Молодіжний театр «ЛюбАрт»
Народний молодіжний театр «ЛюбАрт» - створений у 1998 році Любов'ю Липовською і групою акторів-аматорів у Калуші. Народний, аматорський театр, театр в якому всі ролі виконують юні актори, створений при тісній співпраці з місцевим товариством Союзу Українок
Калуська філія Союзу українок розпочала свою діяльність в Калуші в 1917 році. З самих своїх зачатків вона опікувалася мистецькими явищами та подіями в Калуші. Тому театральні та мистецькі акції були завжди пріоритетними для його членкинь. Через радяньу владу, ця організація припинила свою діяльність в 1939 році. А відновила свою роботу в 1990 році. Це доволі амбітна суспільна формація на теренах Калушчини, яка співпрацює з багатьма державними та суспільними формаціями, та опікується мистецькими і культурними подіями краю, організовуючи їх та підтримуючи.
Так в 1998 році, за підтримки «Вінрок Інтернешинл»(Winrock International), був створений при товаристві Союзу українок «Молодіжний театр ЛюбАрт». Театр формувався не на «голому місці», оскільки у Калуші при Палаці культури «Юність» вже багато років існував народний театр, що здобув собі добру славу серед мешканців міста. Керівниками і режисерами цього театру були Люба Телька-Липовська та Ігор Липовський. Саме вони разом з більшістю свого колективу й стали фундаторами та організаторами нової театральної формації.
Молодіжний театр «ЛюбАрт» — це театр для молоді, в якому всі ролі виконують молоді актори. Художній керівник колективу, голова Союзу Українок Калущини, лауреат Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» Любов Липовська. Учасниками трупи є, не тільки учні загальноосвітніх шкіл міста, а більшість — це студенти навчальних закладів Калуша, переважно жителі сіл району.
Мета створення цього театру - побороти стереотипи поділу дітей на сільських та міських, дати можливість підростаючому поколінню зреалізувати себе на рівні музики, філософії і гармонійно удосконалити себе як особистість. Постійними учасниками театральних постановок та репетицій є близько 40 аматорів-артистів, але, слід відмітити, через театр перейшли вже два покоління молодих калушан. Вистави «ЛюбАрт» проводить і у приміщенні «союзівки» і у районному будинку культури. Окрім керівника молодіжного театру, ще пише для молоді, досвідчений драматург, лауреат премії «Коронація слова» В. Страліт. Здебільшого обирають теми про проблеми молоді та жіноцтва у суспільстві та використовують сучасний жанровий та інформаційний матеріал.
Слід віддати належне як авторам текстів, так і режисерам Любові та Ігорю Липовським за їх неординарні та сучасні підходи до трактування театральних дійств. Вартують подиву ті творчі методи, які використали режисери для втілення авторського задуму: пантоміма, міміка, пластичний етюд, плавний та ритмічний танець.
Молодіжний театр «ЛюбАрт» та Союз Українок Калуша взаємодіє з багатьма особистостями, підприємцями, організаціями. Зокрема з ГО "Світ Альтернативної Культури".
Відповідь від: 31 Березня 2013, 09:57:03
Театр "ЛюбАрт" - це файно тому, що це театр без масок!Театр – це не просто сценічне мистецтво. Театр – це життя, сила, зовсім інший, загадковий світ образів, звуків, рухів, поглядів та завмирань. Споконвіків театр чарував глядача, огортав незвичайною магією, дивними способами проникав десь у глиб людського єства… Театр – це храм мистецтва, потрапивши до якого ти вже не належиш собі, адже тебе поглинає таємничий світ чогось невідано далекого й водночас такого, що завжди жило в потаємних лабіринтах дивної сутності, ім’я якій – душа.
Театр жив, живе і буде жити. Замінити це не під силу жодній альтернативі. Калуш не є винятком, адже тут у нас працює, творить, росте і розвивається єдиний справжній, на мій погляд, театр у місті. Думаю, багатьом читачам «Західного Вісника» доводилось чути про народний аматорський театр «ЛюбАрт» при районному управлінні культури.
«ЛюбАрт» виник ще у 1996 році, а першою його постановкою була літературна композиція за творами світової та української класики під назвою «Вкусіть гріховний плід життя». Засновником, керівником та режисером театру є Люба Липовська, яка чудово усвідомлює, що для повноцінного культурного розвитку міста, духовного збагачення суспільства театр є просто необхідністю. І дійсно, за увесь час свого існування «ЛюбАрт» зумів самоствердитись, знайшов свого глядача й зібрав навколо себе численних прихильників.
Більшість постановок для театру пише калуський драматург В. Страліт, що двічі отримував премії Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова».
Учасниками театру є школярі, студенти й просто молоді люди у віці 13-30 років. Кількість їх сягає вже й понад сотню. Вони ж і актори, і костюмери, і декоратори, і стилісти, і музиканти, і прибиральники, і навіть режисери в одному лиці.
