Олександр Сугоняко
29 вересня о 13:10
фейсбук ·
Перед тим, як повернутися до економічної і банківської проблематики, рекомендую книгу, що на часі: Святитель Миколай Сербський, «Війна і Біблія», Львів, видавець Бадікова Н.О., 2015. Рекомендую тим, хто шукає точку опертя, наріжний камінь в наш час універсальної нестабільності. Книжечка маленька, всього 60 сторінок. Ось трошки цитат з неї:
«… Гріх людини перед людиною є наслідком гріха людини перед Богом. Чи іншими словами – говорячи про війну: війна людини проти людини є наслідком війни людини проти Бога.
…Народ своїм недбальством і жадібністю духовно себе поневолив, незважаючи на наявність зовнішньої свободи, яка була лише золотим покривалом, яке приховувало внутрішнє рабство. А внутрішнє, духовне поневолення повинне було знайти своє зовнішнє, фізичне вираження, свій символ – у зовнішньому рабстві. Коли народ перебував у дарованих йому Богом свободі, мирі і благоденстві, серце його покривалося товстою корою, черствішало до Єдиного, Живого Бога і тулилося до нечистоти гріха, до язичницьких ідолів. У свободі народ відпадав від Бога і нечестиво зневажав закон Його. А коли через це народ попадав у рабство, тоді пом’якшувалося його зачерствіле серце та просвічувався розум. Але пом’якшення серця та просвічення розуму не приходило відразу, а помалу, дуже повільно. Раби змушені були мовчати, терпіти і згадувати. Мовчанням, терпінням і спогадом пом’якшувалося нарешті серце народу, просвічувався його дух, і, згадуючи, народ повчався. Тоді наставало покаяння, а з ним піднімався крик до Бога про допомогу, про визволення. Щойно починалося покаяння і голосіння, у відповідь їм відкривалася милість Божа. Страшний закон гріха пом’якшується милістю Божою за умови щирого і повного покаяння грішника…
Отже, генерале, зрозуміло, що найважливішими чинниками визволення поневоленого народу є:
1) покаяння народу і 2) милість Божа…»