",,,,,,,,,,Хочу напитись тобою......" "Океан Ельзи". Слухаю і завмираю .Просто то - поезія. Справжнє щось. Таке, що не можна сприймати як фон.
Чи завжди , коли сумно , вмикаю музику? Ні. Частіше берусь щось робити. Пишу. Вишиваю. Мию.........Ой. Та робота не закінкується. І ніде не видно. Сьогодні перший день мого вільного життя. Знову без роботи і знову в її пошуках. Полегшення й спокій. Прокинулась за звичкою вранці.Організм звик в цей час десь бігти. Активності просить. Ось так і ходжу по хаті вже 3-тю годину. Ще нема 10.......
Якісь підсумки підвести варто було б. 2012р був для мене важким. Спершу сонно-нудним. Ніяким. Як завжди, в Новорічну ніч спала.....Зустрічала з тв. Потім - сіренькі зимові місяці. Такі довгі. Знову обіцянки собі змінити життя. Якісь недомовленості. Спроби все виправити. Весна! Природа. Ліс. Гори....Стало цікавіше. На якийсь час ожила. Травень. Нова робота, яка завершилась цієї п,ятниці. Сприймаю все це як новий потрібний досвід. Трішки опустила свою планку. Поступилась. Трішки забагато дозволила окремим людям. Просто тому, що надто делікатна й терпляча.
З найприємнішого в цьому році..... Нарешті знову почала десь ходити. Маю нову подругу. Востаннє з особою жіночої статі дружила 2005. Якесь незвичне відчуття зідзвонюватись майже щодня, ділитись емоціями й проблемами.