Що тільки не можна надибати у мішках з гуманітаркою, що привозять до нас на завод для того щоб витирати руки від шміру і станки чистити.
І от минулого тижня, сиджу якось в обід. Пообідав собі смачно, ну тай треба стіл повтирати після себе. Шукаю якусь тряпку. Дивлюся якась зімнута в клубок під столом шмата. Взяв, хотів вже стіл витирати, але мою увагу потривожив яркий кольоровий малюнок на полотні. Розгорнув. Дивлюся, хрести якісь. Розгорнув повністю, розглядаю. Рамка навколо, з узорами, дивлюся, хрест, щось по не нашому пише. Якщо чесно то відразу промайнула думка, що се схоже на антимінс - плащаниця, з частинкою мощей, якиий знаходиться на престолі і без чого священник не може здійснювати Євхаристію. Але починаю розглядати написи і розумю, що напевно по італійськи щось, чи по латині. А потім бачу внизу напис Мілан, Італія. І так розглядав я, розглядав собі. І тільки через деякий час придивився добре. І, що я бачу. Відбиток, як на оригіналі, тіла Ісуса Христа. Придивився. Та це ж дійсно копія в зменшеному вигляді Туринської плащаниці. І масштаб в пропорції витриманий. Що тут скажеш, я в шоці був. Як ця річ могла в гуманітарку попасти. Це ж напевно на престолі колись стояло десь в Римо-католицькому костьолі. Відніс до отця нашого, він також такої думки був. Сказав що б я постірав акуратно, погладив. І буде час, підійдемо до ксьонза з нашого костьолу, хай він скаже свою думку, де ця річ могла бути, і щось пояснив докладніше.
Якщо добре придивитися до видно по-середині відбиток тіла Ісуса Христа, верх і зі спини, як на Туринській плащаниці.