Доброго дня, вечора чи ночі, чи що вас там застало, в той час коли читаєте це повідомлення!
ситуація така: Як Ви ставитесь до флірту між друзями, до флірту на роботі, чи часто фліртуєте, і які наслідки Вашого флірту були?
В принципі не писав би цього, але навіть нема з ким поговорити і поділитись(тобто виговоритись), а воно мене тисне. Справа в тому що я
відносно серйозний хлоп, котрий працює на ненайгіршій роботі, і до всього що відбувається ставився з певним занудством(тобто тверезо оцінював ситуацію- як я собі думав), до дівчат і жінок на роботі не залицявся і вів себе досить таки стримано. Але тут зявилась вона...
Не буду описувати її очі,її характер, її запах, її голос(все що зараз мені в голові зробило місиво, я хочу кудись бігти, мною трясе, саме зараз я хочу щоб мені набили пику-аби хоч на хвилину подумати про щось інше)......
.....але, але факту, що у неї є хлопець мені було достатньо щоб навіть не дивитись в її сторону. Сталось так, що з часом ми потоваришували, і я її ніяк інакше ніж як друга не сприймав (все з тієї ж причини, це ж і в звичку увійшло). Скажете, що я старий йолоп з пізнім запалюванням, але я Вас в цьому вже випередив- я сам це вже довідався(став на ці граблі).
Приблизно місяці чотири тому, як так сталось ми почали фліртувати(чи як це назвати, але мені видається це саме так), я їй сказав типу "сорі, але в тебе є хлопець", а вона у відповідь так би мовити натякнула що хлопці в неї зара нема(а я дурень подумав що жартує, в особисте не лізу і ніколи не мав звички обговорбвати чужі стосунки), але флірт є флірт, воно ж ніби ніц не зобовязує ні мене ні її, то чом би й не пофліртувати.
Я завжди знав чого хочу, для чого працюю, я вважав себе егоїстом- тобто любив себе більше ніж інших егоїстів, я був порядним... не пив, не курив... дівки... дівок не любив(тобто сексу в мене з ними небуло..., небуло бо все думав, який секс якщо вона в мене ніяких почуттів не викликає) мабудь я-ДИНОЗАВР, єдиний який вижив невідомо для чого. Запитєте- А скільки ж цій рептиліїї років? -більше 20!(точний вік не вкажу, бо хто ж його зна, яка аудиторія буде читати цей маразм- можливо й мої знайомі, може й колеги по роботі)
Попри все вище згадане, я все ж таки вірив в кохання(але де ж там, у мене плани, у мене робота, відповідальність... відповідальність....)
Відповідальність перед ким?- ставлю собі тепер це запитання. Плани... Плани які?-досягти чогось матеріального, забуваючи про духовне, та й чого я досяг?. Робота, робота- можливість забутись за все, і не зважати на свої певні комплекси, спричинені колись надлишковою вагою(тепер я їх переборов, в принципі як і вагу, але ж час...). Та все ж тема не про те.
"Флірт".... Флірт затягує.... шкода тільки що, щоб розтормозити таке старе гальмо як я- потрібно багато часу. Пройшов час.., я відтаяв броня з мого серця розмякла...
шкода, краще б я тримався й надалі.
Мене переповнило якесь відчуття незрозуміле, в мене виникло бажання її бачити, торкатись, чути прикалуватись... на роботу я почав йти як на свято..., а чому б і ні, адже там буде вона... її очі, голос, ми знову пофліртуємо..., не знаю але всю мою серйозність кудись рукою зняло.
І ось я наважився, та що, перш ніж наважився я перерив весь цей форум в пошуках відповіді... відповіді про те, куди б її запросити? в який ресторан чи кафе, чи є там музика і який стиль я не знайшов, але вибір було зроблено. Я її запросив, вона ніби й погодилась..., але якось несерйозно.
Прийшов день Н- день сьогоднішній, день-який буду памятати довго... Але ж негативний досвід - досвід який в майбутньому принесе позитив (а як себе ще заспокоїти?).
Вона сьогодні подивилась на мене і запитала, запитала чи я серйозно маю намір піти з нею о восьмій до.....
.... а після...., а після запитала чи знаю я що в неї є хлопець?
і тут, я готовий був крізь землю провалитись.... і тут я відчув що руки трясуться, добре що я в той момент сидів....
я шкодував, тільки про одне, що я розмяк, що впустив когось туди, куди в принципі нікого не впускав- в своє серце...
опісля вона сказала, що не піде зі мною, бо то буде непорядно у відношенні до її хлопця.
Я запитав, коли я її втратив(так і не знайшовши) виявляється- приблизно 1.5 міс назад
Хто витримав, і дочитав до цих слів- не будтье тормозами, якщо у серці зойкне- не зволікайте, інакше буде таке двояке відчуття як у мене, "знайшов і втратив", а втратив з дурості..
Та все ж цікавить чого вона, маючи хлопця продовжувала фліртувати?...
Нікому це повідомлення(в принципі для нього тільки і реєструвався) можливо користі не принесе, але для мене всеж... якось написав ось-це і на душі легше. навіть якщо ніхто не прочитає, навіть якщо прочитає і висміє.
Дякую за увагу.