В мене я така думка, що Олександра Льобу можна вважати музикантом
І навіть калушанином
Тому викладаю його музичну біографію.
Початком музичної кар'єри Олександра Льоби можна вважати участь у треш-металевій групі "Стрес" (1992 рік). Група у складі Гурський Володимир "Кіса" (ритм-гітара), Леонов Сергій (соло-гітара), Войтичук Ростислав "Лялюсь" (барабани), Ігор (бас-гітара), Олександр Льоба (вокал) брала репетиції під керівництвом Тихого Ігоря Михайловича у Центрі дитячої творчості міста Івано-Франківська. Справжнім проривом для хлопців став виступ на конкурсі "Зірки Прикарпаття".
Thrash-metal band 'Stress' (1992)
Далі група прогресивно розвивалась, барабанщика змінив Яш Андрій "Смик", з його ініціативи група змінила назву на "Flagrant Sense", композиції ускладнювались до такої степені, що майже не залишалось місця для вокальних партій. Останнім виступом Олександра у складі "Flagrant Sense" був перформанс на Дні міста Івано-Франківська у 1992 році.
Але треш-метал з домішками дет-металу був не до душі Олександрові, він завжди відчував потяг до веселої панкової музики, що дало поштовх до створення власного проекту.
Того ж року (1992) при інституті нафти і газу Олександр зібрав двох однодумців і утворив гурт без назви у складі: Олександр Льоба (вокал, гітара), Токарєв Олександр "Толік" (бас-гітара), Близнюк Сергій (барабани). Керівником гурту став Лапленко Юрій Дмитрович ("Ляпіс"). На наступну ж репетицію вирішили взяти іншого барабанщика, який мав хоча б деякий досвід гри на барабанах. Хочеться підкреслити, що обидва Олександри були також початківцями у володінні своїми інструментами. В той період хлопці захоплювались гранжем і фанком, найяскравішими представниками цих музичних стилів були Nirvana і Red Hot Chilli Peppers. Але за браком майстерності хлопці грали мішаний андерграунд. Однак досвід приходить з часом при умові докладання зусиль.
Навесні 1993 року до групи приходить "новий" старий барабанщик Войтичук Ростислав "Лялюсь". Репетиції в основному проводились вдома. Дуже рідко (один раз на тиждень, а деколи й місяць) музикантам вдавалось покращувати майстерність на інститутській апаратурі. Група створює свою оригінальну концепцію Society Of Active Nature Defenсe (Спілка активного захисту природи). Токарєв Олександр пише слова англійською мовою на екологічну тематику. Музика зазнає змін, ускладнюються партії бас-гітари, вже відстежуються фанковські теми.
Влітку цього ж року група під назвою "Dry Railway" їде на фестиваль "Шанс-93" в м. Калуш, де стає дипломантами.
Концепція, яку сповідувала група, дає їй нову назву - "S.A.N.D." Група виступає на концертах в рідному вищому навчальному закладі разом із інститутськими групами "Дрозофілія", "Down" і "Fuck Submarine" (пізніше "Фактично самі").
Восени 1993 року "S.A.N.D." грає на фестивалі "Моримух", організатором якого виступив колишній знайомий по Flagrant Sense гітарист Володимир Гурський. Фестиваль мав неабиякий успіх. Магнітофонний запис виступу ходить по руках і наразі загублений. Крім роботи в групі Олександр Льоба пише власні пісні, які виконує під гітару на прохання знайомих будь-де: на концертах, вечірках, подвір'ях, в під'їздах.
Наприкінці 1994 року групу лишає басист у зв'язку з переходом у Flagrant Sense. За особистими обставинами уходить барабанщик. Фактично повністю втрачається ритм-секція, без якої "S.A.N.D." важко собі уявити. Олександр Льоба збирає новий колектив із красномовною назвою "Спілка END", тобто кінець. Склад групи постійно змінюється. Через деякий час склад вдається більш-менш стабілізувати: барабани - Олександр Ільченко, бас - Семен, гітара - Костя Пантелюк, Олександр Льоба - вокал.
Влітку 1996 року Олександр Льоба завершує навчання в інституті і їде спроруджувати газопроводи. 14 липня "Спілка END" дає свій останній концерт, і шляхи всіх виконавців розходяться. Зокрема, барабанщик переходить в групу "Ла-Манш", де в той час грає екс-басист груп "S.A.N.D." і Flagrant Sense Олександр Токарєв.
Вважаючи, що свою музичну кар'єру вже закінчив, Олександр Льоба несподіванно, на прохання колег по роботі, виходить на сцену Донбасу (смт. Волноваха). На протязі двох років, співпрацюючи з місцевою дворовою командою, дає концерти і записує шість пісень, так би мовити міні-магнітоальбом.
15 січня 1999 року користуючисть порадою колеги і близького друга Сергія Близнюка, Олександр разом з
Dr. Max утворює дует "Троє". Максим на той час займався створенням власної музики за допомогою персонального комп'ютера та написанням слів до музики групи "Округ 2000", де грають їх добрі знайомі Володимир Гурський, Олександр Ільченко і Сергій Леонов. Максим робить перші аранжації для пісень Олександра.
В квітні 1999 року Олександр дає прощальний концерт під назвою "Це вже нікого не шкребе" для місцевої публіки у смт. Волноваха.
