Девід Вест - дуже кайфовий музикант - а б з задоволенням послухала весь концерт в його виконанні.
Клавіші - Роберт Ботош - професійні джазові інпровізації
- та щоб оцінити його як піаніста - треба слухати на роялі, а не на роланді.
Барабани - Френк Ботош - СУПЕР
- майстерність чути зодразу.
Басист - Віктор Хоменко - відверто кажучи - я очікувала від бас-гітари більшого
.
Ну і скрипка - хороша техніка - ту не посперичаєшся.
Та мене розчарувала не тільки гучність звуку, сама концепція концерту -
. Нашаровування популярних тем, навіть без дотримання елементарних правил переходів від тональності до тональності
, і постійна підміна частини розробки музичної теми - іншою популярною темою
, максимум то було кілька варіацій основної теми і не більше.
Розумію, що мабуть таке подобається "рядовому" "не искушенному" слухачу - бо він має змогу впізнати та насолодитися знайомими мелодіями та мені таке вже ніяк не довподоби.
Тому, нажаль, в мене концерт ніякого захоплення не викликав - та я рада, що вам сподобалося.