Вдруге не підуть, щоб добудувати церкву? Де сенс?
Мається на увазі, що Церква, священники покликані поширювати і будувати Царство Боже серед людей. Будова храму, власне і є тією складовою,коли як і Літургія, є спільною справою, так і будь-які спільні діяння громади, обєднаної в імя Боже. Громада і має якраз жити Христом,для Христа, очікуючи Його другий прихід. І, думаю, кожне прикликання Імені Божого не повинно бути марним, коли щось починаються серед громади і освячення чогось для громади.... "Не взивай намарне...."
Це для мене, як трата талантів, коли ти маєш вплив на спільноту, і втрачаєш його,АЛЕ ЧЕРЕЗ МАТЕРІАЛЬНУ складоВУ, як наслідок втрати Духовної складової церкви, яка будує храм не для прослави Бога, а задля меркантильних інтересів. Чи на той час не було де молитися?.
Таке собі "приростання" до задовільнення потреб віруючих і все.
З історії спасіння, Ізраїль, коли відступав від Бога, опинявся в полоні, позбувався КивотуЗавіту, а головне - Храму як видимої присустності того, що Бог з народом. Іколи вдруге, народ хотів відбудувати храм, це їм теж вдалося, але, знаємо, храм був всетаки зруйнований, бо відійшли від Бога, бо Богові було потрібне поклоніння в правді, правдиве, тоді коли його славлять не тільки уста, але й серце......
Так і тут, серце будуючих мабуть було і є далеким. А все решта - криза, відмовки, відсутність меценатів і купа обставин - просто Божа воля, Він такої прослави не прийме, тільки в правді, не в гріху, а в каятті і щирому наверненні, зрештою - в щирій молитві і Любові і єдності серед громади. Тоді всее вдасться.
Є такий Псалом:127. (126) Без Божого благословення - марно трудяться люди
1 . Коли Господь та не будує дому, - дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста, -дарма пильнує сторож.