Ну да , а в Європах все інакше ,всіх українців кличуть працювати в демократичних людяних начальників
Ну розумієш, між нами яка різниця. Ти пишеш про те, чого сам не робив і тобі хтось розказував. При чому хочеш переконати мене в тому.
Якраз я то хоч лиш 3 місяці, але там попрацював. Відповідно я бачив, як там ставляться до людей і до людської праці.
У нас такого нема.
І нема у нас такого - від совка.
Бо я мав змогу поспілкуватися з старими людьми про життя за польщі. Про Австрію на жаль не розпитав бо малий ще був.
Так от отой дім, на повороті, навпроти бару, побудував один калуський жид.
Мій дід розказував, що той жид, вже коли був багатий (і можливо вже коли той дім був побудований), а був він ветеринаром, все одно коли треба було бика каструвати - ніколи не відмовлявся від роботи.
За Австрії була можливість маючи 2 покоління (роботящих батьків і дідів) навіть живучи в селі - отримати освіту.
Мій дід вчився у Другій Чернівецькій гімназії у Відні.
Брат моєї баби закінчував консерваторію і медінститут теж у Відні.
Перший Онисько, другий Дозорський.
Познайомилися на першій світовій війні, де разом воювали.
Так от у Ониська тато був робітником на колії, десь у Тернопільській обл. А старший Дозорський (якого недавно згадували на 80 річчі першої школи) -був директором школи
у Пійлі. Думаю всі розумієте, що то не університет був, а школа на 3 класи мабуть.
Відповідно їх батьки і діди не були ні баронами ні земельними магнатами. Але за час з кінця 18 ст до початку 20 їх родини встигли трохи "опіритися".
То непоодиокий випадок.
Звісно при совітах можна було і не мати родичів, що були роботящими і доробилися і самому піти вчитися. То правда. Але система точно так само як дала можливість комусь "прорости" водночас тисячі згноїла і "вбила в зародку" коли культивувала культ "гвинтика в системі".