З 2006 року «ЛюбАрт» переріс і камерного театру в молодіжний експериментальний. І дійсно, молоді актори не бояться експериментів, вони якомога більше прагнуть відступати від існуючих кліше, ламають стереотипи й у своєму юному віці осмислено піднімають такі серйозні питання, про які старшому поколінню ще в свої дитячі роки й приходилось думати. Вистави театру є дуже різноманітними на різноплановими. Тут є усе: авангард, класика, абсурд, гротеск…
В репертуарі «ЛюбАрту» немало п’єс – молодіжні вистави на актуальні теми «Екстрім», «Антидот», «Соляний Байкер», абсурдна «Етикетка» про примітивні людські пріоритети, етнографічно-фольклорна картина «Бойків світ», дитячі вистави «Як Тишко-Нишко Миколаю допоміг» і «Таємниця трьох джерел», п’єса про кохання до Дня св. Валентина «Тенета», вистави «Маняки» та «Острів бегемотних поетів» та інші.
Театр постійно діє, розвивається, налагоджує контакти з іншими театральними студіями. Так, наприклад, за останній рік «ЛюбАрт» потоваришував з Творчою майстернею Львова «Театр у кошику», з львівським молодіжним театром «Хочу» та івано-франківськими акторами. Молоді актори не тільки займаються власною творчістю, але й дивляться на інших, аналізують, співставляють, вивчають і вчаться. Вони відвідали міжнародні фестивалі театрального мистецтва у Львові «Золотий лев» та «Драбина», звідки повернулись з неймовірними враженнями. Рівень майстерності «любартівців» виріс настільки, що вони без сумніву можуть конкурувати з сильними колективами світу. А це діти, звичайні школярі та студенти без сценічної освіти. (!)
«ЛюбАрт» не збирається зупинятись на досягнутому. Вони готують все нові та нові прем’єри й охоче діляться планами. Зараз актори працюють над новими виставами, такими як «Антигона» Жана Ануя, «Скоч-man», «Неда і Леда», «Вулиця імені Шафи Леонарда»… Й це лише початок списку. Молодь прагне. Молодь мріє. Молодь творить. Молодь шукає себе. І знаходить.
«Любартівці» експериментують, пробують себе у різних амплуа, шукають нових шляхів. Чимало вихідців «ЛюбАрту» опісля здобули театральну освіту й зайняли достойну нішу у відомих українських театрах. Усі вони молоді, талановиті, сповнені сил, невичерпної енергій, а головне – бажанням творити і змінювати світ.
Колись невпевнені у собі підлітки, на сцені позбуваються комплексів й знаходять себе, замість того, щоб вживати наркотики чи алкоголь. Чому? Вони знайшли куди себе подіти, в що вкласти свою енергію. Адже не секрет, що більшість з тих, хто стає на шлях наркотиків чи алкоголю, просто немає змоги себе зреалізувати, не відчуває свою потрібність світу, не може втілити у життя свій потенціал, який без сумніву є у всіх. В таких випадках просто необхідно знайти правильне застосування собі та своїм можливостям. Адже проблемними дітьми не народжується, проблемними стають.
Не варто нарікати на бездарність молоді, не варто казати, що вони загубили життєві цінності. Це аж ніяк не правда. Зараз підлітки замислюються над значно серйознішими проблемами ніж колись це робили наші батьки. Світ змінюється. Діти просто відповідають вимогам часу. Тому дорослі повинні допомогти їм рухатися у правильному напрямку. Але не з допомогою нарікань, звинувачень, криків та погроз. Ні. Просто допоможіть дитині зреалізувати себе, відкрити свій талант, втілити мрії у життя, як це зуміли зробити «любартівці».
Театр робить своїх вихованців такими, як вони є насправді. Молодь там не носить масок. Вони щирі у своїх прагненнях, щирі у своїй грі. «ЛюбАрт» живе своїм життям, без пафосу, без штампів, без фальші. Він намагається донести до нас усіх «меседж», змусити нас поглянути на свої життя зі сторони і переосмислити, усвідомити, зрозуміти, що саме ми робимо не так. Це діти, які зі сцени кричать до усіх людських сердець: «Схаменіться! Подивіться, як ви живете!»
Джерело:
http://test02.deweb.com.ua/article/show/527-Teatr_LjubArt#.UVfeUBejdNwВідповідь від: 31 Березня 2013, 09:59:20
Тепер напишу про свої враження. Живу в Калуші багато років, проте ніколи не чула про "ЛюбАрт". Чому? І хто чув? Погодьтесь, наше місто далеко не театральне. Таке поняття, як експрериментальний театру (кіно.....) взагалі незрозумілі для більшості. Тому - це щось нове й приємне.
Повернемось до вистави. РБК особисто мені нагадує сільський клуб. Маленьке й незатишне приміщення. Бракує там умов. Але, попри все, багато що було бездоганним. Люди, атмосфера, тиша , світло..........Чомусь саме цього вечора всі вийшли оновленими й очищеними. Щиро дякую керівнику та акторам за прекрасний вечір. Здивували!