У практичному плані мабуть нічого. Але він був як символ.
Мав відмінне здоров'я, якщо не враховувати психіку
Свого часу навіть трохи грав у футбол.
Символізм був у тому, що у радянську епоху він на відміну від інших міг і говорив все, що думав. Тому його постать обростала міфами. Казали, що його сильно катувало НКВД і тому він збожеволів...
Говорив про історію України (тоді навіть то було не можна
), про УПА, про
в , звісно його ніхто не чіпав, бо що з нього візьмеш.
Кажуть, що у кожному місті є свій знаний божевільний. От таким неоднозначним був і Льондон.
Хтось може сказати, а що тут такого?
А ви спробуйте стати відомим на ціле місто, та ще й в такому ракурсі, аби вам хотіли поставити пам'ятник.
Крім того цей пам'ятник то як з героями "За двома зайцями" "12 стільців" і т.п. - історична ізюминка
Отож я вважаю, що ідея дуже гарна. Ну і крім того це таке, трохи специфічне, калушансько-міщанське. Хто корінний калушанин, хто з діда-прадіда всмоктав у себе різні історії про своє місто, його історію, для кого ці речі є важливими - у того просто ніяких питань не виникає