Дует "Троє" звучить дотепно, але для групи
Максим знайшов більш вдалу, на його погляд, назву "Трікстер" (від англ. trickster - крутій, пустун, спритник), яка б відповідала іміджу Олександра на сцені. Хлопці підписують угоду з відомим франківським продюсером Юрієм Косиком, власником мистецької агенції "Універсал-Шоу" і одноіменної студії звукозапису, до речі першою професійною студією в Івано-Франківську. На той час з Косиком працюють такі відомі виконавці як "Магія", "Паша і др.", "Гринджоли" і "Хвилю тримай".
В лютому-березні 1999 року "Трікстер" записує перші дві пісні
"Нібито" і
"Дискотека" на музику і слова Олександра. Максим виступає в ролі аранжувальника, а гітарні партії виконує їх давній друг Сергій Леонов. Пісні були танцювального характеру з альтернативною лірикою і вокалом, в якому відстежувались панківські інтонації.
7 травня новостворена група виступає на концерті, присвяченому Дню Івано-Франківська, перед чисельною аудиторією просто неба на головній площі міста. Серед учасників свята були відомі місцеві колективи "Магія", "Хвилю тримай", "Округ 2000", "Ла-Манш", "Гринджоли", а також запрошена зірка Руслана. Репертуар групи тоді складався з двох пісень.
Влітку група подає заявку на участь у всеукраїнському конкурсі модної молодіжної музики "Перлини сезону" в жанр танцювальної музики і отримує право виступу на відбірковому турі в м. Запоріжжя. Учасники, які вдало пройшли прослуховування, потрапляли на гала-концерт, присвячений Дню міста. За рішенням жюрі "Трікстер" запрошують на фінальний тур конкурсу "Перлини сезону-1999" в м. Київ.
За цей час "Трікстер" записує пісню
"Про Петра", яка характеризується гуцульським забарвленням і тяжінням до живого звуку. Пісня сподобалась публіці, один із знайомих колег по цеху висловив думку, що пісня має всі ознаки пост-панку. Схвально відгукнувся продюсер, назвавши "майже шедевром". Група приймає участь в численних заходах, зокрема, концерті "Княгинин - 550 років", концерті до Дня студента. Вартує уваги також виступ групи на вечірці, присвяченій п'ятій річниці дискотеки "Ура!", де робиться їх перший відеозапис (продюсування: мистецька агенція "Універсал-Шоу", продакшн: телекомпанія "З студія"). Новий 2000 рік група разом з колегами по цеху відмітила також на дискотеці "Ура!", яка в той час була центром клубного життя Івано-Франківська.
Навесні 2000 року група продовжує роботу: записуються пісні
"Primavera" та
"Перший грім". Пісні не є такими вдалими, як попередні, - "Primavera" має перенасичене аранжування і невластиву лірику. Максим запропонував Олександрові нову манеру співу, наближену до поп-музики, але це виявилося помилкою. "Перший грім", попри карпатський колорит, виявився занадто похмурим і пригніченим. Хлопці розуміють, що зайшли у глухий кут. Термін контракту з мистецькою агенцією завершується, Максим
робить декілька
реміксів, але сторони не продовжують контракт.
В лютому 2001 року хлопці власними силами записують пісню
"Іменини Інни", проникнену властивою їм іронією і драйвом, після чого група тимчасово припиняє існування. Максим робить також
dub mix на цю пісню.
Наприкінці 2004 року року Олександр Льоба і
Dr. Max вирішили знову поєднати зусилля у підкоренні музичних вершин. За цей час Максим накопив чимало матеріалу, а Льоба встиг змінити франківську прописку на калуську. Взагалі, у цих молодих людей ніколи не бракувало ідей, матеріалу було на два-три альбоми, але бракувало грошей на їх втілення.
В Калуші Олександр знайомиться с продюсером Віктором Левченко, приймає участь у багатьох мистецьких акціях міста.
Одразу після завершення відомих усім буремних подій, що мали місце під час президентських виборів, Олександр Льоба за сприяння Віктора Левченка записує пісню
"Спостерігач". В ній він звертається до людей, які добровільно виконували необхідну для країни справу, з такими словами: "Нас єднає одна мета - Україна".
В лютому 2005 року Олександр Льоба виконує пісню
"Орбітальний танець", яку
Dr. Max написав ще в 1999 році. Запис здійснював їх давній знайомий по інституту, колишній мозговий центр груп "Дрозофілія" і "Ненія" Юра "Махра". Юра знаний у музичних колах як людина неординарного мислення, талановитий звукорежисер, професіонал, що знається на цілій низці музичних стилів і напрямків. На той час Юра створив студію звукозапису "Позитив" при Народному домі "Просвіта". Молоді люди домовились, що і надалі будуть записуватись на цій студії, а Льобі порадили виступати під власним ім'ям. Олександр вирішив розпочати сольну кар'єру.
На тій же студії "Позитив" Олександром записуються пісні
"Відблиск вогню",
"Бажання" (2005 рік) та
"В ніч на Купала",
"Палата №6" (2006 рік). Музику, слова та аранжацію робить
Dr. Max. Упродовж цих років Льоба приймає участь у багатьох мистецьких заходах, зокрема концерті, присвяченому Дню міста Івано-Франківська (2005).
З 2007 року Льоба продовжує свою музичну кар'єру в групі "Рура", створену давнім другом Сергієм Леоновим (Leon). Далі творчий шлях Олександра можна відстежити на
офіційному сайті групи.
Голосування
21 (15.2%)
Автор
Тема: Музика в Калуші (Прочитано 146298 раз)