Часом, щоб продовжувати жити, треба знайти точку відліку.
Ту нову і несподівану, від якої в тобі знову народиться щось важливе і величне - те, через що ти черговий раз здригнешся і захочеш іти далі.
Ця точка може бути незначною, не революційною для всього людства-вона лише твоя...
Ірен Роздобудько, "ЛСД"
Відповідь від: 10 Серпня 2013, 08:42:06
Життя треба сприймати, як кіно. І менше розмірковувати над тим, що буде в наступній серії... Уяви собі, що десь там, на небі, високо вгорі, звідки бусли приносять на землю душі немовлят, ти стоїш біля каси в довжелезній черзі. Натовп. Галас. "Про що цей фільм? - розпитують одне одного майбутні глядачі. - Це - комедія, драма чи бойовик?" "Комедія", "Мелодрама!", "Вестерн" - лунає у відповідь. Адже кожен прийшов дивитися СВОЄ кіно. Ці відповіді лише заплутують тебе і ти палаєш нетерпінням скоріш потрапити до кінозалу...І нарешті - отримуєш квиток... Заходиш у темний зал. Сліпнеш від темряви і не бачиш тих, хто рипить стільцями поруч, твоя увага прикута до білого екрану. На ньому поки що нічого не відбуваєтья. Просто - темрява. А ти - перший глядач першого фільму в синематографі братів Люм'єр. З тією лиш різницею, що потяг таки з'їде з екрану... (І.Роздобудько "Амулет Паскаля")
Відповідь від: 10 Серпня 2013, 08:45:46
Бувають такі дні, місяці чи навіть роки, коли живеш у зупиненому часі. ( І.Роздобудько )
Відповідь від: 10 Серпня 2013, 08:46:23
Дивовижна здатність снігу - не пам'ятати зла й ховати весь будений бруд. На це здатна лише природа. Люди так не можуть. (с) Ірен Роздобудько, "Перейти темряву"