Про заробітчан і «проблему заробітчан»
Через інтернет і ЗМІ безугавно виють, верещать та скрегочуть зубами зрадойоби, пропагандони, комуняцькі недобитки, жлоби-підприємці, кремлеботи та інша наволоч про те, що Україна, мовляв, знелюдніла, що треба щось робити, бо нема кому робити. Насправді це дуже позитивне явище. Ось я перелічу його вигоди, порядок довільний, а нумерація лише для зручності.
1. Люди з України мають змогу побачити інші країни, вивчати інші мови, побачити, як влаштовано життя в інших народів, знайомитися з державними та суспільними інституціями інших країн, навчатися і розвиватися професійно. Все це певним чином змінює світогляд, модернізує мізки.
2. Заробітчани заробляють гроші, а ще й чималенькі: за минулий рік було ними перераховано в Україну, якщо не помиляюсь, близько 11 мільярдів долярів США. Порівняйте самостійно з доходами найприбутковіших галузей української економіки і зробіть належні висновки, особливо щодо лівацьких побрехеньок про необхідність державного забезпечення великих підприємств (що переважно належать олігархам) заради робочих місць та валютних надходжень від експорту. Бо нас дуже дурять у цій царині, любе панство.
3. Заробітчани створюють брак робочої сили в Україні, що поволі, але нарешті таки спонукає незліченних жлобів-працедавців збільшувати платню найманим працівникам, бо вже ніхто не йде працювати за 4 тисячі гривень. Важко переоцінити цей фактор. На перспективу це може дати багато користі всьому нашому народу, стимулюючи суспільство до природних внутрішніх змін — реформ-у-собі, так би мовити.
4. Той самий брак робочої сили водночас унаочнює катастрофічний рівень української освіти всіх рівнів. Коли проблему видно, то можна сподіватися на те, що буде праця з її вирішення. Без доброї освіти нема науки, а без науки нема поступу — так влаштовано сучасний світ.
5. Людина, що не залежить від реґіональної кон’юнктури і має змогу обирати для себе працю мало не у всьому світі, менш схильна до сприйняття лівих ідей, соціалістичного популізму, совєцького патерналізму; а відтак і своїх дітей направлятиме на вільний шлях, а не колгоспне рабство.
Самі профіти, на мою думку.
euthanasepam
Голосування
Автор
Тема: Чи будемо ми господарями в себе вдома? А чи не хворе у нас суспільство? Чи відчуваємо МИ себе УКРАЇНЦЯМИ? (Прочитано 452741 раз)