Написав в ЖЖ:
http://ya3223.livejournal.com/19184.html і сюди якраз в тему.
Передмова:
Якщо посадити саджанець і правильно доглядати, то виросте дерево і буде давати врожай на радість садоводу. Але якщо посадити саджанець в бідний грунт, погано поливати, затінити його, не створити придатних умов для росту - то він зачахне, або виросте кволим, кривим, безплідним. Аналогічно з вирощуванням і вихованням дітей, хоча людський огранізм має генетичний потенціал на порядок складніщий за рослинний.
В фільмі «ZEITGEIST Moving Forward» (Дух часу-3.Наступний крок.) переконливими прикладами показали, що умови, в яких ростуть діти в початковий період після народження, і навіть ще під час перебування в утробі, в значній мірі впливають на процес розвитку людської істоти. І в вирішальній мірі - на формування складу психіки особистості і його суспільної адекватності. Яка частина генетично обумовленого потенціалу проявиться (виросте з дитини Мауглі чи Моцарт) - залежить як від батьків, так і від вихователів.
То була передмова, тепер бувальщина:
Іду по Лесі Українки. Доганяю невисоку жінку по комплекції і віку схожу на персонажа Наталії Крачковської в фільмі "Іван Васильович міняє професію". За руку веде чотирирічного сина. Взута в босоножки без застібок, на високих каблуках-корках, тому ноги підвертались через крок. Роздивився я ці деталі після вчинку жінки, який мене дещо шокував: вона вдарила сина ззаді по плечу, смикнула його за долоньку, з навіженим криком: "Ти г**но шмаркате, сопляк..." і таке інше. Злість за свої короткі ноги і незручне взуття вона виплеснула на сина. А хлопчик , якого вона шарпнула за руку, благаюче залепетав: "мамо, мамо". А що в цій ситуації залишалось малому? В такому віці, коли мама ще являється для дитини основним провідником у великий світ і визначальною його частиною.
Першим поривом моїм було: догнати ту бабу, так само її шарпнути за руку, і накричати на неї. Але це було би ще одним шоком для дитини, та й по правді мені не стало духу на таке і я вирішив не вмішуватись. Пройшов повз шкутильгаючу горе-виховательку. А тепер постало купа запитань: чому таким мамам Бог дає дітей? Чи є таким вчинкам оправдання: тої жінки і моєму не втручанню. А як би вчинили Ви: на її місці і на моєму? Пройдуть роки, хлопчик виросте, але яким?
Є таке твердження: виховання дитини починається з виховання дівчинки, яка стане мамою.
Напевно, перша з мам - біблейська Єва теж не мала гарного виховання, та й звідки. З ребра зліпили, і все виховання заключалось в заборононі їсти з дерева пізнання. А якщо серйозно, то чому люди такі жорстокі, навіть дикі звірі не ведуть себе так зі своїми дітьми.
Автор
Тема: Від такого очі не відведеш … прикре (Прочитано 49097 раз)