне джерело, стилістику зберігаємо]